Рішення № 139564868, 08.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1788/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) податковий борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб у загальній сумі 157494,82 грн.

1.2. Ухвалою суду від 16.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

1.3. У строк, встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податкові періоди 20212025 років у загальному розмірі 157494,82 грн, нарахований на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 13.06.2025 року, які надіслані відповідачу та відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України (далі ПК України) вважаються належним чином врученими. Оскільки у встановлений законодавством строк податкові зобов`язання не виконано, зазначені суми набули статусу податкового боргу, для погашення якого відповідачу надсилалася податкова вимога, яка в добровільному порядку виконана не була, що обумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

2.2. Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що з 28.09.2022 і по теперішній час вона проходить військову службу за мобілізацією у ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим на підставі пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вона звільняється від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасне виконання податкового обов`язку. Відповідач зазначає, що зверталася до позивача із заявою від 30.12.2025 щодо звільнення від сплати земельного податку на період проходження військової служби, на яку листом від 01.05.2026 позивач підтвердив незастосування до неї штрафних санкцій. Відповідач вважає, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,5078 га, кадастровий номер 7320555300:01:004:0013, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка є об`єктом оподаткування земельним податком відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України.

3.2. На підставі даних Державного земельного кадастру позивачем, як контролюючим органом, 13.06.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф» про визначення відповідачу податкового зобов`язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за такими податковими періодами:

- №341136-2408-2401-UA73020030000022011 за податковий період 2021 рік на суму 118,53 грн;

- №341137-2408-2401-UA73020030000022011 за податковий період 2021 рік на суму 7727,94 грн;

- №341138-2408-2401- НОМЕР_1 за податковий період 2022 рік на суму 149,29 грн;

- №341144-2408-2401- НОМЕР_1 за податковий період 2023 рік на суму 171,68 грн (частково сплачено, несплачений залишок 98,54 грн);

- №341145-2408-2401- НОМЕР_1 за податковий період 2023 рік на суму 36410,42 грн;

- №341146-2408-2401- НОМЕР_1 за податковий період 2024 рік на суму 38267,35 грн;

- №341133-2408-2401- НОМЕР_1 за податковий період 2025 рік на суму 202,09 грн;

- №341134-2408-2401- НОМЕР_1 за податковий період 2025 рік на суму 42859,43 грн;

- №341139-2408-2401-UA73020030000022011 за податковий період 2025 рік на суму 31661,23 грн;

Разом за наведеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачу визначено податкове зобов`язання (з урахуванням часткового погашення) на загальну суму 157494,82 грн.

3.3. Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою її реєстрації, проте поштові відправлення повернуто позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відповідними довідками про причини повернення поштових відправлень. Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України зазначені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

3.4. Оскільки у строк, встановлений пунктом 287.5 статті 287 ПК України (60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), податкові зобов`язання відповідачем не виконано, зазначені суми набули статусу узгодженого грошового зобов`язання та податкового боргу відповідача.

3.5. У зв`язку з наявністю податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0004267-1308-2413 від 23.09.2025 на суму 36616,31 грн, яка аналогічним чином надіслана відповідачу рекомендованим листом, повернута позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України вважається належним чином врученою відповідачу. Вказана податкова вимога на час розгляду справи в суді не відкликана.

3.6. Судом також встановлено, що відповідач з 28.09.2022 і по теперішній час проходить військову службу за мобілізацією у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 28.09.2022, та має статус учасника бойових дій.

3.7. 30.12.2025 відповідач звернулася до позивача із заявою про звільнення від сплати земельного податку на період проходження військової служби та незастосування штрафних санкцій і пені. Листом від 01.05.2026 №7574/9/24-13-24-02-05 позивач повідомив відповідача, що з урахуванням вимог пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України до неї не застосовуватимуться штрафні санкції за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, водночас роз`яснивши, що зазначена норма не звільняє від обов`язку сплати суми податкового зобов`язання (боргу) та нарахованої пені, які підлягають сплаті протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

3.8. Доказів погашення відповідачем податкового боргу станом на час розгляду справи в матеріалах справи немає.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Предметом спору у цій справі є податковий борг, який позивач просить стягнути з відповідача, а тому суд має перевірити наявність такого боргу та дотримання позивачем процедури його стягнення.

4.2. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

4.3. Земельний податок належить до податку на майно (підпункт 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПК України) та є місцевим податком (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України).

4.4. Платниками земельного податку відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об`єктом оподаткування згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України є земельні ділянки, які перебувають у власності.

4.5. Пунктом 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

4.6. Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

4.7. Пунктом 42.5 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

4.8. Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами (копіями довідок про причини повернення поштових відправлень), що податкові повідомлення-рішення від 13.06.2025 та податкова вимога від 23.09.2025 надіслані відповідачу за належною адресою реєстрації, повернуті позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а відтак відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України вважаються належним чином врученими відповідачу.

4.9. Оскільки у встановлений пунктом 287.5 статті 287 ПК України строк податкові зобов`язання відповідачем не виконано, суд погоджується з висновком позивача про те, що зазначені суми в розмірі 157494,82 грн набули статусу узгодженого грошового зобов`язання, яке відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України є податковим боргом відповідача.

4.10. Щодо заперечень відповідача про звільнення від сплати боргу у зв`язку з проходженням військової служби, суд зазначає таке.

4.11. Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

4.12. Аналіз наведеної норми свідчить, що вона звільняє платника податків виключно від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, тобто від штрафних санкцій та пені, проте не скасовує і не припиняє самого податкового обов`язку зі сплати податку, який підлягає виконанню платником протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Аналогічну правову позицію висловив і позивач у листі від 01.05.2026, повідомивши відповідача про незастосування до неї штрафних санкцій з одночасним роз`ясненням, що зазначена норма не звільняє від обов`язку сплати суми податкового боргу та нарахованої пені.

4.13. Суд звертає увагу, що позивачем за цим позовом заявлено до стягнення виключно суму основного платежу податкового зобов`язання (податкового боргу) у розмірі 157494,82 грн, без нарахування штрафних санкцій чи пені, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, в якому графи «штрафна санкція» та «пеня» містять нульові значення. Відтак, передбачене пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України звільнення від відповідальності (штрафних санкцій та пені) на предмет цього спору не поширюється, а наведені відповідачем заперечення не спростовують наявності та обґрунтованості заявленого позивачем до стягнення податкового боргу.

4.14. Суд враховує, що право відповідача на незастосування штрафних санкцій і пені на період дії воєнного стану позивачем не заперечується та підтверджено його листом від 01.05.2026, тобто в цій частині спір між сторонами фактично відсутній.

4.15. Щодо доводів відповідача про недоведеність позивачем обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд зазначає, що частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано податкові повідомлення-рішення, розрахунок заборгованості, дані інтегрованої картки платника податків та докази надсилання відповідних документів відповідачу, що у своїй сукупності є достатніми, вагомими і узгодженими між собою доказами наявності та розміру податкового боргу відповідача. Своєю чергою відповідач, заперечуючи проти позову, не надала суду жодних доказів на спростування розміру заборгованості чи факту сплати податку, обмежившись посиланням на звільнення від відповідальності, яке, як зазначено вище, не охоплює предмета цього спору.

4.16. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу, а пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено право органу стягнення звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків фізичної особи.

4.17. Судом встановлено, що позивачем дотримано передбачену законом процедуру: відповідачу належним чином вручено податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, з дня вручення яких минуло більше 30 календарних днів, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, у зв`язку з чим у позивача виникло право на звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

4.18. Строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, позивачем обґрунтовано з урахуванням зупинення його перебігу на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 (пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України), який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 (постанова Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023). Відповідач наведених обставин не спростувала.

4.19. За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 157494,82 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

V. ВИСНОВОК СУДУ

5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

5.2. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а наведені відповідачем заперечення предмета спору не стосуються. Тому, зважаючи на встановлені судом обставини справи, наведені норми законодавства та виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 157494,82 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Позивач при поданні позовної заяви звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в частині стягнення сум податкового боргу.

6.2. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем таких витрат, відтак судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь відповідних бюджетів податковий борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 157494 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн 82 коп.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58006 код ЄДРПОУ ВП 44057187);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя О.В. Анісімов