Рішення № 139564527, 08.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8362/26

Провадження № 2-др/344/126/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Михайлюк Анжели Романівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат

Представник відповідача 20.08.2026р. через електронний суд подала заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, яку просила стягнути з позивача на користь відповідача 12000грн. витрат на правничу допомогу.

Заявник (представник відповідача) та відповідач у судове засідання не з`явилися, представник заявника подала заяву про розгляд без їх участі.

Позивач у судове засідання не з`явився, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у справі слід ухвалити додаткове рішення, а заяву задовольнити частково, з наступних підстав.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.08.2026 року (у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z62.00109.004514099 від 08.11.2018 року в розмірі 22 836,78 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 728,16 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 914,50 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

За результатами розгляду даної цивільної справи представником відповідача заявлено до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 12 000 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги надано представником відповідача докази про надання професійної правничої допомоги: ордер та договір від 08.05.2026р., акт про надання правничої допомоги від 19.08.2026 року на суму 12000 грн., з яких 4000 грн. за консультацію та ознайомлення з справою, подання додаткових пояснень 4000 грн. та написання заперечень,клопотань та заяв 4000 грн.. Оплата 12000рн. проведена відповідачем адвокату двома платежами 12.05 та 19.06.2026р.

Як вбачається з матеріалів справи та доказів долучених до заяви, саме адвокатом Михайлюк А.М. в інтересах відповідача були підготовлені додаткові пояснення у справі від 28.05.2026р., клопотання про витребування доказів від 28.05.2026р. та заперечення на відповідь на відзив від 29.07.2026р.

При цьому, ухвалюючи рішення у даній цивільній справі суд відхилив доводи сторони відповідача, зокрема: щодо відмінність номера рахунку, зазначеного у кредитному договорі № Z62.00109.004514099 від 08.11.2018 року від номера рахунку у виписці; про те, що розрахунок заборгованості здійснено позивачем поза межами строку кредитування до 19.12.2023 року, оскільки такий був проведений саме в межах погодженого сторонами строку кредитування з 08.11.2018 року по 08.10.2019 року; про те, що сплачена відповідачем сума у розмірі 32 830 грн. була повністю спрямована позичальником на погашення основної суми кредиту (тіла), а не в порядку черговості зарахування коштів (спочатку відсотки, а різницю на тіло); судом відхилено і заяву сторони відповідача про позовну давність, оскільки така з врахуванням норм закону не була пропущена. Водночас, сторона відповідача використала свої права у процесі щодо змагальності та доведеності позовних вимог, надавши докази сплачених коштів, які не враховані були позивачем. Окрім того, позивач який звернувся до суду саме через неправомірну поведінку боржника за взятими зобов`язаннями по кредитному договорі, не довів підстави включення до заборгованості комісію за обслуговування, по якій вже є стала судова практика стосовно безпідставності такої в т.ч. за численними рішеннями цього ж складу суду, без доведення виду надання кредитором таких послуг та з врахуванням закону про захист прав споживачів.

З врахуванням цього, вимоги позову були задоволені частково, за винятком оплачених позичальником коштів та комісії за обслуговування, що складає 27.35% від заявлених вимог, тобто відмова складатиме тоді відповідно 72.65%.

Окрім того частина послуг щодо витраченого часу (який не зазначено в акті) і як наслідок понесених витрат є неспівмірною, оскільки клопотання про витребування доказів та заперечення на відповідь на відзив, містять майже аналогічний зміст. Тому, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу з врахуванням як вартості послуг, так і відхилених судом позицій сторони відповідача, а також з врахуванням частки у відмові щодо позовних вимог, не можуть складати більше 2 000 грн.

Враховуючи факт задоволення позовних вимог, співмірним розміром правничої допомоги, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення витрат на правову допомогу частково в розмірі 2 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 135, 141, 263, 270, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника відповідача Михайлюк Анжели Романівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: № НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. (дві тисячі гривень).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА