Постанова № 139559592, 07.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1801/26

Номер провадження 3/950/776/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2026 року о 17 годині 04 хвилини в м. Лебедині на площі Соборній (Інтернаціональній), біля будинку № 29, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Такі дії вчинено повторно протягом року після застосування до нього адміністративного стягнення за порушення, передбачені частинами другою та четвертою статті 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак до суду не з`явився, причин неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або інших клопотань не подав. Письмових пояснень щодо суті правопорушення, заперечень проти матеріалів справи та доказів на їх спростування від нього також не надійшло.

За змістом статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За її відсутності справа може бути розглянута, якщо є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення. Участь особи під час розгляду справи за частиною п`ятою статті 126 КУпАП законом не віднесена до випадків обов`язкової присутності.

Ураховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 , відсутність від нього будь-яких заяв і клопотань та те, що він не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності. Такий розгляд не порушує права особи на захист, оскільки ОСОБА_1 мав реальну можливість прибути до суду, надати пояснення і докази, заявити клопотання та скористатися правничою допомогою, однак цього не зробив. Неявка особи не розцінюється судом як визнання вини та не звільняє суд від обов`язку повно і самостійно перевірити надані докази.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Стаття 245 КУпАП визначає завданням провадження своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. При розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та чи є інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що прямо передбачено статтею 280 КУпАП.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Особи, позбавлені такого права, не можуть реалізовувати його до закінчення строку застосованого адміністративного стягнення.

Частина п`ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Санкція цієї норми встановлює штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років, з оплатним вилученням транспортного засобу або без такого. Отже, для правильної кваліфікації необхідно встановити як факт нового керування транспортним засобом особою, яка не має права на таке керування або позбавлена цього права, так і факт попереднього застосування до неї адміністративного стягнення за порушення, передбачене частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, у межах року.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних засобів, що мають функції відеозапису, та іншими документами. За статтею 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Суд окремо оцінює кожний із наявних у справі доказів. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692129 складений 13 червня 2026 року о 17 годині 30 хвилин 08 секунд інспектором відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Власенко В. М. Протокол містить відомості про дату, час, місце та суть події, дані про особу, транспортний засіб, кваліфікацію за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, технічний засіб відеофіксації, а також підписи уповноваженої посадової особи та ОСОБА_1 . У графах протоколу наявні підписи ОСОБА_1 про роз`яснення прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, ознайомлення з місцем і часом розгляду справи, отримання копії протоколу та правильність внесених про нього відомостей.

Відсутність у протоколі письмових пояснень ОСОБА_1 по суті події не може бути витлумачена проти нього, оскільки надання пояснень є його правом. Водночас це не ставить під сумнів належність самого протоколу як джерела доказів, оскільки його зміст містить усі істотні відомості, необхідні для встановлення події, а будь-яких зауважень щодо неправильності цих відомостей або заяв про фальсифікацію протоколу особа не висловлювала.

До протоколу долучено відеозапис з нагрудного портативного відеореєстратора А4214. Цей технічний запис узгоджується з відомостями протоколу щодо особи водія, автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , місця події та складання адміністративного матеріалу. Він є самостійним джерелом доказової інформації, яке підтверджує, що викладені у протоколі обставини не ґрунтуються лише на службовому сприйнятті працівника поліції.

Повторність правопорушення підтверджується постановою серії ЕНА № 5698506 від 11 вересня 2025 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за частиною другою статті 126 КУпАП, а також постановою серії ЕНА № 7205834 від 16 травня 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Відомостей про скасування цих постанов матеріали справи не містять.

Від дати постанови серії ЕНА № 7205834, 16 травня 2026 року, до дати нинішньої події, 13 червня 2026 року, минуло менше одного місяця. Отже, на час учинення нового правопорушення ОСОБА_1 вже був підданий адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП. Саме ця обставина, у поєднанні з установленим фактом нового керування автомобілем особою, позбавленою права керування, утворює кваліфікуючу ознаку повторності, передбачену частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Жоден із наведених доказів суд не покладає в основу висновку ізольовано. Протокол, відеозапис та попередні постанови взаємно доповнюють один одного, не містять суперечностей щодо істотних обставин та утворюють послідовну сукупність даних про подію, особу правопорушника і повторний характер його діяння. Підстав визнати будь-який із цих доказів недопустимим, недостовірним або таким, що не стосується предмета доказування, суд не встановив.

Такий підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а. Верховний Суд наголосив, що притягнення до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися лише на неперевірених твердженнях посадової особи, а недоведені подія та вина прирівнюються до доведеної невинуватості. У цій справі суд перевірив наявні докази не формально, а в сукупності, і дійшов висновку, що вони достатньо та несуперечливо підтверджують усі елементи складу правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2026 року у справі № 990SCGC/33/25 зазначила, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення аргументи уповноваженого органу та додані до нього матеріали мають оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, а постанова повинна містити належні мотиви прийняття або відхилення доказів. Суд у цій справі враховує цей висновок, оскільки він прямо стосується обов`язку суду надати оцінку протоколу, відеозапису та іншим матеріалам у провадженні за КУпАП. Відсутність ОСОБА_1 в засіданні не усуває такого обов`язку, який судом виконано.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 умисно керував автомобілем Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , усупереч установленому позбавленню права керування транспортними засобами та повторно протягом року після попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за частину четверту статті 126 КУпАП. Його дії правильно кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, ступінь вини особи, дані про її попереднє притягнення до адміністративної відповідальності, а також вимоги статті 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують відповідальність, судом не встановлено. Повторність не враховується додатково як обставина, що обтяжує відповідальність, оскільки вона вже є обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Санкція частини п`ятої статті 126 КУпАП не передбачає альтернативного розміру штрафу, а строк позбавлення права керування транспортними засобами визначено від п`яти до семи років. За таких обставин накладення штрафу у встановленому законом розмірі 40 800 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний строк п`ять років є необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП.

Оплатне вилучення транспортного засобу суд не застосовує. З протоколу вбачається, що автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 . З огляду на факультативний характер такого додаткового стягнення та відсутність даних про належність автомобіля правопорушнику, підстав для його застосування суд не вбачає.

За приписом статті 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано позбавлення права керування, до нового стягнення приєднується невідбута частина попереднього стягнення. Ця вимога підлягає врахуванню під час виконання постанови.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки на 2026 рік цей прожитковий мінімум установлено у розмірі 3 328 гривень, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 7, 23, 30, 33, 40-1, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК Сумській обл./Сумська обл./21081300; код ЄДРПОУ отримувача: 37970404; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; рахунок IBAN: UA628999980313090149000018001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК Сум.обл/Лебединська МТГ/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37970404; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок IBAN: UA808999980313121206000018554; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Штраф має бути сплачений не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі її оскарження, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк постанова надсилається для примусового виконання, а з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова, якщо її не оскаржено, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня її винесення з урахуванням випадків зупинення цього строку, установлених КУпАП.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ