Рішення № 139562214, 08.09.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/491/26

Провадження № 2/211/2595/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 вересня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Сенс банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 24.01.2012 ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №490089612, відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в сумі 166 652,85 грн. 12.08.2022 прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Відповідно до умов договору відповідач зобов`язується в порядку та на умовах визначених договором сплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі та строки передбачені договором. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість. Відповідно до виконавчого напису №10867 від 22.05.2016 на користь АТ «Альфа-Банк» було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором №490089612 від 24.01.2012 в розмірі 163 625,79 грн. На підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №52005472, в подальшому виконавче провадження завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу. В результаті не виконання рішення суду та умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 року становить 112 573,01 грн. та складається з: 24 046,27 грн. 3% річних, 88 526,74 грн. інфляційні втрати. Оскільки рішення суду не виконане позивач звертається до суду з вимогами сплати загальної суми витрат які поніс позивач у розмірі 112 573,01 грн., з яких: 24 046,27 грн. 3% річних; 88 526,74 грн. індекс інфляції.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов суду не надала, про причину неявки до суду не повідомила. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлена завчасно належним чином.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, 21.07.2011 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №700008425, відповідно до якого надано кредит в сумі 166 652,85 грн., зі сплатою 15,50% річних, дата остаточного повернення кредиту 21.07.2016.

24.01.2012 між сторонами укладено договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору №700008425 від 21.07.2011, відповідно до якого сторони погодили змінити номер кредитного договору та присвоїти кредитному договору №490089612 та збільшити кредит у сумі 169 546,03 грн., зі сплатою 16,9% річних.

Відповідно до виконавчого напису №10867 від 22.05.2016 з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №490089612 від 21.07.2011 за період з 24.08.2014 по 24.03.2016 в сумі 163 625,79 грн.

23.07.2019 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдяж К.О. винесено постанову у виконавчому провадженні №52005472 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

12.08.2022 прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», згідно протоколу №2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк».

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином тривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем за ст. 625 ЦПК України станом на 23.02.2022 становить 112 573,01 грн., з яких: 24 046,27 грн. 3% річних; 88 526,74 грн. індекс інфляції.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього, в силу закону, виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦК України). У нового кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу. Відповідно до постанови Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги. Стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є додатковою вимогою від укладеного між сторонами основного зобов`язання, тому у позивача виникло право звернутися з таким позов до суду.

Суд звертає увагу на те, що мораторій, встановлений п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не застосовується до даних правовідносин, оскільки його дія розпочинається з 24.02.2022 та триває протягом періоду дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, а заборгованість на підтсаві ст. 625 ЦК України розрахована позивачем по 23.02.2022 включно.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, які розраховувались за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року в розмірі 112 573,01 гривень, є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а також відповідають нормам чинного законодавства та правовій позиції Верховного Суду, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином свої зобов`язання зі сплати стягнутої за виконавчим написом заборгованості за кредитним договором, тому позовні вимоги Акціонерного товариства "Сенс банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) суму заборгованості в розмірі 112 573 (сто дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) гривні 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 08.09.2026.

Суддя Костенко Є. К