Ухвала суду № 139577110, 01.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 591/7419/26

провадження № 2-з/753/177/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"01" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., розглянувши матеріали заяви представника позивача адвоката - Бібік Олени Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні та порядку спілкування з дитиною,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2026 року до Зарічного районного суду м. Суми від представника позивача адвоката Бібік Олени Миколаївни надійшла позовна заява в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні та порядку спілкування з дитиною.

У позовній заяві позивач висуває наступну вимогу: зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в т.ч. не блокувати у мобільному телефоні та планшеті дитини контактний номер телефону батька та визначити наступні способи участі батька, ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 :

- відеоспілкування, шляхом застосування мобільних застосунків, у тому числі, але не виключно, через Viber, Telegram, WhatsApp щодня з 19-00 год. по 20-00 год. за київським часом, із завчасним погодженням мобільного застосунку, який використовуватиметься, за 2 години до дзвінка;

- перші та треті вихідні кожного місяця з 10-00 год. суботи до 16-00 год. неділі у межах населеного пункту проживання дитини або іншого місця попередньо узгодженого з матір`ю дитини, без присутності матері, з обов`язком повернення дитини матері після спливу часу спілкування за місцем проживання дитини або в іншому попередньо погодженому сторонами місці;

- проведення спільного відпочинку батька з сином кожного року, протягом 10 днів поспіль у літній період та 5 днів поспіль у зимовий період.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2026 року справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано для розгляду на головуючу суддю Котенко Р. В.

24 серпня 2026 року від представника позивача, адвоката Бібік Олени Миколаївни до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява про забезпечення позову, в якій остання просила суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , до ухвалення судового рішення у даній справі, забезпечити контакт батька ОСОБА_1 з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через відеоспілкування шляхом застосування мобільних застосунків у тому числі, але не виключно, через Viber, Telegram, WhatsApp щодня з 19-00 год. по 20-00 год. за київським часом, із завчасним погодженням мобільного застосунку, який використовуватиметься, за 2 години до дзвінка.

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що якщо на час судового розгляду не забезпечити хоча б мінімальний тимчасовий контакт батька з дитиною, майбутнє судове рішення про задоволення позову буде неможливо виконати фізично та психологічно, оскільки дитина вже сприйматиме батька як чужу особу та чинитиме опір. Зволікання із відновленням спілкування позивача з дитиною може призвести до непоправних наслідків у вигляді втрати сталого емоційного зв`язку між батьком та сином. Впровадження тимчасового графіка спілкування по відеозв`язку, спрямоване виключно на встановлення та забезпечення психологічного зв`язку між батьком та дитиною і захищає найкращі інтереси дитини від негативних наслідків тривалої відсутності контакту з батьком.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про забезпечення позову було передано для подальшого розгляду головуючій судді Котенко Р. В.

Вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суддя дійшла до таких висновків.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Частиною 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України встановлено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст.153 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Вирішення батьками питань щодо виховання дитини врегульовано ст. 157 Сімейного Кодексу України, нормами якої передбачено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Нормами ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» встановлюється право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини третьої статті 9 Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Hant v. Ukraine, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04.09.2018 ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року у справі № 752/13587/20 (провадження № 61-2036св23) вказано, що «необхідність поновлення та підтримання контакту матері з дитиною, у тому числі під час розгляду спору по суті. Зустрічі матері з дочкою та їх спілкування мали б сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків ОСОБА_1 з малолітньою дочкою, що відповідає законним інтересам дитини. Крім того, враховуючи предмет спору, який виник між сторонами, обраний вид забезпечення позову є доцільним та співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника та утруднити виконання рішення суду в майбутньому. Отже, у справі належним чином обґрунтована необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, застосованих апеляційним судом. При цьому забезпечення найкращих інтересів дитини не виключає можливого втручання у приватне та сімейне життя одного з батьків дитини і не завжди може відповідати найкращим інтересам одного з батьків (постанова Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 686/8535/20)».

Також, у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 750/9620/20 Верховний Суд вказав, що створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 761/6214/23.

З огляду на вказані норми матеріального права та беручи до уваги наведені правові висновки Верховного Суду та ЄСПЛ, батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.

Проаналізувавши доводи представника позивача щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та дослідивши подані до суду докази, суддя дійшла переконання, що між сторонами дійсно виник спір щодо участі позивача у вихованні й спілкуванні з дитиною.

Забезпечення позову у цьому спорі слугуватиме, на думку судді, підтриманню емоційного зв`язку дитини з батьком, з яким дитина не проживає, для чого останній повинен мати можливість регулярного спілкування з дитиною з огляду на потреби й інтереси дитини. У справах щодо дітей забезпечення позову, як правило, покликане зберегти сімейні зв`язки та спрямоване на підтримання звичайних стосунків між родичами з огляду на можливість тривалого розгляду справи.

Суддя вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням права батька на спілкування з сином, відсутності підстав, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що таке спілкування буде сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька з дитиною, і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.

З огляду на вказане, суддя дійшла висновку, що з метою запобігання втраті емоційного контакту батька з сином, погіршенню психоемоційного зв`язку між ними, у тому числі за період розгляду справи в суді, який може бути тривалим, забезпечення позову шляхом забезпечення спілкування дитини з позивачем шляхом встановлення тимчасового графіку спілкування за допомогою засобів відеозв`язку та месенджерів відповідає нормам процесуального права.

Разом з тим, враховуючи, що обставини справи у цій справі не з`ясовані, зокрема, щодо графіку навчання дитини, відвідування ним гуртків, додаткових занять, розпорядку дня дитини тощо, а також беручи до уваги ту обставину, що батько з сином не спілкується більше року і за цей час у дитини могло відбутись емоційне відчуження від батька, суддя вважає необхідним частково задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку спілкування батька з сином через відеоспілкування шляхом застосування мобільних застосунків, у тому числі, але не виключно, через Viber, Telegram, WhatsApp чотири рази на тиждень, а саме у понеділок, середу, п`ятницю та неділю, в період часу з 19-00 год. по 20-00 год. за київським часом.

Вказаний графік сприятиме поступовому налагодженню втраченого емоційного зв`язку батька з сином та забезпечить збереження такого зв`язку до закінчення розгляду справи по суті. Суддя також вважає, що таке часткове задоволення заяви про забезпечення позову у справі про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні та порядку спілкування з дитиною не порушує права відповідачки, як матері, оскільки забезпечення позову є процесуальною дією тимчасового характеру, а не вирішенням спору по суті.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву представника позивача, адвоката Бібік Олени Миколаївни про забезпечення позову задовольнити частково.

Встановити тимчасовий графік спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі, через відеоспілкування шляхом застосування мобільних застосунків, у тому числі, але не виключно, через Viber, Telegram, WhatsApp, чотири рази на тиждень, а саме у понеділок, середу, п`ятницю та неділю в період часу з 19-00 год. по 20-00 год. за київським часом, із завчасним погодженням (не менше, ніж за 2 години до дзвінка) з ОСОБА_2 мобільного застосунку, який буде використовуватись при спілкуванні батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 .

Зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 здійснювати технічне забезпечення спілкування батька дитини ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами відеозв`язку шляхом застосування мобільних застосунків, у тому числі, але не виключно, через Viber, Telegram, WhatsApp.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.

Стягувач (позивач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Боржник (відповідач): ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Р. В. Котенко