Рішення № 139568281, 08.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/699/26

Провадження № 2/302/460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08.09.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 26 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22035000258987.

За твердженням позивача, кредитний договір складається з публічної частини Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб в Акціонерному товаристві «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщеного на офіційному вебсайті банку, та індивідуальної частини, якою є безпосередньо Кредитний договір № 22035000258987 від 26 грудня 2019 року, що разом становлять єдиний договір.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове платне користування, а відповідач повернути отриманий кредит, сплатити проценти та комісії, а також належним чином виконувати інші передбачені договором зобов`язання.

Кредит надавався на споживчі потреби у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок установленого ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу.

Представник позивача зазначив, що до укладення договору відповідачу було надано передбачену законодавством інформацію про умови кредитування, у тому числі паспорт споживчого кредиту, а підписанням індивідуальної частини договору відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування та приєднання до публічної частини договору.

Відповідно до умов кредитного договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на заборгованість за кредитом у порядку, визначеному договором.

Позивач зазначив, що Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, тоді як відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

28 травня 2025 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/05/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги за Кредитним договором № 22035000258987 від 26 грудня 2019 року, укладеним із ОСОБА_1 .

На підтвердження переходу права вимоги позивач посилається на Договір факторингу № 28/05/25 від 28 травня 2025 року, відповідні додатки до нього, витяг із реєстру боржників, а також документи щодо оплати за договором факторингу.

За твердженням позивача, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу такого права.

Про зміну кредитора та необхідність погашення заборгованості відповідача було повідомлено шляхом направлення на його адресу відповідної вимоги про погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22035000258987 від 26 грудня 2019 року становить 20 271,78 грн, з яких:

17 800,02 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

0,45 грн заборгованість за процентами;

2 471,31 грн заборгованість за комісією.

Посилаючись на положення статей 512, 514, 516, 526, 625, 1048, 1054, 1082, 1084 Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та інші норми законодавства, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 22035000258987 від 26 грудня 2019 року у загальному розмірі 20 271,78 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Водночас визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів цивільної справи здійснюються у змішаній формі паперовій та електронній.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за відомою суду адресою його зареєстрованого місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті Судової влади України. Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин або без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заочного розгляду справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 26 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22035000258987.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 42 244,76 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі відповідно до встановленого графіка.

Із кредитного договору та графіка платежів убачається, що кредит надано на строк 43 місяці, а кінцевою датою його погашення визначено 26 липня 2023 року. Умовами договору передбачено погашення заборгованості періодичними платежами, до складу яких входили частина основної суми кредиту та передбачені договором платежі.

Факт надання кредиту та подальшого часткового виконання відповідачем зобов`язань підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого 26 грудня 2019 року відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 42 244,76 грн, після чого протягом строку кредитування здійснювалися платежі в рахунок погашення заборгованості. Станом на 27 травня 2025 року непогашений залишок основної суми кредиту становив 17 800,02 грн.

28 травня 2025 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/05/25, за умовами якого банк відступив позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включеними до Реєстру боржників.

Передання Реєстру боржників оформлено актом приймання-передачі від 28 травня 2025 року, а перехід прав грошової вимоги відповідним актом приймання-передачі прав вимоги. На виконання умов договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» 28 травня 2025 року перерахувало Акціонерному товариству «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» 3 100 001,00 грн як плату за відступлення права грошової вимоги за договором факторингу.

З витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28/05/25 убачається, що до складу відступлених позивачу прав вимоги включено право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22035000258987 від 26 грудня 2019 року. Загальний розмір переданої заборгованості визначено у сумі 20 271,78 грн, з яких 17 800,02 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 0,45 грн заборгованість за процентами та 2 471,31 грн заборгованість за комісією.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22035000258987 від 26 грудня 2019 року.

Оцінюючи встановлені обставини справи та надані позивачем докази, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 628 та 638 Цивільного кодексу України зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Судом установлено, що 26 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22035000258987, відповідно до якого банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплачувати проценти та інші передбачені договором платежі у встановлені договором строки.

Матеріалами справи підтверджується, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач належного виконання своїх зобов`язань не забезпечив.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наданими позивачем Договором факторингу № 28/05/25 від 28 травня 2025 року, актами приймання-передачі, витягом із Реєстру боржників та доказами виконання договору факторингу підтверджується перехід до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» права грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

При цьому неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє його обов`язку виконати зобов`язання, а лише покладає на нового кредитора ризик настання наслідків, передбачених статтею 516 Цивільного кодексу України, у разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові. Доказів такого виконання відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Судом установлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Доказів повернення кредитних коштів, сплати процентів або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині основної суми боргу та процентів, відповідач суду не подав.

Сам по собі факт неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Разом із тим досліджені судом письмові докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача та невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 17 800,02 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 0,45 грн заборгованості за процентами.

Разом із тим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 2 471,31 грн комісії.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний безоплатно, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, надавати інформацію щодо поточного розміру заборгованості, розміру повернутої суми кредиту, виписки з рахунку та іншу інформацію щодо виконання договору.

Умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати комісію, однак сам по собі факт включення відповідної умови до договору не є достатньою підставою для її судового стягнення.

Позивачем не доведено, що заявлена до стягнення комісія є платою за окрему самостійну послугу, яка була замовлена відповідачем та фактично надана йому понад виконання кредитодавцем своїх основних обов`язків за кредитним договором.

Встановлення кредитодавцем комісії за дії, які він зобов`язаний здійснювати відповідно до закону або які становлять виконання ним власного договірного обов`язку, не створює для споживача обов`язку зі сплати такої комісії лише з огляду на її передбачення умовами договору.

При цьому матеріали справи не містять належних та достатніх доказів фактичного надання відповідачу окремої платної послуги, яка відповідала б заявленій до стягнення сумі комісії у розмірі 2 471,31 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 2 471,31 грн комісії задоволенню не підлягає.

Таким чином, із заявлених позивачем до стягнення 20 271,78 грн обґрунтованими є вимоги у загальному розмірі 17 800,47 грн, з яких 17 800,02 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 0,45 грн заборгованість за процентами. У задоволенні вимоги про стягнення 2 471,31 грн комісії слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір № 43453613 про надання правової допомоги від 01 квітня 2026 року, додаткову угоду до нього щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» у справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , акт про підтвердження факту надання правничої допомоги, детальний опис виконаних адвокатом робіт, ордер, а також доказ оплати наданих послуг.

Відповідно до акта про підтвердження факту надання правничої допомоги та детального опису виконаних робіт адвокатом Дорошенко Мариною Анатоліївною у цій справі надано правничу допомогу загальною вартістю 3 500,00 грн, яка включала правовий аналіз обставин спірних правовідносин і надання правових рекомендацій, складення позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, а також формування додатків до позовної заяви.

Факт оплати зазначених послуг підтверджується платіжною інструкцією від 15 травня 2026 року № 563, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» перераховано адвокату Дорошенко Марині Анатоліївні 3 500,00 грн за надання правової допомоги згідно з Договором № 43453613 від 01 квітня 2026 року та актом № 22035000258987 від 13 травня 2026 року.

Отже, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та відповідають критеріям реальності, необхідності й співмірності.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу або клопотання про їх зменшення суду не заявив.

Разом із тим відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення 20 271,78 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у розмірі 17 800,47 грн, що становить 87,81 відсотка від ціни позову.

Тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 073,32 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 337,83 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258259, 263265, 268, 273, 280283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 43453613, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, рахунок у форматі міжнародного номера банківського рахунку НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «СЕНС БАНК», код банку 300346) заборгованість за Кредитним договором № 22035000258987 від 26 грудня 2019 року у загальному розмірі 17 800,47 грн (сімнадцять тисяч вісімсот гривень 47 копійок), з яких:

17 800,02 грн (сімнадцять тисяч вісімсот гривень 02 копійки) заборгованість за основною сумою кредиту;

0,45 грн (нуль гривень 45 копійок) заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 в частині стягнення 2 471,31 грн (дві тисячі чотириста сімдесят одна гривня 31 копійка) комісії відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 337,83 грн (дві тисячі триста тридцять сім гривень 83 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 073,32 грн (три тисячі сімдесят три гривні 32 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк для подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду.

Суддя Пухальський С. В.