Ухвала суду № 139563960, 07.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/19392/13-ц

6/295/564/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі - Желєвій Т.Г.

розглянув заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій зазначив, що 03.12.2007 між акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №122-05П/2007, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 150000,00 грн. зі сплатою 17,7 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 02.12.2017.

03.12.2007 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором між ОСОБА_3 та АТ "Мегабанк" укладено іпотечний договір №122-05П/2007-і, відповідно до умов якого ОСОБА_3 як іпотекодавець передав, а АТ «Мегабанк» - іпотекодержатель, прийняв в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

24.04.2023 між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Мегабанк» укладено договір №GL3N022131 про відступлення прав вимоги, за умовами якого акціонерне товариство «Мегабанк» відступило право вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , право на одержання яких належить АТ «Мегабанк», ОСОБА_1 набув право вимоги до ОСОБА_3 за іпотечним договором №122-05П/2007-і від 03.12.2007, ОСОБА_2 за кредитним договором №122-05П/2007 від 03.12.2007, ОСОБА_4 за договором поруки 122-05ПВ/2007-п-1 від 03.12.2007.

05.05.2017 Богунським районний судом міста Житомира у справі №295/19392/13-ц ухвалено рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 122-05П/2007 від 03 грудня 2007 року, що станом на 19.11.2013 року становить 347 992 грн. 89 коп. та складається із: 135 089 грн. заборгованості за кредитом; 88 366 грн. 92 коп. заборгованості по відсоткам; 124 536 грн. 97 коп. штрафів, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №122 05П/2007-і від 03 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за номером 18529, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 24.05.2023, яка набрала законної сили 09.06.2023, замінено стягувача - АТ «Мегабанк» на його правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа в цивільній справі №295/19392/13-ц за позовом ПАТ «Мегабанк» в особі Житомирського ЦРВ ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Житомирської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття із реєстраційного обліку.

Заявник вказує, що за життя ОСОБА_3 (майновий поручитель, іпотекодавець) склав заповіт, яким все належне йому майно заповів ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина, до складу якого входить квартира (предмет іпотеки) розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 25.09.2024 за заявою ОСОБА_1 замінено боржника - ОСОБА_3 його правонаступником - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа в цивільній справі №295/19392/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Житомирського ЦРВ ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Житомирської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття із реєстраційного обліку.

ОСОБА_1 додає, що ОСОБА_5 звернулась із заявою до Житомирської ДНК про прийняття спадщини, є правонаступником ОСОБА_3 . Вказує, що він як іпотекодержатель не може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки через зміну боргу позичальника ОСОБА_2 та смерті іпотекодавця, майнового поручителя ОСОБА_3 , через недобросовісні дії ОСОБА_5 , яка не звертається до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Посилаючись на відповідні обставини, ОСОБА_1 просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира у від 05.05.2017 у справі №295/19392/13-ц. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 122-05П/2007 від 03 грудня 2007 року, що станом на 16.08.2026 становить 612705,96 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №122-05П/2007-і від 03 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за номером 18529, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , шляхом надання права продажу ОСОБА_1 від свого імені будь якій особі (ам) на підставі договору(-ів) купівлі-продажу за початковою ціною предмета іпотеки 538 103 грн. 00 коп., у порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) вважати такою, до якої перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця за довором іпотеки №122 05П/2007-і від 03.12.2007. Надати ОСОБА_1 право отримати дублікати правовстановлюючих документів на вищевказане нерухоме майно, технічний паспорт на вищевказане нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначене нерухоме майно (на відчуження), інші необхідні документи, а також для можливості реалізації предмету іпотеки (нерухомого майна) надати (передати) ОСОБА_1 в управління квартиру АДРЕСА_2 сорок два), на період до її реалізації.

Вирішуючи питання щодо грунтовності заявлених вимог про зміну способу та порядку виконання судового рішення суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, іпотека є забезпеченням виконання зобов`язання та як додаткове зобов`язання поділяє долю основного зобов`язання, яке забезпечує.

Норми спеціального закону - Закону України «Про іпотеку» регламентують підстави виникнення, застосування та припинення іпотеки, а також визначають статус суб`єктів іпотечного зобов`язання.

Обов`язки іпотекодавця, коли він є третьою особою в основному правовідношенні, мають виключно майновий характер, а не особистий. З цього слідує, що спадкоємці такого іпотекодавця успадковують не борг, а лише обтяження, яке слідує за цим майном.

Відповідно до частин першої - третьої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, зокрема в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 набула у власність предмет іпотеки в порядку спадкування, отже є іпотекодавцем. Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 25.09.2024 замінено боржника - ОСОБА_3 його правонаступником - ОСОБА_5 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа в цивільній справі №295/19392/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Житомирського ЦРВ ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Житомирської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття із реєстраційного обліку.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Абзац 3 ч. 2 ст. 331 цього Кодексу передбачає, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Фактичне ухилення від отримання свідоцтва про право на спадщину не позбавляють можливості залучення такої особи до зобов`язальних правовідносин, заснованих на судовому рішенні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 успадкувавши майно предмет іпотеки, свідоцтво про право на спадщину на отримувала, державна реєстрація права власності за особою не проводилась.

Абзацом другим частини 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання щодо звернення стягнення на таке майно.

Нормами ЦПК (ст. 440) встановлено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

За висновком суду, заявлені позивачем вимоги не можуть вирішуватись в порядку зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Запит заявника ОСОБА_1 на зміну способу та виконання судового рішення фактично відтворює намір підтвердити факт переходу усіх прав та обов`язків іпотекодавця, що, у свою чергу, підтверджується обставинами прийняття спадщини ОСОБА_5 за заповітом, змістом ухвали Богунського районного суду м. Житомира про заміну сторони виконавчого провадження та не потребує іншого додатково уточнення.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 18. 435 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов