Рішення № 139574520, 08.09.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/412/26

Провадження № 2/684/390/2026

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Худенко І.О.

за участю секретаря судового засідання Басок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницької області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

08 липня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.07.2025 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10467835 у формі електронного документа, а саме шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 85688. За умовами кредитного договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надало позичальнику кредит у сумі 8000,00 гривень.

14 січня 2026 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 140126-МК/Юніт Капітал, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило ТОВ «Юніт Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включно й до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-10467835 від 07.07.2025.

При цьому, позивач ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в сумі 13 386,40 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту в сумі 9 100,00 грн, у тому числі 1600,00 грн за комісією, заборгованість по відсотках в сумі 4286, 40 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень.

09.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі, витребувано докази та призначено судове засідання.

13.07.2026 ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву.

ТОВ «Юніт Капітал» правом на подання відповіді на відзив не скористалось.

У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, подав докази проходження військової служби. У відзиві відповідач зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт отримання ним кредитних коштів, належність електронного підпису відповідачу, належний перехід права вимоги, правильність розрахунку заборгованості, тому просив суд відмовити у позові або зменшити позовні вимоги в частині стягнення процентів за кредитом, як військовослужбовцю на якого поширюються соціальні гарантії, зменшити витрати на професійну правничу допомогу, судові витрати покласти на позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи із такого.

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 07.07.2025 укладено договір кредитної лінії № 00-10467835 (далі договір) у формі електронного документа, а саме шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 85688.

За п. 1.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 8000,00 (вісім тисяч нуль копійок) гривень (п. 1.2 договору). Тип кредиту кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Згідно із п. 1.3 договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «02»липня 2026р. згідно умов пункту 3.6 цього договору.

За п. 1.4 договору розрахунковий платіжний період за цим договором становить 25 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: «01» серпня 2025р., та кожного 25 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дата повернення кредиту, періодичні дати платежів та дата сплати комісії (якщо умовами договору передбачено сплату комісії одним платежем) зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною. У разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів та належної до оплати комісії/частини комісії (згідно графіку платежів) не пізніше наступного дня за днем періодичної дати платежу, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 Договору).

За п. 1.5.1 договору стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1600,00 (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок), яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору (п. 1.6 договору).

За п. 1.7.1 договору денна процентна ставка за цим договором при застосуванні Стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.00% (одна ціла) та розраховується в процентах з використанням такої формули:ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (28672,00/8000.00)/360 ? 100%, деДПС денна процентна ставка;ЗВСК загальні витрати за кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях.

Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: "07"липня 2025 р. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 8000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.10 договору).

За п. 2.1 договору для отримання кредиту, позичальник має зареєструватися на сайті кредитодавця https://treba.credit та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, позичальнику необхідно пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» (із змінами та доповненнями) та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується наступний спосіб ідентифікації та верифікації Позичальника: отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.

Згідно із п. 2.2 договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». З метою укладання цього договору кредитодавець надсилає Позичальнику одноразовий(і) ідентифікатор(и)погодженим із позичальником засобом зв`язку, зокрема в месенджер (Viber та/або Telegram), прив`язаний до фінансового номеру клієнта, та/або на електронну пошту позичальника та/або шляхом надсилання SMS повідомлення на фінансовий номер позичальника та/або шляхом введення останніх чотирьох цифр номера, з якого кредитодавцем здійснюється дзвінок на фінансовий номер позичальника. Позичальник підтверджує, що жоден з цих способів не є пріоритетним для нього. Кредитодавець має право у кожному конкретному випадку надсилати одноразовий ідентифікатор одним із погоджених позичальником засобів зв`язку, що технічно доступні для реалізації підписання кожного документу, пов`язаного з укладанням цього Договору.

За п. 2.3 договору рішення щодо укладення договору (у тому числі розмір ліміту кредитної лінії та інші умови надання кредиту) приймається кредитодавцем за результатами оцінки кредитоспроможності позичальника на підставі інформації, наданої позичальником із зазначенням повних, точних та достовірних особистих даних, які необхідні для укладення даного договору, інформації отриманої через систему BankID НБУ, бюро кредитних історій та інших надійних джерел.

Після отримання позичальником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту, позичальнику для ознайомлення надається паспорт споживчого кредиту. Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після підписання паспорту споживчого кредиту, кредитодавець формує та надає позичальнику для ознайомлення оферту щодо укладання договору. Оферта є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч.5ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» включає умови надання кредиту, що пропонуються позичальнику. Після отримання позичальником оферти (безпосередньо до накладення електронного підпису) позичальнику надсилається одноразовий ідентифікатор (п. 2.4 договору).

За п. 2.5 договору у разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на сайті кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору. Введення позичальником одноразовогоідентифікатора є підписанням цього договору відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після здійснення акцепту позичальником, що є укладенням договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу (п. 2.6 договору).

07.07.2025 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 88622.

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, надало грошові кошти, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» із додатком 1 про проведення платежу 07.07.2025 в сумі 8000 гривень на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до детального розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «МАКС КРЕДИТ», станом на 14.01.2026 сума заборгованості ОСОБА_1 за основним зобов`язанням становить 7500 гривень. При цьому, як випливає із вказаного розрахунку 16.09.2025 ОСОБА_1 погасив кредит на суму 500 гривень. Окрім того, ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати комісії на суму 1600 гривень.

14 січня 2026 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 140126-МК/Юніт Капітал, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило ТОВ «Юніт Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включно й до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-10467835 від 07.07.2025. Станом на дату відступлення права вимоги 14.01.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить, а саме: заборгованість по тілу кредиту в сумі 9100,00 грн, заборгованість по процентах у сумі 4 286, 40 грн, заборгованість по штрафних санкціях (пеня, штрафи) у сумі 3 200,00 гривень.

Позивач надав виписку з особового рахунку за договором, згідно із якою заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2026 становить 16 586,40 грн, а саме: заборгованість по кредиту в сумі 9 100,00 грн, заборгованість по відсотках в сумі 4 286, 40 грн, заборгованість по штрафних санкціях (пеня, штрафи) у сумі 3 200,00 гривень.

При цьому, як зазначено у позовній заяві, штрафні санкції (пеня, штрафи) у сумі 3 200,00 грн позивачем не заявлялись до стягнення.

Вказані вище обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: договором кредитної лінії № 00-10467835 від 07.07.2025; паспортом споживчого кредиту, підписаним ОСОБА_1 07.07.2025 електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора 88622; довідкою про ідентифікацію, виданою директором ТОВ «МАКС КРЕДИТ», довідкою про підтвердження перерахування коштів позичальнику; детальним розрахунком заборгованості, наданого ТОВ «МАКС КРЕДИТ»; договором факторингу від 14.01.2026 з додатками.

Окрім того, як встановлено з витребуваних судом у АТ КБ «ПриватБанк» доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 07.07.2025 зараховано кошти в сумі 8000,00 гривень. За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 15.07.2026 номер телефону НОМЕР_3 тзнаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

При цьому, відповідач контр розрахунок до суду не надав.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 16.06.2026 № 1691 ОСОБА_1 з 09.08.2019 по теперішній час проходить службу за контрактом у вказаній військовій частині.

З наведених письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 на час отримання кредиту 07.07.2025 був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України, де проходить службу по теперішній час.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ТОВ «Юніт Капітал» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11ЗаконуУкраїни «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідно до п. 3.7 договору позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: «02» липня 2026р.

Щодо стягнення процентів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» №1275-VII від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Тобто, в редакції ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинній на момент укладення кредитного договору із ОСОБА_1 передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Останніми змінами, які набрали чинності 19.08.2022, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

ОСОБА_1 на час отримання кредиту був військовослужбовцем Збройних Сил України, а тому на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 р у справі № 502/1438/18.

Виходячи з встановлених обставин справи та зазначених вище норм, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що відповідачу як військовослужбовцю проценти за користування кредитними коштами, пеня, штрафи не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на викладене,у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 4 286, 40 грн відмовити.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10467835 від 07.07.2025 за тілом кредиту в сумі 7500, 00 грн, а також комісії за надання кредиту на суму 1600, 00 гривень.

Розподіл судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмір 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Із матеріалів справи вбачається,що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 гривень. Сплата судового збору підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 06.07.2026 № 47577.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1809,90 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40x67,98:100= 1809,90).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

За ч. 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17.

Таким чином, чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Наявність витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн підтверджується наданими документами: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02від 20.01.2026, укладений ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»; додатковою угодою від 20.04.2026 № 25771528393 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; актом прийому передачі наданих послуг від 05.05.2026, згідно із яким сума наданих послуг становить 7000 грн: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за - 2 год, 5000 гривень, вивчення матеріалів справи - 2 год, 1000 гривень, підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год, 500 гривень, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 1 год, 500 гривень.

Разом із тим, відповідач подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до мінімального розміру, обґрунтовуючи його тим, що вказана справа є типовою кредитною справою, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, не потребує значних часових витрат.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також вважає обґрунтованим клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із доведенням ним неспівмірності витрат на професійну правову допомогу.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, пропорційно розміру задоволених позовних вимог до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу становлять 4758,60 грн (7000x67,98:100=4758,60 грн). Поряд із цим, суд, враховуючи викладене вище та клопотання відповідача, зменшує витрати на професійну правничу допомогу та стягує із відповідача до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 гривень.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10467835 від 07.07.2025, а саме: заборгованість за тілом кредиту у сумі 7 500,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту у сумі 1 600,00 грн, 1 809,90 грн в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та 3 000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні позовних вимог на загальну суму 4 286,40 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складено 08 вересня 2026 року.

Суддя Інна ХУДЕНКО