Рішення № 139577108, 08.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20057/25

Провадження №2/752/5481/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі, з використанням мережі Інтернет через веб-сайт товариства (https://starfin.com.ua), було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 18012-02/2024, за умовами якого позичальнику надано фінансовий кредит у розмірі 5 200,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Строк кредитування становить 100 днів, дата надання кредиту - 17.02.2024, дата погашення - 26.05.2024. За користування кредитом нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом, за фіксованою процентною ставкою 2,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 Договору. Загальні витрати за кредитом становлять 13 000,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 18 200,00 грн.

Позивач вказує, що кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W0720, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, що підтверджується розділом 8 Кредитного договору. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську платіжну картку № НОМЕР_1, реквізити якої зазначені відповідачем при укладенні договору. Разом з тим, строк повернення грошових коштів за договором настав, однак відповідач своїх зобов`язань не виконала, кредит не повернула, проценти за користування кредитними коштами не сплатила.

В обґрунтування права вимоги позивач посилається на те, що 28.05.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28052024, за умовами якого Клієнт відступив, а Фактор прийняв належні Клієнту права грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Перехід прав вимоги відбувся в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 28.05.2024, згідно з яким передано Реєстр боржників кількістю 5 672 осіб на загальну суму заборгованості 80 888 404,09 грн. Відповідно до Реєстру боржників (позиція № 27) до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 18012-02/2024 у сумі 18 200,00 грн, з яких: 5 200,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 13 000,00 грн - заборгованість за відсотками. Ціну продажу за Договором факторингу сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 21384 від 30.05.2024.

Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.05.2024, нарахування будь-яких штрафних санкцій ним не здійснювалося. Після відступлення права вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора.

З урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 18012-02/2024 від 17.02.2024 у загальному розмірі 18 200,00 грн, з яких: 5 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.09.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 лютого 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 18012-02/2024, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 200,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором (п. 1.1 Договору).

Договір укладено в електронній формі шляхом підписання його позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0720, що відповідає порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Укладенню договору передувало проходження відповідачем ідентифікації та верифікації, створення Особистого кабінету на веб-сайті товариства, самостійне обрання суми кредиту та строку сплати платежу, ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів, після чого відповідач шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатора підтвердила прийняття (акцепт) пропозиції укласти договір (п.п. 2.3, 2.13-2.18 Договору).

За умовами Договору строк кредитування становить 100 днів, дата надання кредиту - 17.02.2024, дата погашення кредиту - 26.05.2024 (п. 1.2 Договору); процентна ставка становить 2,50 % в день, тип процентної ставки - фіксована, при цьому проценти застосовуються виключно у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 Договору (п. 1.3 Договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом (п. 3.3 Договору).

Невід`ємною частиною Договору є Додаток № 1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), відповідно до якого сплата процентів у розмірі 3 250,00 грн передбачена кожні 25 днів (12.03.2024, 06.04.2024, 01.05.2024, 26.05.2024), а тіло кредиту у розмірі 5 200,00 грн підлягає сплаті в останній день строку кредитування; загальна сума процентів за користування кредитом за весь строк кредитування становить 13 000,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 18 200,00 грн.

До укладення Договору відповідачу надано інформацію, передбачену Законом України «Про споживче кредитування», у формі Паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем 17.02.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0720, у якому зазначено суму кредиту 5 200,00 грн, строк кредитування 100 днів, процентну ставку 2,50 % в день (912,50 % річних), загальні витрати за кредитом 13 000,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту 18 200,00 грн та реальну річну процентну ставку 136 333,96 %.

Кредитодавець свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 200,00 грн шляхом безготівкового перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1, реквізити якої зазначені відповідачем у розділі 8 Договору.

Відповідач порушила визначені умови Кредитного договору, не повернула кредит у встановлений строк - до 26.05.2024 включно, а також не сплатила проценти за користування кредитом згідно з Графіком платежів, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

Судом встановлено, що 28 травня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28052024, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт - відступити Факторові права грошової вимоги до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (п. 1.1 Договору факторингу).

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників. Такий Акт підписано сторонами 28.05.2024, за ним передано Реєстр боржників кількістю 5 672 осіб, загальна сума заборгованості за яким становить 80 888 404,09 грн.

Згідно з Реєстром боржників (Додаток № 1 до Договору факторингу № 28052024 від 28.05.2024, позиція № 27) до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 18012-02/2024 у загальному розмірі 18 200,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 200,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 13 000,00 грн; сума заборгованості за пенею - відсутня; кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань - 77.

Свої зобов`язання за Договором факторингу позивач виконав, сплативши ціну продажу у розмірі 2 150 723,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 21384 від 30.05.2024, виконаною АТ «ТАСКОМБАНК» 30.05.2024.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 18012-02/2024 від 17.02.2024 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 18012-02/2024 від 17.02.2024 за період з 28.05.2024 по 30.06.2025, складеного ТОВ «ФК «ЄАПБ», станом на 30.06.2025 заборгованість не погашена та становить 18 200,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 200,00 грн, заборгованість за відсотками - 13 000,00 грн. Із зазначеного розрахунку вбачається, що з дати відступлення права вимоги (28.05.2024) розмір заборгованості позивачем не збільшувався, додаткового нарахування процентів після спливу строку кредитування не здійснювалося, а неустойка (штраф, пеня), комісії та інші платежі відповідачу не нараховувалися та до стягнення не заявлялися.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями частин першої, другої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором має юридичну силу власноручного підпису.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 95 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі шляхом створення електронного документа згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Щодо переходу до позивача права вимоги суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника). Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, згідно з якою боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем платежів на погашення заборгованості як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача.

Право позивача на здійснення діяльності з надання фінансових послуг з факторингу підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 183 та додатком до нього, а також розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.03.2017 № 691 про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання послуг факторингу. Право первісного кредитора - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000322 від 13.08.2021 та Витягом з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій від 16.08.2021.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», а порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача у встановленому законом порядку на підставі Договору факторингу № 28052024 від 28.05.2024 та Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 28.05.2024.

Отримання відповідачем кредитних коштів та обізнаність із умовами кредитування підтверджуються Кредитним договором № 18012-02/2024 від 17.02.2024 з Додатком № 1 (Графіком платежів), Паспортом споживчого кредиту, підписаними електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0720, а також розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого відповідачу надано фінансову послугу, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «ФК «ЄАПБ», відповідно до якого проценти за користування кредитом нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування (з 17.02.2024 по 26.05.2024) за ставкою, визначеною п. 1.3 Договору, та не нараховувалися після його спливу, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12; будь-яких штрафних санкцій (неустойки, пені), комісій, а також 2 % річних та інфляційних втрат у порядку ст. 625 ЦК України позивачем не нараховано та до стягнення не заявлено. Стороною відповідача зазначений розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов`язань та сплати коштів у добровільному порядку.

Установивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами у справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно з укладеним договором, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 18012-02/2024 від 17.02.2024 у розмірі 18 200 (вісімнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 200,00 грн, заборгованість за відсотками - 13 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення складене 08.09.2026.

Суддя О. Б. Кокошко