Єдиний державний реєстр судових рішень
Роздільнянський районний суд Одеської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 511/2536/26
Номер провадження 3/511/657/26
"14" серпня 2026 р. Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І . В ., розглянувши матеріали, що надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
ВСТАНОВИВ:
30.05.2026 року о 18.48 год. в с. Велізарове по вул. Центральна, Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_1 повторно протягом року керував авто Mercedes Benz дз. НОМЕР_2 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, що підтверджується протоколом ЕПР1 №394332 від 17.07.2025 року, чим порушив п. 2.1 а ПДР України.
Крім того, 30.05.2026 року о 18.48 год. в с. Велізарове по вул. Центральна, Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_1 керував авто Mercedes Benz дз. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком № 13 від 30.05.2026 року Роздільнянської БПЛ, результат становить 1,42 % проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
30.05.2026 року о 18.48 год. в с. Велізарове по вул. Центральна, Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_1 керував авто Mercedes Benz дз. НОМЕР_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, за технічним станом тз та скоїв з`їзд з дороги з подальшим перекиданням авто, чим порушив п. 2.3 б ПДР України.
Позиція учасників розгляду справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступних висновків.
Так згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №707754 від 01.07.2026 року;
- копією постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.08.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- довідкою Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про відсутність ознак кримінального правопорушення;
- копією матеріалів ЄО №6075 від 30.05.2026 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №707743 від 01.07.026 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №707779 від 01.07.2026 року;
- довідкою Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія отримував.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
За встановлених обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП - дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння; ч. 5 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого частинами другою четвертою цієї статті; ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція частини другої статті 36 КУпАП регламентує, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доцільність об`єднання вказаних матеріалів в одне провадження.
Згідно частини другої ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, в даному випадку за частиною 3 статті 130 КУпАП.
Санкція статті 126 частини 5 КУпАП передбачає стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, чи без такого, втім матеріали справи не містять документів, які підтверджують належність транспортного засобу Mercedes Benz, яким керував ОСОБА_2 , до того ж в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що транспортний засіб належить ОСОБА_3 , а тому його вилучення є недоцільним, оскільки воно суперечитиме співмірності адміністративного стягнення та вчиненого правопорушення.
Крім того, відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14 не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З урахуванням викладеного, вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 130 ч. 3 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.
Положення статті 40-1 КУпАП визначають, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33, 36, 40-1, 283, 284, 307- 308 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Об`єднати справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зокрема:
-511/2536/26 за частиною 3 статті 130 КУпАП;
-511/2537/26 за частиною 5 статті 126 КУпАП;
-511/2538/26 за статтею 124 КУпАП - в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер справи № 511/2536/26.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126, статтею 124 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526
Номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313080149000015001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Роз`яснити, що згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: І. В. Бобровська
Постанова набрала законної сили "_" __20___р.
Срок пред`явлення до виконання постанови 3 місяці.
Судове рішення № 139571190, Роздільнянський районний суд Одеської області було прийнято 14.08.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 511/2536/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: