Рішення № 139569219, 07.09.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6037/25

Провадження №2/333/349/26

рішення

Іменем України

07 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/6037/25 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2025 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 32669,34 гривень, посилаючись на те, що у період з 01.05.2021 року по 31.03.2025 року позивач надав відповідачу житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 . На час подання позову відповідач ОСОБА_1 не здійснив повну оплату за надані послуги, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32669,34 гривень, а також понесені ним при пред`явленні позову судові витрати у розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.07.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче засідання не проводити, а також призначено відкрите судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням учасників справи.

15 грудня 2025 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_1 Чупілка О.Л. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд, зокрема, застосувати по справі строк позовної давності до позовних вимог, відмовити Концерну «Міські теплові мережі» у задоволенні позову, залишити позов без розгляду, закрити з підстави, передбаченої ст.124 Конституції України.

19 грудня 2025 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_1 Чупілка О.Л. надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист права споживачів та користувачів надр.

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26.01.2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист права споживачів та користувачів надр повернуто заявнику.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, був повідомлений судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач і його представник, будучи повідомленими судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явилися.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою. Основним видом його економічної діяльності є надання житлово-комунальних послуг.

Відповідач ОСОБА_1 з 21.11.2008 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є власником зазначеного нерухомого майна та споживачем житлово-комунальних послуг, що постачаються Концерном «Міські теплові мережі» (особовий рахунок НОМЕР_1 ) (а.с.6, 17).

Згідно з розрахунком, ОСОБА_1 має заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2021 року по 31.03.2025 року в сумі 32669,34 гривень, яку добровільно ним не сплачено (а.с.7-9).

З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон), яким Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визнано таким, що втратив чинність.

Предметом регулювання згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189 (далі Закон № 2189) є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Законом визначено, зокрема нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

Згідно з розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 року внесено зміни до Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21.08.2019 року, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання.

Відповідно до ч.5. ст.13 Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

02.10.2021 на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі». До аналогічних правових висновків дійшов Господарський суд Запорізької області при розгляді справи №908/3503/21.

Також статтею 14 Закону № 2189 передбачено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (Правилами надання послуги з постачання теплової енергії № 830 дається вичерпний перелік моделей організації договірних відносин за видом послуги постачання теплової енергії): індивідуальний договір (про надання послуги з постачання теплової енергії) з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; колективний договір (про надання послуги з постачання теплової енергії); договір про надання послуги (з постачання теплової енергії) з колективним споживачем; договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії; індивідуальний (публічний) договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572св22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449св22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399св23).

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, ним не споживались, відповідачем як і його представником не надано.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розмір заборгованості підтверджено розрахунком, наданим позивачем, який відповідачем і його представником належними доказами не спростований. Чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі. Будь-яких платіжних документів, що підтверджують повну сплату означеного боргу, з боку відповідача і його представника суду також подано не було.

Ураховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору і оцінивши докази, подані сторонами, дійшов висновку про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання зі сплати за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за надані ним житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2021 року по 31.03.2025 року, яка відповідно до розрахунку наданого позивачем становить 32669,34 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).

Згідно з п. 19 Розділу «Прикінцеві положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Таким чином, зважуючи, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла у період з 01.05.2021 року по 31.03.2025 року, тобто в період коли перебіг позовної давності було продовжено, і позов у даній справі подано 07.07.2025 року, відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки такий строк не є пропущеним.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.1, 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (м.Запоріжжя, вул.Героїв полку «Азов», буд.137, р/р НОМЕР_3 , відкритий у філії АТ «Укрексімбанк» у м.Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2021 року по 31.03.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 32669 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят дев`ять) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (м.Запоріжжя, вул.Героїв полку «Азов», буд.137, р/р НОМЕР_4 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 07 вересня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков