Ухвала суду № 139569181, 07.09.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/9039/26

Провадження №1-кп/333/953/26

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12026082040001046 від 28.07.2026 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді солдата резерву 2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», без реєстрації, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-15.06.2009, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 121, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений 23.11.2012 з Кам`янської виправної колонії Запорізької області №101 по відбуттю строку покарання;

-21.07.2014, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

-24.09.2014, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. 19.02.2026 знятий з обліку на підставі вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2015, у зв`язку з новим засудженням від 03.02.2016;

-16.09.2015, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднаного вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.20214 (ч. 2 ст. 185 КК) та визначено до відбуття 4 роки 7 місяців позбавлення волі. 22.09.2016 ухвалою Апеляційного суду Запорізької області скасовано вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2015 та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції, звільнено з зали суду. 01.12.2016 об`єднано з кримінальним провадженням 12016080040005872 від 03.12.2016. 08.12.2016 обрано запобіжний захід тримання під вартою. 12.10.2017 зміна вироку, ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя, засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України приєднано вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2014 до відбуття покарання у вигляді 4 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.12.2017 з Оріхівської виправної колонії Запорізької області №88 по відбуттю строку покарання;

-13.02.2018 Комунарським відділенням Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12018080040000313 від 29.01.2018, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, об`єднано із кримінальним провадженням №12018080040000099 від 09.01.2018;

-26.03.2020 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений 05.02.2021 з Кам`янської виправної колонії Запорізької області №101 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження №12026082040001046 від 28.07.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , на 60 днів. Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник обвинуваченого просив обрати відносно його підзахисного особисте зобов`язання. Так у судовому засіданні захисник обвинуваченого стверджувала, що підозра є необґрунтована, а обставини, викладені в клопотанні є викривленими. Щодо ризиків зазначила, що намірів переховуватись від органів слідства та суду ОСОБА_5 не має, адже сам зацікавлений у справедливому розгляді кримінального провадження. Також впливати на свідків підзахисний не бачить смислу, бо особисто з ними не знайомий та місце проживання останніх він не знає. Стосовно ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень, на які посилався прокурор, захисник вказала, що ОСОБА_5 не схильний до вчинення кримінальних правопорушень. Також звернула увагу, що обвинувачений має ряд хронічних захворювань, що унеможливлює перебування ОСОБА_5 в місцях попереднього ув`язнення. На підставі викладеного, просила відмовити в задоволенні клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та в разі застосування запобіжного заходу просила обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання і копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30.07.2026 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.09.2026 року з правом внесення застави у розмірі 133120 гривень.

Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_5 під варту та до моменту вирішення вказаного питання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити інший, більш м`який запобіжний захід.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який неодружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення злочинів проти власності, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена.

Суд дійшов висновку, що наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Ухвалою слідчого судді при обранні запобіжного заходу була встановлена наявність існування ризиків можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення і незаконного впливу на свідків.

Суд погоджується з доводами прокурора про продовження існування зазначених ризиків, виходячи з того, що, зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Наведена обставина у виді тяжкості покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Разом з цим, суд зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Твердження захисника щодо відсутності та необґрунтованості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження, адже ОСОБА_5 є особою, раніше неодноразово судимою, без наявних соціальних зв`язків, які б були стримуючим чинником для вчинення нових кримінальних правопорушень. Також суд розглянув питання щодо стану здоров`я обвинуваченого, однак на противагу цьому суду не надано було документів, які б підтверджували неможливість ОСОБА_5 перебувати в місцях попереднього ув`язнення.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі особистого зобов`язання, до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання його під вартою, не зменшились.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням наведеного, тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 діяння, особи обвинуваченого, його віку та стану здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст.177, 178, 183, 199, 315 КПК України, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 30.07.2026 року з продовженням визначеного альтернативного запобіжного заходу застави, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026082040001046 задовольнити повністю.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа покарань (№4)» до 05 листопада 2026 року включно.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_5 або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 133120 ( сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 00 коп на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

3) прибувати до суду за першою вимогою.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Дніпровська установа покарань (№4)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1