Рішення № 139577063, 27.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17800/26

Провадження № 2-о/752/454/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

присяжних Лісовської М.Г., Сальник І.М.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

у липні 2026 року ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісовичі Таращанського р-ну Київської обл., померлим; визначити дату смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву мотивує тим, що є дружиною ОСОБА_2 , з яким із 16.10.2003 року перебувала в зареєстрованому шлюбі.

Зауважує, що ОСОБА_2 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Також заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Загальці Бучанського р-ну Київської обл. ОСОБА_2 помер, що засвідчено картою виїзду невідкладної медичної допомоги, та в подальшому похований на місцевому цвинтарі, проте в зв`язку з відсутністю лікарського свідоцтва про смерть неможливо провести державну реєстрацію смерті чоловіка.

Посилаючись на те, що з моменту смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і по теперішній час за місцем його постійного проживання відсутні будь-які відомості про перебування його серед живих, при цьому заявник не може оформити спадщину, що залишилися після смерті чоловіка, ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, просить заяву задовольнити.

Ухвалою від 13.07.2026 року відкрито провадження в указаній справі (а.с. 23-24).

Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку.

Від представників заявника та заінтересованої особи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Від заінтересованої особи заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.02.2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (повторним) серії НОМЕР_1 від 16.10.2003 року.

З карти виїзду невідкладної медичної допомоги № 849 від 04.03.2023 року до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що констатовано факт його біологічної смерті (смерть до приїзду швидкої допомоги).

Згідно з довідкою № 1584 від 05.04.2023 року ГО СТ «Шулявка» ОСОБА_2 , 1943 року народження, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.05.2012 року по 04.03.2023 року.

Відповідно до довідки Бородянської селищної ради Бучанського р-ну Київської обл. № 2289/1602 від 01.05.2026 року, ОСОБА_2 дійсно похований на кладовищі с. Загальці.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 року в справі № 337/2489/23 висловив правову позицію, що виходячи зі змісту ст. ст. 43, 46 ЦК України, ст. ст. 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч. 2 ст. 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Згідно з положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини - матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до ст. 48 ЦК України у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Як зазначено, згідно із ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 до 04.03.2023 року, та цього ж дня, констатовано факт біологічної смерті останнього, якого поховано на кладовищі с. Загальці.

Дані обставини підтверджуються письмовими доказами, наданими заявником, які суд визнає належними та допустимими.

Отже, відомості про перебування його серед живих відсутні понад 3 роки.

Згідно зі ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків смерті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» рішення суду про оголошення особи померлою є підставою для державної реєстрації смерті.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 293, 306, 315, 319, 354, 355, суд,-

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісовичі Таращанського р-ну Київської обл., померлим.

Визначити дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 26088630, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 92, м. Київ, 03150.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хоменко В.С.

Присяжні Лісовська М.Г.

Сальник І.М.