Рішення № 139566502, 08.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 390/961/25

Номер провадження 2/404/2054/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропи вницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подано позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 200266603 від 13.05.2020 року в загальній сумі 62247,97 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 45112,97 грн, заборгованості за відсотками в сумі 17135,00 грн. Позов мотивований тим, що 13 травня 2020 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та відповідачем був укладений кредитний договір № 200266603. 25 липня 2024 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № GL1N426202/1, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 200266603 від 13.05.2020 року. Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором № 200266603 від 13.05.2020 року належним чином не виконав та відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 62247,97 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 45112,97 грн, заборгованості за відсотками в сумі 17135,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2025 року на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України позовні матеріали направлені до Фортечного районного суду міста Кропивницького (а.с. 17-18).

Відповідно до статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 390/961/25, номер провадження 2/404/2054/25 між суддями для її розгляду визначено суддю Кулінка Л.Д.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 91).

Представником відповідача подано до суду письмові пояснення (вх. № 1798 від 14.01.2026 року), в яких зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є фінансовою компанією, основним видом діяльності якої є набуття прав вимоги за кредитними договорами (у тому числі шляхом факторингу) та подальше звернення до судів із позовами про стягнення заборгованості з фізичних осіб. Особливості справ, де відповідач бере участь у процесі, де відповідач: бере активну участь у судовому розгляді, подає відзив та заперечення, заперечує факт укладення договору та отримання коштів, суд зобов`язаний перевіряти кожен елемент доказування, зокрема: належність ідентифікації особи боржника; дійсність волевиявлення на укладення договору, фактичне зарахування коштів саме відповідачу, правонаступництво позивача, обґрунтованість заявлених сум. Саме на цій стадії у фінансових компаній часто виявляється відсутність або неналежність первинних доказів, що унеможливлює задоволення позову. У подібних категоріях справ принципове значення має належна ідентифікація особи, з якою нібито укладено електронний кредитний договір. Формальна наявність: електронного договору, загальних умов кредитування, розрахунку заборгованості, без підтвердження персоналізованої ідентифікації не може вважатися достатнім доказом виникнення зобов`язання. Таким чином, сам по собі факт наявності інших судових рішень на користь позивача не має преюдиційного значення для цієї справи. У даному провадженні відповідач бере активну участь у процесі, заявляє заперечення та оспорює підстави позову, у зв`язку з чим суд зобов`язаний надати оцінку кожному доказу, поданому позивачем, у відповідності до вимог належності, допустимості та достатності (а.с. 109-113).

Крім того, представником відповідача подано до суду заяву (вх. № 24487 від 20.05.2026 року) про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а кредитний договір був укладений 13.05.2020 року, проте позивач звернувся до суду з даним позовом лише у 2025 році (а.с. 150).

Також, представником відповідача подано до суду письмові пояснення (вх. № 24491 від 20.05.2026 року) щодо необґрунтованості позовних вимог. У матеріалах справи міститься роздруківка «Анкети-заяви» та «Умов», які не містять власноручного підпису ОСОБА_1 чи доказів накладення КЕП. Позивачем не надано лог-файлів щодо ОТР-пароля. Позивач надав лише внутрішній розрахунок заборгованості, який не є первинним документом і не підтверджує факт отримання кредиту. Відсутні платіжні доручення про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 . Наданий витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу є неналежним доказом, оскільки не містить повної інформації, що дозволяє ідентифікувати перехід права вимоги саме за договором № 200266603. Ненадання деталізованого реєстру є підставою для висновку про недоведеність прав нового кредитора. Позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях та копіях документів (а.с. 152-155).

Представником позивача подано до суду заяву (вх. № 27786 від 08.06.2026 року), в якій просить задовольнити позов в повному обсязі. Вказує, що на момент укладення Кредитного договору №200266603 від 14.05.2020 року п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачав, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Відтак, строк позовної давності за Кредитним договором №200266603 від 14.05.2020 року в даному випадку не розпочинав своє обчислення, а розпочав свій відлік від 04.09.2025 року (а.с. 160-161).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 2516 від 20.01.2026 року) про розгляд справи за відсутності представника позивача, та підтримання позовних вимог, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 118-121).

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 24486 від 20.05.2026 року) про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 151).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

На підставі оферти № 200266603 від 13.05.2020 року ОСОБА_1 було відкрито рахунок та надано кредит у сумі 58268,52 грн, на строк 2436 днів у період з 14.05.2020 по 14.01.2027 року, ставка по кредиту (на строкову частину Основного боргу): 40 % річних; ставка по кредиту (на прострочену частину Основного боргу): 0,00001 % річних (а.с. 35).

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 14.05.2020 року (а.с. 43-56).

Між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 25 липня 2024 року укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426202/1. За умовами пункту 1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами, застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 60-65).

Згідно Додатку № 1, який є витягом з реєстру боржників до договору факторингу № GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року Акціонерне товариство «Банк Форвард» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за кредитним договором № 200266603 від 13.05.2020 року (а.с. 66).

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 200266603 від 13.05.2020 року в загальній сумі 62247,97 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 45112,97 грн, заборгованості за відсотками в сумі 17135,00 грн (а.с. 41-42), яку і заявив до стягнення позивач.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора Акціонерного товариства «Банк Форвард» які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за основною сумою боргу в сумі 45112,97 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 17135,00 грн.

У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодексу України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За умовами кредитного договору № 200266603 від 13.05.2020 року сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом. Відповідач ознайомився з даними умовами кредитування, про що засвідчив підписом на вказаному договорі. Будь-яких доказів які б спростовували факт укладання кредитного договору, чи спростовували б факт ознайомлення відповідача з умовами кредитування, останнім до суду не надано.

Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні договору кредиту ознайомлений з відсотковою ставкою за договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 17135,00 грн.

Щодо доводів відповідача, щодо спливу строку позовної давності суд зазначає наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою Компанією «Кредит Капітал» 23.04.2025 року було подано позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить три роки, якщо інше не передбачено законом

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Однак у певних випадках строк позовної давності може обчислюватися інакше, наприклад: для зобов`язань із визначеним строком виконання з моменту настання строку виконання. Для зобов`язань без визначеного строку виконання з моменту пред`явлення вимоги кредитором.

Запроваджений у зв`язку з повномасштабним вторгненням воєнний стан має суттєвий вплив на функціонування правової системи України. Однією з актуальних наразі проблем є питання процесуальних строків і позовної давності, їх розрахунку та можливості поновлення.

Згідно судової практики Касаційного цивільного суду щодо врахування умов воєнного стану в питанні поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження. У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №199/8478/21 сформовано таку позицію: «Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини 1 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.

Безумовно, що стан війни в Україні створює об`єктивні перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист. Проте в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Тобто Верховний Суд, звернув увагу на те, що навіть попри відсутність змін, зумовлених дією воєнного стану на території України і закріплених у Цивільному та Цивільному процесуальному кодексах, суди повинні враховувати такі обставини під час розгляду справи.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.

Крім того, на момент укладення Кредитного договору №200266603 від 14.05.2020 року п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільний кодекс України передбачав, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України було виключено (закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування).

Відтак, строк позовної давності за Кредитним договором №200266603 від 14.05.2020 року в даному випадку не розпочинав своє обчислення, а розпочав свій відлік від 04.09.2025 року, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено повністю, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись статями 516, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 137-141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 200266603 від 13.05.2020 року в загальній сумі 62247,97 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 45112,97 грн, заборгованості за відсотками в сумі 17135,00 грн, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 08.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка