Ухвала суду № 139558242, 07.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15203/26

У Х В А Л А

з питань внесення виправлень

07 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про виправлення описки у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2021-2023 рр. в розмірі 13559,41 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,115), починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2021-2023 рр. в розмірі 13559,41 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 позов задоволено повністю. Зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 без застосування з 01.03.2026 коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки (13559,41 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115);

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115) відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням виплачених сум;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

26.08.2026 від представника позивача надійшла заява про виправлення описки у вказаному рішенні суду. Заява мотивована тим, що у третьому абзаці резолютивної частини рішення після слів «з урахуванням виплачених сум» пропущено припис такого змісту: «та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду». На думку заявника, ця обставина унеможливлює виконання судового рішення та не дозволяє забезпечити повноцінний захист прав і законних інтересів позивача. У зв`язку з цим заявник просить виправити описку, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення в редакції, доповненій зазначеним приписом.

Постановляючи ухвалу, суд враховує таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

В ухвалі від 10.02.2021 у справі №817/777/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер; до таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст та суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).

Суд встановив, що заявник просить доповнити третій абзац резолютивної частини рішення від 20.08.2026 приписом про порядок фінансування виплати перерахованої пенсії, а саме про її виплату з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій у загальному порядку, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень.

Однак таке доповнення не може вважатись виправленням описки у розумінні ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України та наведених вище висновків. Воно не є усуненням орфографічної, граматичної, пунктуаційної чи іншої технічної помилки, допущеної під час письмово-вербального викладу тексту рішення, а спрямоване на покладення на відповідача додаткового обов`язку, який рішенням суду від 20.08.2026 на нього не покладався. Задоволення заяви призвело б до зміни змісту та обсягу судового рішення, що виходить за межі повноважень, наданих суду ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу на те, що зміст третього абзацу резолютивної частини рішення від 20.08.2026 є чітким та однозначним. У ньому визначено дату, з якої проводиться перерахунок (індексація) пенсії, показник, що підлягає збільшенню, розмір коефіцієнта збільшення, нормативну підставу його застосування, а також обов`язок відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум. Суперечностей або неточностей, які перешкоджали б виконанню рішення суду в цій частині, його текст не містить.

Суд зазначає, що запропоноване позивачем формулювання про здійснення виплати пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій у загальному порядку, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, за своєю природою не є окремою позовною вимогою. Самостійного матеріально-правового змісту воно не має: у п.2 прохальної частини позовної заяви це формулювання приєднане до вимоги про зобов`язання провести перерахунок пенсії сполученням «та у зв`язку з цим» і визначає лише те, за рахунок яких видатків має виконуватися вже заявлене зобов`язання. Відтак воно є способом виконання вимоги про зобов`язання провести перерахунок (індексацію) пенсії, а не самостійною вимогою, яка потребує окремого вирішення у резолютивній частині рішення.

Згідно з ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У постанові від 08.02.2022 у справі №160/6762/21 Верховний Суд зазначив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом.

З наведеного випливає, що визначення способу відновлення порушеного права належить до повноважень суду і не обмежується дослівним формулюванням, наведеним позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Вирішуючи спір, суд у рішенні від 20.08.2026 визначив спосіб відновлення порушеного права позивача, зобов`язавши відповідача здійснити з 01.03.2026 перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115) та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням виплачених сум. Обраний судом спосіб захисту відповідає наведеним критеріям, оскільки забезпечує поновлення права позивача на належну індексацію пенсії, є адекватним обставинам справи та не суперечить суті заявлених вимог. Таким чином, вимогу про зобов`язання вчинити дії вирішено в повному обсязі, а підстав вважати, що стосовно однієї з позовних вимог не ухвалено рішення, суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.5, 243, 248, 250, 252, 253, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №380/15203/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.