Рішення № 139561526, 08.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

201/5646/26

2/154/1364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 до Володимирського міського суду Волинської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №6731963 від 14 жовтня 2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 жовтня 2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір кредитної лінії (Надійний) № 6731963, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 9 000 грн строком на 360 днів, з 14.10.2025 до 08.10.2026.

Позивач посилався на те, що відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав, передбачених договором платежів не здійснював, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 22 833 грн, з яких: 9 000 грн основна сума кредиту; 7 780,50 грн проценти за користування кредитом; 1 552,50 грн комісія за надання кредиту; 4 500 грн пеня/неустойка.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 25 травня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09 червня 2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив надати можливості врегулювати спір із позивачем. Разом із тим у подальшому будь-яких доказів досягнення сторонами домовленостей щодо врегулювання спору, укладення мирової угоди, повного чи часткового погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.

В подальшому відповідач неодноразово належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, однак у судові засідання не з`явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, заперечень щодо факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача чи правильності розрахунку заборгованості до суду не направив. Власного розрахунку заборгованості, доказів повернення основної суми кредиту, сплати процентів, комісії чи інших платежів також не надав.Будь-яких інших заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з,вився, просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, передбачених цією статтею.

За змістом частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, якщо інше не передбачено ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, надавши їм оцінку кожному окремо та у взаємному зв`язку і сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом 14 жовтня 2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6731963.

Відповідно до пунктів 2.2.12.2.5 договору сума кредиту становить 9 000 грн, строк кредитування 360 днів, розмір першого обов`язкового платежу 4 117,50 грн, період сплати мінімального обов`язкового платежу 30 календарних днів, кількість таких платежів 11, а дата сплати першого обов`язкового платежу 12 листопада 2025.

Тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія.

Пунктом 2.2.8 договору визначено комісію за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що у грошовому виразі становить 1 552,50 грн.

Фіксована процентна ставка за договором становить 0,95 % за один день користування кредитом.

Орієнтовна загальна вартість кредиту визначена сторонами у розмірі 41 332,50 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 32 332,50 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73 %.

При цьому пунктом 2.3.1 договору денну процентну ставку визначено у розмірі 0,998 %, розраховану як співвідношення загальних витрат за кредитом 32 332,50 грн до суми кредиту 9 000 грн і строку кредитування 360 днів.

Договором передбачено неустойку у фіксованому розмірі 450 грн за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 9.7 договору у разі несплати або неповної сплати першого чи мінімального обов`язкового платежу неустойка нараховується з першого дня прострочення та до дати усунення порушення, при цьому безпосередньо умовами договору передбачено, що її нарахування здійснюється з урахуванням обмежень, установлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Договір №6731963 від 14.10.2025 укладено в електронній формі.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був ідентифікований кредитодавцем, у тому числі через систему BankID НБУ, а для підписання договору використав одноразовий ідентифікатор 105327, направлений на електронну адресу petya55005598@gmail.com.

Час використання одноразового ідентифікатора 14 жовтня 2025.

У договорі також містяться анкетні дані відповідача: дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_4 .

Мотиви до яких дійшов суд.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, а волю сторін виражено за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статей 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення цивільних прав та обов`язків, сторони є вільними у визначенні його умов у межах закону, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачена можливість укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, в тому числі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, провадження №61-16243св20, дійшов висновку, що будь-який договір може мати електронну форму, при цьому він необов`язково має існувати як окремий електронний документ; достатньо, щоб електронний договір містив усі істотні умови, а використання одноразового пароля-ідентифікатора підтверджувало волевиявлення особи на його укладення. Аналогічні правові підходи застосовано Верховним Судом у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Ураховуючи текст договору, зазначення в ньому анкетних і контактних даних відповідача, його ідентифікацію через BankID НБУ, використання одноразового ідентифікатора та подальше перерахування кредитних коштів за вказаними ним реквізитами, суд вважає доведеним факт укладення ОСОБА_1 договору №6731963 від 14.10.2025.

Щодо факту надання кредитних коштів

На виконання договору кредитодавець 14 жовтня 2025 року здійснив переказ 9 000 грн на платіжний засіб № НОМЕР_4 .

Довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» підтверджено завершення платіжної операції від 14.10.2025 за номером платежу 979ab507-115c-488d-ab4b-9b2e9d47cd5e на суму 9 000 грн, отримувач ОСОБА_2 , електронний платіжний засіб № НОМЕР_4 .

Копія платіжної інструкції містить такі дані: код авторизації 061871, ідентифікатор у банку-еквайрі 035327435178, номер замовлення 6389608091767673306731963, дата здійснення операції 14.10.2025, сума 9 000 грн, РНОКПП отримувача НОМЕР_1 , платіжний інструмент НОМЕР_4 (VISA), ПІБ ОСОБА_3 .

Таким чином, надані документи не лише підтверджують проведення платіжної операції, а й дозволяють ідентифікувати отримувача кредитних коштів за ПІБ, РНОКПП та номером платіжного засобу.

Відповідач факту отримання коштів не спростував. Доказів того, що вказаний платіжний засіб йому не належав, що операція була скасована, а кошти повернуті кредитодавцю, суду не подав.

За таких обставин суд вважає доведеним належне виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредиту у сумі 9 000 грн.

Щодо виконання відповідачем грошового зобов`язання та дострокової вимоги .

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 610, 611, 612 ЦК України визначено поняття порушення та прострочення зобов`язання і правові наслідки такого порушення.

За статтею 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику та сплатити проценти у строки та в порядку, визначених договором.

Перший обов`язковий платіж відповідач повинен був здійснити 12 листопада 2025 року.

Разом із тим із розрахунку кредитодавця вбачається, що платежів за договором ОСОБА_1 не здійснював.

Пунктом 6.13 договору передбачено, що у разі прострочення сплати першого чи мінімального обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день кредитодавець має право вимагати повного дострокового погашення заборгованості, навіть якщо кінцевий строк кредитування ще не настав.

Відповідно до пункту 6.13.1 договору така вимога надсилається на електронну адресу позичальника та/або до його особистого кабінету; позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги.

13 січня 2026 кредитодавець сформував вимогу про дострокове повернення кредиту.

У ній зазначено, що станом на дату її направлення загальна заборгованість за договором становить 22 833 грн, а прострочена заборгованість, сплата якої могла усунути порушення, 13 747,50 грн.

Кредитодавець вимагав сплатити заборгованість протягом 30 календарних днів, тобто до 12 лютого 2026 року включно.

Довідкою про направлені споживачеві повідомлення підтверджено, що вимогу за договором №6731963 направлено відповідачу на погоджену сторонами електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 13.01.2026.

Доказів усунення порушення у встановлений тридцятиденний строк відповідачем не подано.

Отже, після спливу строку, встановленого вимогою, у первісного кредитора виникло право вимагати погашення кредитної заборгованості у повному обсязі.

Щодо розміру процентів

За умовами договору процентна ставка становить 0,95 % на день на залишок основної суми кредиту

.

Розмір процентів за один день при сумі кредиту 9 000 грн становить: 9 000 грн ? 0,95 % = 85,50 грн.

З розрахунку кредитодавця вбачається, що проценти у розмірі 85,50 грн за день нараховувалися з 14 жовтня 2025 року по 12 січня 2026 року включно, тобто за 91 календарний день. Розмір процентів становить:85,50 грн ? 91 день = 7 780,50 грн.

З 13.01.2026 подальше нарахування договірних процентів розрахунком не здійснювалося.

Суд також враховує вимоги статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-IX встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1 %.

Договором №6731963 визначено денну процентну ставку, розраховану з урахуванням усіх загальних витрат за кредитом, у розмірі 0,998 %, тобто вона не перевищує встановленого законом максимального значення 1 %.

За таких обставин вимога про стягнення 7 780,50 грн процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії у розмірі 1 552,50 грн.

За змістом пункту 2.2.8 та пункту 6.2 договору відповідач зобов`язався сплатити кредитодавцю одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту 1 552,50 грн. Комісія нараховується саме в день надання кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з отриманням, наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21, розмежувала правомірні комісії, передбачені Законом України «Про споживче кредитування», і плату за інформацію про стан заборгованості, яка відповідно до статті 11 цього Закону повинна надаватися безоплатно не частіше одного разу на місяць.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі №331/2974/23, провадження №61-7620св24, Касаційний цивільний суд зазначив, що закон дозволяє встановлення комісії, пов`язаної зі здійсненням операції з видачі кредиту, якщо така комісія передбачена договором та включена до загальних витрат за споживчим кредитом. Верховний Суд наголосив, що сам по собі факт установлення одноразової комісії за видачу кредиту не свідчить про нікчемність відповідної умови договору.

У спірному договорі комісія прямо визначена як комісія за надання кредиту, її конкретний розмір 1 552,50 грн відомий на момент укладення договору, вона включена до загальних витрат за споживчим кредитом та врахована у розрахунку денної процентної ставки 0,998 %.

Вказана комісія не є платою за надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості, яка законом має надаватися безоплатно.

З урахуванням наведеного, а також відсутності перевищення встановленої законом максимальної денної процентної ставки, суд не встановив підстав вважати умову про одноразову комісію нікчемною.

Тому вимога про стягнення 1 552,50 грн комісії за надання кредиту підлягає задоволенню.

Водночас вимога позивача про стягнення 4 500 грн неустойки задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З розрахунку первісного кредитора вбачається, що неустойку нараховано по 450 грн за кожний день протягом десяти днів з 13 листопада 2025 року по 22 листопада 2025 року включно, тобто:450 грн ? 10 днів = 4 500 грн.

За своєю правовою природою зазначений платіж є саме відповідальністю за прострочення грошового зобов`язання, що прямо випливає як із назви платежу в договорі, так і з пункту 9.7 договору.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного чи надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.

Неустойка, штраф, пеня та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року саме за прострочення виконання грошових зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Пленум Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2025 року №6 звернув увагу, що дія пункту 18 поширюється, зокрема, на кредитні договори та договори про споживчий кредит, а спеціальним правовим наслідком є звільнення позичальника від обов`язку сплачувати неустойку, штраф і пеню за прострочення. У цій постанові Верховний Суд послався, зокрема, на постанову КЦС ВС від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, в якій пункт 18 було застосовано саме до кредитного зобов`язання.

У постанові КЦС ВС від 16 квітня 2026 року у справі №751/4086/24, провадження №61-3138свп25, Верховний Суд додатково наголосив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має спеціальний характер та застосовується саме до позичальників за кредитними договорами.

Станом на дату ухвалення рішення дія воєнного стану в Україні продовжена Указом Президента України від 13 липня 2026 року №596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року №4928-IX.

Отже, неустойку в сумі 4 500 грн було нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання у листопаді 2025 року, тобто під час дії воєнного стану.

Той факт, що умовами договору передбачено можливість її нарахування, не змінює імперативних положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

При цьому суд розмежовує неустойку та комісію за надання кредиту: комісія у сумі 1 552,50 грн нарахована у день видачі кредиту за надання фінансової послуги і не є санкцією за прострочення; натомість 4 500 грн неустойки нараховані виключно внаслідок порушення строків сплати першого обов`язкового платежу, аотже у зазоволенні даної вимоги слід відмовити.

Щодо переходу права грошової вимоги до позивача

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26.

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є фінансовою установою, код ЄДРПОУ 43311346, відомості про право надавати фінансову послугу факторингу внесено до Державного реєстру фінансових установ 25 березня 2024 року.

Відповідно до умов договору факторингу клієнт відступив факторові права грошової вимоги до боржників, визначених у Реєстрі прав вимог.

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 під № 956 зазначено: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , договір №6731963 від 14.10.2025; основна сума боргу 9 000 грн; проценти 7 780,50 грн; неустойка 4 500 грн; комісія 1 552,50 грн; загальна передана сума вимоги 22 833 грн.

На виконання договору факторингу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» платіжною інструкцією № 579945924.1 від 25 лютого 2026 перерахувало ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 4 023 422,42 грн, як оплату за договором факторингу №25/02/26 згідно з Реєстром прав вимог №1.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки договір факторингу №25/02/26 укладено 25.02.2026, тобто до введення в дію нового Закону України «Про факторинг» №4466-IX, відповідно до пункту 2 його прикінцевих положень відносини за таким договором регулюються законодавством, що діяло до введення в дію цього Закону.

На момент укладення договору положення статей 1077, 1078 ЦК України передбачали можливість відступлення фактору права грошової вимоги до боржника.

Сукупність договору факторингу, Реєстру прав вимог та документа про оплату вартості відступленого портфеля підтверджує перехід до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №6731963.

Оцінюючи наявні у справі докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд виходить з того, що кожний доказ оцінюється щодо належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність щодо достатності та взаємного зв`язку.

Позивач належними та допустимими доказами підтвердив укладення відповідачем договору кредитної лінії №6731963 від 14.10.2025, отримання відповідачем 9 000 грн, відсутність платежів у рахунок виконання договору, правомірність нарахування процентів у сумі 7 780,50 грн, обов`язок зі сплати одноразової комісії за надання кредиту у сумі 1 552,50 грн, пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, перехід до позивача права вимоги за договором факторингу. Водночас вимога про стягнення 4 500 грн неустойки суперечить імперативному припису пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 18 333 грн, в частині стягнення 4 500 грн неустойки слід відмовити.

Витрати на професійну правничу допомогу

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О. Відповідно до витягу з Акта № 9ФП від 02 березня 2026 року безпосередньо у справі ОСОБА_1 до складу правничої допомоги включено: вивчення документів клієнта, їх аналіз, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збір доказів 500 грн; судовий супровід у суді першої інстанції, підготовку, складення та подання позовної заяви 4 000 грн.

Оплата правничої допомоги за Актом №9ФП підтверджується платіжною інструкцією № 579946018.1 від 25 березня 2026 на загальну суму 216 000 грн, перераховану ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» адвокату Ткаченко Ю.О.

Відповідач розміру зазначених витрат не заперечував, клопотання про їх зменшення не заявляв.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, зазначила, що при визначенні суми компенсації витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності таких витрат з урахуванням конкретних обставин справи.

Враховуючи характер та ціну спору, фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, наявність документів на підтвердження надання та оплати послуг, суд вважає заявлений розмір 4 500 грн пов`язаним із розглядом справи, реальним та співмірним.

Однак, оскільки позов задовольняється частково, відповідно до статті 141 ЦПК України зазначені витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам: 4 500 грн ? 18 333 грн / 22 833 грн = 3 613,13 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 579947156.1 від 17 квітня 2026.

Позов заявлено на суму 22 833 грн, а задоволенню підлягають вимоги на суму 18 333 грн, що становить 80,29 % ціни позову.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача належить стягнути: 2 662,40 грн ? 18 333 грн / 22 833 грн = 2 137 грн 69 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 259, 263265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610612, 625, 626629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Володимир-Волинським РВ УДМС України у Волинській області 02 вересня 2014 року, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: IBAN НОМЕР_5 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851, заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6731963 від 14 жовтня 2025 року у загальному розмірі 18 333 (вісімнадцять тисяч триста тридцять три),00 гривні, з яких: 9 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 7 780,50 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 552,50грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 2 137 (дві тисячі сто тридцять сім),69 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 613 (три тисячі шістсот тринадцять),13 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Тетяна Пустовойт