Ухвала суду № 139569403, 07.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1214/26

Провадження №: 2/336/1951/2026

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників заяви відповідача про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників, про забезпечення участі відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції та про витребування доказів по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житла та послуги з централізованого опалення,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з плати за проживання у гуртожитку та комунальні послуги.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.

04.05.2026 року на електронну адресу суду надійшов ряд заяв, не підписаних КЕП відповідача, в тому числі, відповідач просила витребувати у позивача докази її фактичного проживання та детальний розрахунок заборгованості, а також просила проводити розгляд справи з викликом сторін та просила забезпечити можливість її участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

При вирішенні заяв суд виходить з наступного.

За ст. 274 ч. 1, 2 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно зі ст. 274 ч. 5 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 277 ч. 2 ЦПК України, у випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Статтею 279 ч. 5 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно зі ст. 279 ч. 6 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідачем не зазначено підстав, які б обґрунтовували необхідність переходу до розгляду справи з викликом учасників, оскільки усі докази та заперечення сторони мають можливість надати суду під час звернення з позовом або надання відзиву на позовну заяву.

Окрім цього, як вже зазначалось в ухвалі суду про відкриття провадження, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, на підставі того, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складність справи не потребує її розгляду в загальному позовному провадженні.

За ст. 279 ч. 8 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

За ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Як вже зазначалося, відповідачем не обґрунтовані підстави необхідності призначення справи до розгляду з викликом учасників, відповідачем подано відзив на позову заяву, в якому викладені всі наявні заперечення проти позову, окрім цього, ОСОБА_1 повідомляла про те, що наразі мешкає у Німеччині, не має КЕП, що, в свою чергу, не дає можливості увійти в систему відеоконференцзв`язку та взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, тому підстав для задоволення заяви в частині переходу до розгляду цивільної справи з викликом учасників та забезпечення участі відповідача в судовому засіданні у режимі відеоконфернції судом не встановлено.

За ст. 76 ч. 1 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 84 ЦПК України вказує, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідач просить суд витребувати від позивача докази її фактичного проживання та детальний розрахунок заборгованості, оскільки ОСОБА_1 з 2022 року перебуває за межами України, до цього не проживала приблизно 4 роки у гуртожитку, також посилається на неотримання розрахунку заборгованості.

Водночас, до позовної заяви, копія якої в електронному вигляді була надіслана відповідачеві на її адресу електронної пошти, було долучено копію договору №27/29-37 найму житлового приміщення у гуртожитку від 31.12.2019 року, а також розрахунок заборгованості з плати за проживання у гуртожитку за період з листопаду 2020 року по листопад 2025 року.

Таким чином, оскільки відповідач не вказала підстав неможливості самостійно отримати необхідні докази, враховуючи наявність розрахунку заборгованості та факту того, що відповідач у відзиві підтверджує реєстрацію місця проживання в гуртожитку, судом не встановлено підстав для задоволення заяви відповідача про витребування доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 212, 258, 260, 261, 279, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житла та послуги з централізованого опалення залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.

Направити копію ухвали відповідачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.І. Дацюк