Рішення № 139569401, 08.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/514/26

Провадження №: 2/336/1629/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

за участю секретаря Гордейченко Р.Р.,

прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Алєксандрової С.М.,

представника позивача Букіна С.М.,

представника відповідачки адвоката Сахончик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, поданого і в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за використання земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Запоріжжя 22 січня 2026 року надійшла позовна заява першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Дем`янова В.В., в інтересах держави в особі Запорізької міської ради щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ: 04053915), безпідставно набутих коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002 (архівний номер 2310100000:07:032:0105), протягом періоду часу з 17.02.2021 по 30.11.2024 в розмірі 719 265 грн 44 коп без достатніх правових підстав, а також судовий збір в розмірі 8631,19 грн за подання позовної заяви та 1331,20 грн за подачу заяви про забезпечення позову.

Позов обґрунтовано тим, що з 17.02.2021 на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002 зареєстровано право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомості, а саме: контрольно-пропускний пункт літ. А (ганок до літ. А, козирок до літ. А, балкон, сходи до літ. А, ворота №1, паркан №2) загальною площею 26,9 кв.м. (реєстраційний номером об`єкту нерухомого майна - 1515518723101) на підставі договору купівлі-продажу серії НМВ 933637 № 139 виданий 17.02.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровою Н.В. В той же час, договори оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:78:0002 між ОСОБА_1 та Запорізькою міською радою не укладались, орендна плата (плата за землю) не сплачувалась. Таким чином, Відповідач, користувалась зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави (без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право оренди (користування) та не сплачувала до місцевого бюджету кошти за користування нею. Так, загальний розмір недоотриманих доходів за користування вищезазначеною ділянкою ОСОБА_1 за період з 17.02.2021 по 30.11.2024 (без урахування 2022 року) склав 719 265,44 грн

26.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання.

04.03.2026 адвокатом Сахончик О.О. через Електронний кабінет ЕСІТС подано заяву про вступ у справу як представника відповідача - ОСОБА_1 , клопотання про поновлення строку для подання відзиву та сам відзив. Серед підстав для поновлення строку зазначено, що між нею та відповідачем лише 04.03.2026 укладено договір про надання правової допомоги, тому вчасно подати відзив не було можливості. Крім того, станом на 04.03.2026, відповідачем не отримано ухвалу суду про відкриття провадження. У відзиві представник Відповідача просила відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що ОСОБА_1 лише володіє спорудою, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:07:078:0002, однак фактично не здійснює господарську діяльність на ній та не використовує її, у зв`язку з чим відсутні підстави для для задоволення позову. Також предстаник відповідача зазначала про відсутність підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суд у спірних правовідносинахта про допит свідка ОСОБА_2 , який може підтвердити, факт не здійснення ОСОБА_1 , господарської діяльності на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:07:078:0002.

10.03.2026 Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя подано відповідь на відзив та зазначено про те, що факт не здійснення господарської діяльності Відповідачем на належному йому об`єкті нерухомого майна (контрольно-пропускний пункт літ. А (ганок до літ. А, козирок до літ. А, балкон, сходи до літ. А, ворота №1, паркан №2) загальною площею 26,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1515518723101), який розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002) не спростовує факт безпідставного збереження ним вищезазначеної орендної плати. Окружною прокуратурою належним чином обґрунтовано наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру в суді, у зв`язку з чим просить суд позовні вимоги першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області задовольнити в повному обсязі.

18.03.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представники Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя, Запорізької міської ради підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

У судове засідання відповідачка не явилася. Представник відповідачки адвокат Сахончик О.О., яка приймала участь в режимі відеоконференції, в судовому засіданні підтримала обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву, заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Допитаний судом свідок ОСОБА_2 підтвердив суду факт того, що впродовж останніх 5-ти років спірна земельна ділянка відповідчкою по суті не використовувалася.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши процесуальні документи, надані сторонами, та долучені до них письмові докази, показання свідка, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 17.02.2021 на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002 зареєстровано об`єкт нерухомості, а саме: контрольно-пропускний пункт літ. А (ганок до літ. А, козирок до літ. А, балкон, сходи до літ. А, ворота № 1, паркан № 2) загальною площею 26,9 кв.м. (реєстраційний номером об`єкту нерухомого майна - 1515518723101) власником якого з 17.02.2021 по теперішній час є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу серії НМВ 933637 № 139 виданий 17.02.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровою Н.В.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002, площею 0,4447 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915).

Відповідно до відостей з Державного земельного кадастру встановлено, що на підставі повідомленням про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях органом, що здійснює його ведення від 20.07.2020 № ЗВ-2307515032020, виявлено технічну помилку в інформації про земельну ділянку 2310100000:07:032:0105, а саме дублювання кадастрового номеру 2310100000:07:078:0002. У зв`язку з чим, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:032:0105 перенесена до архівного шару.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.08.2024 № 16195/03.3-20/30 за їх наявною інформаційною базою (договорів оренди, укладених Запорізькою міською радою) значиться недіючий договір оренди землі площею 0,4447 га кадастровий номер 2310100000:07:032:0105 по АДРЕСА_1 від 02.10.2001 № 1151, раніше укладений з ТОВ «Фрегат» код ЄДРПОУ 20480812, строком до 30.07.2011 для розташування тимчасової відкритої автостоянки. Зазначений договір розірваний на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2016 у справі № 908/1492/16. У зв`язку з чим, 18.08.2016 дану земельну ділянку повернуто Запорізькій міській раді на підставі акту приймання-передачі.

Договорів оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:78:0002 в базі Департаменту управління активами Запорізької міської ради не обліковуються.

Згідно з листом відділу по роботі із зверненнями громадян та з питань доступу до публічної інформації Запорізької міської області від 08.08.2024 № 083 встановлено, що до Запорізької міської ради скеровувались листи щодо вищезазначеної земельної ділянки ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (особами, яким на дату звернення до міської ради фактично належав об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), однак договори з жодним із вказаних суб`єктів не укладались.

Таким чином, з 17.02.2021 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не укладала договори оренди щодо вказаної земельної ділянки, відповідно, речові, права не реєструвала.

Вказана обставина не була спростована стороною відповідача.

При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:78:0002 фактично використовувалася ОСОБА_1 у зв`язку з розташування на ній об`єкту нерухомого майна, що належать останній на праві власності.

Факт того, що ОСОБА_1 , з моменту придбання у власність контрольно-пропускного пункту літ. А (ганок до літ. А, козирок до літ. А, балкон, сходи до літ. А, ворота № 1, паркан № 2) загальною площею 26,9 кв.м. (реєстраційний номером об`єкту нерухомого майна - 1515518723101), який фактично розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002 за адресою: АДРЕСА_1 , не сплачувала кошти за користування вказаною земельною ділянкою підтверджується долученим до справи листами Головного управління ДПС у Запорізькій області № 4012/5/08-01-24-03-12 від 01.04.2024, № 9935/5/08-01-24-03-11 від 26.08.2024, № 485/5/08-01-24-05-11 від 15.01.2025, № 9021/5/08-01-24-05-11 від 29.09.2025, відповідно до яких нарахування орендної плати/земельного податку за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:78:0002 з 11.02.2021 (дата набуття відповідачем права власності на будівлю контрольно-пропускного пункту літ. А. загальною площею 26.9 кв.м.) не проводилось, сплата відсутня.

ОСОБА_1 , у період з 17.02.2021 по 30.11.2024 не нараховувала та не сплачувала плату за землю (земельний податок/орендну плату) за користування вказаною земельною ділянкою.

Вказане свідчить про безоплатне та безпідставне використання Відповідачкою земельною ділянкою комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст.206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) щодо платності використання землі у період з 17.02.2021 по 30.11.2024.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінки земельної ділянки № 43/207-20 від 02.01.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:78:0002 складає 5783145,62 грн.

Згідно з витягом № НВ-2300024332024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 09.02.2024 нормативна грошова оцінка вищезазначеної земельної ділянки складає 12696763,11 грн.

Запорізькою міською радою на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», витягів НГО від 02.10.2020 № 43/207-20 та від 19.02.2024 № НВ-2300024332024,копіями листів ГУ ДПС у Запорізькій області № 485/5/08-01-24-05-11 від 15.01.2025, № 4012/5/08-01-24-03-12 від 01.04.2024, Лист державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25, здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право оренди (користування) за період з 17.02.2021 по 30.11.2024.

Відповідно до зазначеного розрахунку розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:078:0002за періоди:

- з 17.02.2021 по 31.12.2021 (318 днів) склав 151 153,86 грн.,

- з 01.01.2023 по 31.12.2023 (365 днів) 219 470,38 грн.,

- з 01.01.2024 по 30.11.2024 (335 днів) 348 641,20 грн.

Загальний розмір недоотриманих доходів за період з 17.02.2021 по 30.11.2024 (без урахування 2022 року) склав 719 265,44 грн.

Вказані розрахунки суд визнає належними та допустимими доказами у справі.

З наданих суду письмових доказів доведено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Запорізькою міською радою у період з 17.02.2021 по 30.11.2024 склав 719 265,44 гривень.

Відповідачкою та її представником розмір вказаної заборгованості не спростовано, контррозрахунок не надано.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України (далі ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 265 Податкового кодексу України (далі ПК України), плата за землю є складовою податку на майно.

Згідно з положеннями ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою; податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288.5.1. ПК України, розмір річної орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляться у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно положень підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Статтею 10 ПК України встановлено, що податок на майно є місцевим податком. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 ЗК України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника, щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Так, 30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю). Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року і зазначено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно із ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Отже, в даному випадку у зв`язку фактичним користуванням земельною ділянкою та не оформленням власником об`єкта нерухомого майна права оренди (іншого речового права) щодо земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування ним без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України. Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16- ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах наявні всі три вказані умови.

По перше: Відповідач зберегла майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 2310100000:07:078:0002 за адресою: АДРЕСА_1 . Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на контрольно-пропускний пункт літ. А (ганок до літ. А, козирок до літ. А, балкон, сходи до літ. А, ворота №1, паркан №2) загальною площею 26,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1515518723101). Це є проявом правової природи нерухомого майна. Даний об`єкт нерухомості, набутий Відповідач будучи згідно зі ст.181 ЦК нерухомим майном, є органічно та нерозривно пов`язаною з земельною ділянкою. Відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком фактичне користування ОСОБА_1 чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті чого відбулося збереження останньою належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

По-друге: правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку згідно зі ст. 206 ЗК України, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання Пацацією ММ. права користування земельною ділянкою безоплатно відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

По-третє: ОСОБА_1 зберегла майно за рахунок Позивача. Власником вищезазначеної земельної ділянки протягом вищезазначеного у позові періоду часу була територіальна громада міста Запоріжжя в особі Позивача відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.

Суд відхиляє доводи представника відповідача з приводу відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Верховний Суд у постанові від 09.10.2024 у справі № 394/438/22 зазначив, що винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств і організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 тощо).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, згідно зі ст.ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Ст. 142 Конституції України та ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної І комунальної власності. При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя. Згідно ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період часу з 17.02.2021 по 30.11.2024 користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002, яка належить територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим бюджет міста не отримав грошові кошти від сплати орендної плати.

Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Норма ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Враховуючи ту обставину, що 17.02.2021 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1515518723101, за адресою АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002, Запорізька міська рада як власник вказаної земельної ділянки, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомого майна, та як суб`єкт, уповноважений на розпорядження цією землею, повинна була бути обізнана про її використання ОСОБА_1 без укладення договору оренди.

Запорізька міська рада протягом розумного строку (починаючи з 17.02.2021 та до теперішнього часу) жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не вживала.

Запорізькою міською радою та її виконавчими органами вживаються певні заходи щодо стягнення недоотриманих доходів із недобросовісних землекористувачів. Беручи до уваги тисячі земельних ділянок, які перебувають у користуванні фізичних та юридичних осіб у межах території міста Запоріжжя, вищезазначеному органу місцевого самоврядування знадобляться роки для опрацювання цього масиву земельних ділянок і вирішення питання стягнення коштів з недобросовісних землекористувачів. Органи прокуратури не є панацеєю щодо вирішення цього проблемного питання, однак в умовах правового режиму воєнного стану та навислої загрози втрати державності ефективний судовий захист інтересів держави за участю прокурора у спірних правовідносинах відповідає об`єктивно винятковій моделі (виключному випадку), яка визначена ст. 131-1 Конституції України.

Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за використання вказаної земельної ділянки, особливо в умовах складної економічної ситуації під час воєнного стану, порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання земельних ресурсів та недоотримання місцевим бюджетом доходу, який може бути використаний органом місцевого самоврядування на потреби територіальної громади, у тому числі на виконання функцій в галузі оборонної роботи, соціального захисту населення, відновлення пошкодженого майна внаслідок бойових дій, спричинених внаслідок агресії російської федерації проти України. За таких обставин, звернення прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави ів суді є виправданим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Таке звернення прокурора до суду узгоджується з принципами верховенства права, викладеними у Рекомендації CM/Rec (2012) 11 Ради Європи «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» (The role of public prosecutors outside the criminal justice system Recommendation CM/Rec(2012)11 adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 19 September 2012 and explanatory memorandum), які допускають участь прокурора у судових провадженнях поза межами кримінального процесу, якщо це необхідно для захисту суспільних інтересів і не порушує права сторін.

Крім того, прокурором дотримано вимоги ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема щодо повідомлення Запорізькій міській раді (листом № 57-101-4613ВИХ-24 від 01.08.2024) про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом та про необхідність здійснення розрахунку безпідставно набутих ОСОБА_1 коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 протягом періоду часу з 17.02.2021 по 30.11.2024.

В подальшому, окружною прокуратурою листами від 09.01.2025 № 57-101-164 ВИХ-25 від 09.04.2025, № 57-101-1893ВИХ-25 від 09.04.2025 уточнено період для проведення розрахунку недоотриманих доходів за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Департаменту управління активами Запорізької міської ради № 6884/01/01-07/3877,8915 від 22.08.2025 надано окружній прокуратурі розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002 у період часу з 17.02.2021 по 30.11.2024.

Також, вищезазначеним листом додатково повідомлено окружну прокуратуру про те, що, відповідно до інформації Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради ними не вживались заходи судово-претензійного характеру в інтересах Запорізької міської ради про стягнення з ОСОБА_1 недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002 у період часу з 17.02.2021 по 30.11.2024.

Таким чином, починаючи з 01.08.2024 до моменту звернення прокурора з вказаною позововною заявою не зважаючи на повідомлення прокурора, суб`єкт владних повноважень (Запорізька міська рада) не здійснив самостійо заходи, спрямовані на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Вказане свідчить, що не зважаючи на порушення інтересів держави, позивач не здійснив заходів зі стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в судовому порядку самостійно. Таким чином, наявні підстави, передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду прокурора.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області листом №57-101-360ВИХ-26 від 16.01.2026 повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із вказаним позовом в інтересах держави.

Таким чином, прокурором дотримано процесуальний порядок щодо вжиття заходів для представництва інтересів держави в суді, встановлено бездіяльність уповноваженого суб`єктуу зв`язку з чим, пред`явлено позовну заяву в інтересаз міької ради самостійно.

Щодо посилання представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не повинна сплачувати у період з 17.02.2021 по 30.11.2024 орендну плату за використання земельної ділянки, з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002 у зв`язку з не здійсненням відповідачем господарської діяльності на ній, то суд не погоджується з вказаними висновками, оскільки дані твердження не відповідають положенням закону та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 16.11.2022 в справі № 922/519/20, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 та №922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та численних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, які прийняті з їх урахуванням, зокрема, у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Згідно положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з володінням відповідачем нерухомим майном резюмується його користування спірною земельною ділянкою. Тому доводи представника Відповідача, викладені у відзиві, щодо того, що об`єкт нерухомості не пов`язаний із земельною ділянкою на якій розташований є безпіставними, а показання допитаного свідка ОСОБА_2 не впливають на висновок суду.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що не здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 на належному їй об`єкту нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 2310100000:07:078:0002 не спростовує обставин, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, та не позбавляє обов`язку ОСОБА_1 , як власниці нерухомого майна, сплатити Запорізькій міській недоотриманий доходів за період з 17.02.2021 по 30.11.2024 (без урахування 2022 року) у розмірі 719 265,44 грн.

Згідно зі статтями 141, 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, поданого і в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за використання земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєєєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ: 04053915, адреса місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206) кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:078:0002, протягом періоду часу з 17.02.2021 по 30.11.2024 в розмірі 719 265 грн. (сімсот дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят п`ять гривень) 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєєєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (адреса місцезнаходження: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а, код ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені в 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 8631,19 грн. за подання даної позовної заяви, та та 1331,20 грн за подачу заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зарютін П.В.