Рішення № 139570064, 02.09.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5406/26

провадження № 2-о/619/197/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянувши в залі суду в м. Дергачі у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

УСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області звернулася ОСОБА_1 із заявою, заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що згідно з договором купівлі-продажу від 09 червня 1966 року, посвідченим нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1083, нею придбано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У зазначеному договорі купівлі-продажу її прізвище, ім`я та по батькові зазначено як « ОСОБА_1 », тоді як відповідно до паспорта громадянина України її прізвище, ім`я та по батькові зазначено « ОСОБА_1 ».

У зв`язку з наявністю розбіжностей у написанні по батькові заявниця не може належним чином реалізувати свої права щодо належного їй нерухомого майна, а усунути зазначені розбіжності у позасудовому порядку неможливо, у зв`язку з чим просить встановити факт належності їй указаного правовстановлюючого документа.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 02 вересня 2026 року.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином.

Представник заінтересованої особи Дергачівська міська рада у судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, вказав, що проти задоволення заяви не заперечує.

Ураховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 09 червня 1966 року було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1083. У зазначеному договорі прізвище, ім`я та по батькові покупця зазначено як « ОСОБА_1 ». Копія відповідного правовстановлюючого документа міститься серед додатків до заяви.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Дергачівським РВ УМВСУ в Харківській області, прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено ОСОБА_2 « ОСОБА_3 ».

Також до матеріалів справи долучено довідку від 24.05.2024 № 6329-5003300085 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видану на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи справу по суті, суд враховує наступні норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За правовими позиціями Верховного Суду України, щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки від встановлення такого юридичного факту залежить оформлення права власності на житловий будинок.

Аналізуючи вище наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви, оскільки надані заявником документи містять розбіжності, які усунути у позасудовому порядку немає можливості.

Виходячи з наданих доказів, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

Під час подання заяви заявниками було сплачено судовий збір, але з урахуванням предмету заяви, відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі у порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 259, 265, 293, 315-317, 318, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документа, а саме договору купівлі-продажу від 09 червня 1966 року, посвідченого нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1083, на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому її прізвище, ім`я та по батькові зазначено як « ОСОБА_1 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Коваленко