Ухвала суду № 139566498, 08.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4316/21

Номер провадження 2-р/404/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року у справі № 404/4316/21 за позовом Кропивницької міської ради, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою (вх. № 53851 від 29.12.2025 року) про роз`яснення рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року в порядку статті 271 Цивільного процесуального кодексу України. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року було відмовлено в позовних вимогах Міськради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, а саме: внесення змін до договору оренди землі. Рішення суду набрало законної сили 15 лютого 2025 року. При зверненні до суду із заявою про видачу виконавчого листа, йому було відмовлено з посиланням на те, що резолютивна частина рішення не містить заходів примусового виконання, передбачених статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливлює ідентифікацію конкретних дій, які мають бути вчинені в процесі примусового виконання. Оскільки фактичне виконання рішення щодо переоформлення договору потребує чіткого визначення алгоритму дій для органів державної виконавчої служби (приватного виконавця), в нього виникла необхідність у роз`ясненні порядку його виконання.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 квітня 2026 року прийнято до розгляду заяву, призначено судове засідання (а.с. 186).

Під час розгляду заяви, судом з`ясовано, що заяву подано без додержання вимог, викладених у підпункті 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з чим, ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 25 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 200).

На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 25 травня 2026 року позивачем подано заяву (вх. № 25853 від 28.05.2026 року) якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 25.05.2026 року (а.с. 204-210).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 17 липня 2026 року продовжено розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року у справі № 404/4316/21 за позовом Кропивницької міської ради, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про внесення змін до договору оренди землі, призначено судове засідання (а.с. 218).

Заявник в судовому засіданні підтримав заяву про роз`яснення судового рішення, просив роз`яснити порядок виконання судового рішення, так як рішення суду на даний час не виконується.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що рішення суду є зрозумілим, та оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, резолютивна частина рішення не містить заходів примусового виконання, тому воно не підлягає виконанню.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся (а.с. 227), заяв та клопотань до суду не подавав.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року у задоволенні позову Кропивницької міської ради, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про внесення змін до договору оренди землі, відмовлено. Судові витрати залишено по фактично понесеними позивачем (а.с. 170-174).

Відповідно до статті 271 Цивільного процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Тобто роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Виходячи з даної норми, роз`яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.

У пункті 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів вказано, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.

В силу положень статті 264 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Отже, діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Тобто роз`яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частини першої статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1 Закону). Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997р. у справі «Горнсбі протии Греції, заява №183571/91» (Caseof Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось не виконаним на шкоду одній зі сторін.19 листопада 2010р. Консультативною радою європейських суддів прийнято Висновок №13 (2010), який зокрема встановлює, що у державі, яка керується верховенством права, державні органи передусім зобов`язані поважати судові рішення і виконувати їх швидко. Сама ідея державного органу, який відмовляється підкоритися рішенню суду, підриває концепцію примату закону (пункт 31).

Зі змісту мотивувальної та резолютивної частини рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року вбачається, що суд розглянув позовну заяву в межах позовних вимог, у відповідності Цивільного процесуального кодексу України. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року є вмотивованим, обґрунтованим, чітким, та не потребує додаткового роз`яснення.

Крім того, згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Таким чином, резолютивна частина рішення не містить заходів примусового виконання, передбачених статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливлює ідентифікацію конкретних дій, які мають бути вчинені в процесі примусового виконання, тому видача виконавчого документу за вказаним судовим рішенням не передбачена, і оскільки в позові відмовлено рішення не потребує виконання.

Таким чином, у зв`язку з тим, що рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року є вмотивованим, обґрунтованим, чітким та не потребує додаткового роз`яснення, заява ОСОБА_1 про роз`яснення заочного рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 4, 10, 11, 260-261, 271 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 січня 2025 року у справі № 404/4316/21 за позовом Кропивницької міської ради, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про внесення змін до договору оренди землі, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 08.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка