Ухвала суду № 139566590, 01.04.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2672/25

Провадження № 2/392/830/26

У Х В А Л А

01 квітня 2026 року суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В., розглянувши клопотання про витребування доказів та заяву ОСОБА_1 про перехід зі спрощеного провадження в загальне провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

09.12.2025 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

12.01.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.03.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовує тим, що справа потребує детального дослідження доказів, перевірки розрахунку заборгованості, а також надання сторонам додаткових пояснень, вважає, що розгляд справи у спрощеному порядку може обмежити її право на повний та всебічний захист прав та інтересів.

Крім того, подано клопотання про витребування оригіналу кредитного договору, та документів, що підтверджують фактичне отримання відповідачем грошових коштів та договору відступлення права вимоги ( факторингу), розрахунок щодо здійснених нарахувань.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Разом з тим положеннями ч. 1 ст. 274 ЦПК України закріплено, що малозначні справи є однією з категорій спорів, які мають розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 30 782,28 грн. Враховуючи ціну позову, ця справа є малозначною та не входить до визначеного законом переліку спорів, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Таким чином, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, вона належить до категорій справ, що розглядаються в порядку спрощеного провадження.

З заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не вбачається підстав, які б перешкоджали розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачем не доведено необхідність призначення справи в порядку загального позовного провадження.

Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Крім того, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.

Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у заяві відповідача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо витребування доказів суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З матеріалів справи вбачається, що документи, які просить витребувати відповідач вже долучені позивачем до позовної заяви. Тобто, зазначені докази містяться в матеріалах справи, є повністю доступними для суду та учасників процесу й підлягають правовій оцінці під час ухвалення судового рішення.

Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, повторне витребування документів, які вже перебувають у матеріалах справи та є предметом дослідження, є безпідставним, недоцільним та призведе до невиправданого затягування розгляду справи, що суперечить основним засадам цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Керуючись статтями 19, 84, 274, 258-261, ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Кавун