Рішення № 139573957, 08.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6271/26

Провадження № 2/712/3897/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого- судді - Пироженко В.Д.

за участі секретаря Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (далі - ТОВ "ФК "Процент м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 24043 від 27.11.2024 року у розмірі 35 000 грн, що складається із суми заборгованості за нарахованими процентами за період з 27.11.2024 по 11.04.2026 року за процентною ставкою 1 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних), 10 000 гривень штрафних санкцій, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн та 10000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказано, що 27.11.2024 між ТОВ «ФК Процент» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту, на виконання умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 730 днів (до 27.11.2026), шляхом переказу коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», взявши на себе зобов`язання зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % суми кредиту за кожен день користування кредитом (365,00 % річних).

Вказаний договір був укладений в електронному вигляді, з застосуванням для підписання договору з боку відповідача одноразового ідентифікатора. Відповідач погодився з умовах кредитування, визначені договором кредиту, який за своєю суттю є договором приєднання.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, позивач нараховував відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 13.04.2026 року, розмір заборгованості за відсотками за кредитом за період з 27.11.2024 по 11.04.2026 року становить 25 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судому установлено, що 27.11.2024 між ТОВ «ФК Процент» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту, на виконання умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 730 днів (до 27.11.2026), шляхом переказу коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», взявши на себе зобов`язання зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % суми кредиту за кожен день користування кредитом (365,00 % річних).

Вказаний договір був укладений в електронному вигляді, з застосуванням для підписання договору з боку відповідача одноразового ідентифікатора. Відповідач погодився з умовах кредитування, визначені договором кредиту, який за своєю суттю є договором приєднання.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, позивач нараховував відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами договору визначено, що процента ставка є фіксованою, а проценти за кредитом мають сплачуватися з періодичністю кожні 20 днів (пункт 1.3 договору).

Факт отримання позичальником коштів підтверджений витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи, що відображає хронологію укладення договору та отримання коштів.

Відповідно до норм ст. ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов.

Судом встановлено, що кредитний договір укладений у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису, для укладення якого позичальник подав відповідну заявку на кредит на сайті ТОВ «Фінансова компанія «Процент», в якій вказав свої персональні дані, зокрема прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса реєстрації та місце фактичного проживання, номер мобільного телефону, та адресу електронної пошти. Отже, ідентифікація клієнта була проведена належним чином.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Правильність розрахунку заборгованості за договором відповідачем не спростована.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» заборгованості за відсотками за користування кредитом за договором в сумі 25 000 грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 10 000 грн, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 03.02.2026.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

З огляду на викладене, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача у вигляді штрафу за прострочення виконання зобов`язання, а тому вимога щодо її стягнення задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 рок у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивачем суду надано договір про надання юридичних послуг від 03.06.2024, згідно якого ФОП Руденко (адвокат) надає ТОВ ФК «Процент» юридичні послуги, зокрема складання адвокатських запитів, позовних заяв, пояснень, тощо. Суду надано копію витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передавання послуг № 108 від 04.02.2026 до договору від 03.06.2024 - вартість послуги 10000 грн.

Однак, надаючи оцінку обґрунтованості, співмірності, розумності та необхідності витрат на професійну правничу допомогу по даній справі, суд приходить до висновку, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування яких за рахунок відповідача просить позивач, є неспівмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що з урахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціни позову, враховуючи що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення підлягає сума 5 000 гривень..

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Враховуючи задоволення позовних вимог частково з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі у сумі 1 901 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України , ст.ст. 526, 625, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»(адреса м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4 код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 24043 від 27.11.2024 року в сумі 25 000 грн, понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 901 грн та 5 000 грн витрати на правничу допомогу, а всього 31 901 грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот одна гривня).

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 08.09.2026

Головуючий:

Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»(адреса м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4 код ЄДРПОУ 41466388).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).