Ухвала суду № 139566139, 07.09.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2505/26

Провадження 6-323/26

ухвала

Іменем України

07 вересня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу виданого Обухівським районниим судом Київської області 24.08.2026 року у справі №372/2505/26 таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2026 року ОСОБА_1 сформував та надіслав засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2026 року у справі № 372/2505/26 позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 236109 від 29.09.2024 року в розмірі 12000 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2 238, 25 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 15 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду. 20 серпня 2026 року суддею Київського апеляційного суду витребувано з Обухівського районного суду Київської області для розгляду апеляційної скарги матеріали цивільної справи № 372/2505/26. Проте, 24 серпня 2026 року Обухівським районним судом Київської області видано виконавчий лист стягувачу, в якому зазначено дату набрання рішенням законної сили «22 серпня 2026 року». На підставі викладеного вважає, що вказане рішення суду не набрало законної сили і підстави для видачі виконавчого листа у суду були відсутні.

Сторони, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

На підставі ч. 2 ст. 247, ч. 3 ст. 442 ЦПКУ України суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2026 року у справі № 372/2505/26 позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 236109 від 29.09.2024 року в розмірі 12000 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2 238, 25 грн.

Повний текст рішення складений та підписаний 22 липня 2026 року.

Згідно з ч. 1 і ч. 3 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, рішення Обухівського районного суду Київської області набрало б законної сили 22 серпня 2026 року.

З інформації КП Д-3 встановлено, що 03 серпня 2026 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Пінчук Д.С. подав заяву про видачу виконавчого листа, яку зареєстровано за вх. № 22331/26-Вх.

На виконання рішення суду виконавчі листи по справі були направлені в електронному вигляді 24 серпня 2026 року, оскільки відомостей, щодо оскарження вище зазначеного рішення на час видачі виконавчих листів в Обухівському районному суді Київської області не було.

Однак, з наданої заявником картки цивільної справи № 372/2505/26 вбачається, що 15 серпня 2026 року останнім було подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано 17 серпня 2026 року.

20 серпня 2026 року суддею Київського апеляційного суду Шебуєвою В.А. витребувано матеріали цивільної справи № 372/2505/26, для розгляду апеляційної скарги.

Вказаний лист зареєстровано Обухівським районним судом Київської області 24 серпня 2026 року за вх. № 24271/26-Вх.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було оскаржено, поновлено строк на апеляційне оскарження та відповідно судове рішення вважається таким, що не набрало законної сили.

Як роз`яснено у Інформаційному листі, підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, необхідно звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З встановлених обставин вбачається, що виконавчий лист виданий на виконання рішення по якому відкрито апеляційне провадження, таким чином можна вважати, що судове рішення не набрало законної сили.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що виконавчий лист виданий у справі необхідно визнати таким що не підлягає виконанню, а відтак заяву боржника слід задовольнити.

Разом з цим слід зазначити, що визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не позбавляє стягувача отримати новий виконавчий лист у разі залишення рішення суду апеляційною інстанцією без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 432 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 372/2505/26, виданий 24 серпня 2026 року на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя Т.В. Проць