Ухвала суду № 139566579, 07.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4994/26

провадження № 1-кс/405/2809/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22025120000000154, відомості про яке внесені 26.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 200 КК України, про арешт майна, -

встановив:

02.09.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт майна, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку площею 0,0672 га, кадастровий номер 3510100000:12:064:0483;

-земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3510100000:12:064:0127;

-автомобіль марки LEXUS RX 350, 2025 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Клопотання про арешт майна слідчий обґрунтовує тим, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання виникла необхідність у накладенні арешту на належне підозрюваній ОСОБА_4 майно.

Слідчий у судове засідання не з`явилась, звернулась із заявою, в якій просила розглянути клопотання про арешт майна за її відсутності та зазначила, що на його задоволенні наполягає.

Оскільки майно, яке слідчий просить арештувати, тимчасово не вилучалось, розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна здійснюється без повідомлення підозрюваної, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, належним чином повідомлених про місце та час розгляду клопотання, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого про арешт майна, дослідивши матеріали, надані слідчим в обґрунтування клопотання, врахувавши письмову позицію слідчого, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025120000000154, відомості про яке внесені 26.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 200 КК України.

12.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може підлягати конфіскації у підозрюваного як виду покарання.

Отже, заборона відчуження, розпорядження та/або користування майном є передбаченим законом змістом арешту, а конкретний обсяг обмеження правомочностей власника визначається слідчим суддею залежно від правової підстави та мети арешту, встановлених обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог розумності та співрозмірності втручання у право власності.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.09.2026 № 492264457, ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на праві власності належить:

-квартира АДРЕСА_4 ;

-житловий будинок АДРЕСА_5 ;

-земельна ділянка площею 0,0672 га, кадастровий номер 3510100000:12:064:0483;

-земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3510100000:12:064:0127.

Відповідно до інформації, наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровано автомобіль марки LEXUS RX 350, 2025 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, матеріалами, доданими до клопотання, підтверджено належність зазначеного у ньому нерухомого майна та транспортного засобу підозрюваній ОСОБА_4 .

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Арешт майна пов`язаний із втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя відповідно до ст. 173 КПК України враховує правову підставу для арешту майна, можливість застосування конфіскації майна як виду покарання, належність майна підозрюваній, а також розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як убачається зі змісту клопотання, слідчий просить накласти арешт на належне підозрюваній майно з визначеною п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. При цьому в обґрунтування необхідності арешту слідчий зазначає про необхідність запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження.

У прохальній частині клопотання слідчий просить накласти арешт на конкретно визначене майно, не конкретизуючи окремо обсяг обмеження правомочностей власника щодо розпорядження та користування таким майном.

Водночас така обставина не перешкоджає розгляду клопотання та не позбавляє слідчого суддю повноважень визначити спосіб арешту, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном становить зміст арешту, а відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України саме слідчий суддя у разі задоволення клопотання зобов`язаний застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

За таких обставин визначення слідчим суддею конкретного способу арешту шляхом заборони розпорядження майном не змінює предмету клопотання, його правової підстави, заявленої мети чи переліку майна, щодо якого слідчий просить застосувати арешт.

З огляду на те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, збереження належного їй майна у власності до остаточного вирішення кримінального провадження безпосередньо пов`язане з можливістю реального виконання судового рішення у разі призначення такого виду покарання.

За відсутності обмеження права розпорядження власник зберігає юридичну можливість змінити належність майна шляхом його відчуження, передачі іншим особам або вчинення інших правочинів, спрямованих на зміну його юридичної долі, що може ускладнити або унеможливити виконання можливого судового рішення в частині конфіскації майна.

Таким чином, заборона розпорядження зазначеним майном перебуває у безпосередньому зв`язку з метою арешту, передбаченою п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, та є достатнім засобом забезпечення можливого виконання покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Застосований спосіб арешту має відповідати меті його застосування та не створювати для власника обмежень, які не є необхідними для досягнення такої мети.

З урахуванням визначеної у клопотанні мети арешту слідчий суддя дійшов висновку, що достатнім для її досягнення є обмеження права розпорядження зазначеним майном, оскільки саме таке обмеження перешкоджає зміні його юридичної належності та забезпечує можливість виконання судового рішення у разі призначення покарання у виді конфіскації майна.

Підстав для встановлення додаткової заборони користування зазначеним майном слідчий суддя не встановив, оскільки для досягнення заявленої у клопотанні мети арешту таке додаткове обмеження не є необхідним. Можливість користування майном сама по собі не перешкоджає забезпеченню його можливої конфіскації за умови обмеження права розпорядження ним.

При цьому щодо квартири та житлового будинку слідчий суддя також враховує приписи ч. 12 ст. 170 КПК України, відповідно до яких заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Отже, арешт майна шляхом заборони розпорядження ним відповідає заявленій у клопотанні меті, є достатнім для забезпечення можливої конфіскації майна та водночас становить найменш обтяжливий спосіб втручання у право власності підозрюваної.

З урахуванням того, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, а належність підозрюваній зазначених у клопотанні об`єктів підтверджена матеріалами клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність передбаченої п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України правової підстави для накладення арешту.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відповідає принципу розумності та співрозмірності, не створює для підозрюваної більшого обсягу обмежень, ніж це необхідно для досягнення мети арешту, та забезпечує справедливий баланс між правом особи на мирне володіння майном і завданнями кримінального провадження.

За наведених обставин клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 170-173, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3510100000:12:064:0483);

- земельну ділянку площею 0,0672 га, кадастровий номер 3510100000:12:064:0483;

- земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 3510100000:12:064:0127),

- автомобіль марки LEXUS RX 350, 2025 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Заборонити розпорядженням переліченими вище об`єктами нерухомості та автомобілем.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасований в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Копію ухвали, негайно після її постановлення, направити ініціатору клопотання.

Ухвала може бути оскарження безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_5