Рішення № 139558228, 07.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 рокусправа № 380/13416/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 квітня 2026 року № Ф-4224-57 У;

зобов`язати вилучити з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування суму боргу по єдиному внеску в розмірі 37788,74 гривень.

В обгрунтування позову зазначає, що визначення наявності в особи статусу фізичної-особи підприємця має першочергове значення для вирішення питання щодо наявності обов`язку сплати єдиного внеску Позивач суб`єктом підприємницької діяльності не був і відомостей про нього в єдиному державному реєстрі були відсутні у спірному періоді нарахування єдиного соціального внеску. Вказує, що не подавав державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв, а відповідно не набував статусу фізичної особи підприємця у відповідності до положень Закону № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач у відзиві вказує, що оскільки до Головного управління ДПС у Львівській області не надходило жодних відомостей з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , по платнику податків проводилось нарахування ЄСВ. Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно відомостей ІКС Податковий блок ОСОБА_1 мав статус фізична особа підприємець та перебував на загальній системі оподаткування, тому повинен був сплачувати ЄСВ з 01.01.2017 року по 19.06.2024 року. Відповідно до реєстраційних та облікових даних платників податків інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.03.1997р. по 19.06.2024р. займався підприємницькою діяльністю. З 19.06.2024 р. стан платника податків 11 припинена, але не знята з обліку, карточка обліку платника не пуста) перебуває на податковому обліку в Дрогобицькій державній податковій інспекції ГУ ДПС у Львівській області. Платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов`язань. Згідно відомостей ІКС Податковий блок Буня В.Б. мав статус фізична особа підприємець та перебував на загальній системі. Тобто, особа, яка зареєстрована фізичною особою-підприємцем та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов`язана визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. Фізична особа-підприємець та роботодавець, у якого працює така фізична особа як найманий працівник, є окремими платниками єдиного внеску та мають окремі (власні) бази нарахування єдиного внеску, які не є тотожними та не покривають, не об`єднують одна іншу, та мають однаковий, незалежний один від іншого обов`язок сплачувати єдиний внесок незалежно від результатів своєї господарської діяльності та, відповідно, фінансового стану, що є наслідком такої діяльності. При цьому, у будь-якому випадку кожен з них має сплатити єдиний внесок не нижче мінімального рівня. Неотримання фізичною особою-підприємцем прибутку від власного бізнесу не є підставою для перекладання обов`язку сплачувати єдиний внесок на роботодавця, робота в якого є окремим видом реалізації громадянином своїх здібностей, досвіду та можливостей. Закон №2464-VI чітко та недвозначно встановлює обов`язок фізичної особи-підприємця щодо сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі навіть у випадку нездійснення підприємницької діяльності та не містить норм щодо звільнення від цього обов`язку, якщо ця фізична особа є найманим працівником у іншого роботодавця. Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

Дослідивши докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідачем відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи податкових органів було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2026 року №Ф-4224-57, відповідно до якої станом на 01.02.2026 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску у позивача становить 37788 грн. 74 коп.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого 16.06.2026 року відносно позивача, дата державної реєстрації 18.03.1997; дата запису 19.06.2024; номер запису 2004140170000018933; стан припинено; вид економічної діяльності вантажний автомобільний транспорт; відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів: Державна служба статистики України (взяття на облік - 20.06.2024, зняття з обліку - 20.06.2024), Головне управління ДПС Львівській області (дата взяття на облік - 18.03.1997; дата зняття з обліку 19.06.2024); дані про хронологію реєстраційних дій: державна реєстрація включення відомостей про фізичну особу 19.06.2024 о 09:50:14; державна реєстрація припинення підприємницької діяльності 19.06.2024 о 09:54:22.

Відповідач листом від 25.06.2026 року у відповідь на запит представника позивача повідомив, що згідно з відомостями в інформаційно-комунікаційній системі ДПС, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа підприємець 18.03.1997, номер державної реєстрації 96, припинено реєстрацію 19.06.2024 за номером 2004140060001018933. Згідно з даними обліку платежів інформаційно-комунікаційної системи ДПС по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 24.06.2026 року заборгованість з єдиного внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) становить 37788,74 гривні, а саме: За 2017 рік проведено наступні нарахування: 09.02.2018 року - 8448,00 грн.; За 2018 рік щоквартально проведено наступні нарахування: 19.04.2018 року - 2457,18 грн.; 19.07.2018 року 2457,18 грн.; 19.10.2018 року - 2457,18 грн.; 19.01.2019 року - 2457,18 грн. За 2019 рік щоквартально проведено наступні нарахування: 19.04.2019 року - 2754,18 грн.; 19.07.2019 року 2754,18 грн.; 21.10.2019 року - 2754,18 грн.; 20.01.2020 року - 2754,18 грн. За 2020 рік щоквартально проведено наступні нарахування: 21.04.2020 року - 2078,12 грн.; 20.07.2020 року - 1039,06 грн.; 19.10.2020 року - 3178,12 гривень. За період з 09.02.2018 року по 24.06.2026 року єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по коду платежу 71040000 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не сплачувався. Зазначена заборгованість виникла до 19.10.2020 року, тобто до введення воєнного стану на території України. Відповідно до пункту 9 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, фізичні особипідприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації , на особливий період, звільняються від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період їх військової служби. Разом з тим, норми зазначеного Закону не передбачають звільнення від сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка виникла до початку проходження військової служби та до введення воєнного стану. У зв`язку з наявністю заборгованості по єдиному внеску вищевказаного платника, Головним управлінням ДПС у Львівській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2026 № Ф-4224-57 на суму заборгованості 37788,74 гривень та надіслано поштою за місцем реєстрації ОСОБА_1 , яку отримано ним особисто 12 травня 2026 року.

Змістом спірних правовідносин є вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2026 року №Ф-4224-57.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI).

Згідно із абзацом першим ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (абзац перший ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

Абзацом шостим вказаної норми передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до абзацу сьомого ч.4 ст.25 Закону №2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абзац одинадцятий .4 ст.25 Закону №2464-VI).

Згідно із ч.14 ст.25 Закону №2464-VI оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", врегульовує Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року №449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953, яка також визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами (далі - Інструкція).

Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій (абзаци перший четвертий п.3 розділу VI Інструкції).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень (абзац десятий п.3 розділу VI Інструкції).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 01.07.2020 року у справі № 260/81/19 Велика Палата Верховного Суду зробила наступні правові висновки: «Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про незаконність спірної вимоги, оскільки норми чинного законодавства не дозволяють контролюючому органу здійснювати нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі на підставі інформаційної системи контролюючого органу, а не на підставі звітності позивача, оскільки останній такої не подавав, та без проведення документальної перевірки. Натомість саме під час проведення такої перевірки контролюючий орган може встановити, чи було отримано платником дохід від здійснення господарської діяльності та визначити базу нарахування єдиного внеску.

…

Велика Палата Верховного Суду вважає, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.

…

Застосовними в цій справі є висновки ЄСПЛ у справі «Серков проти України», оскільки принцип найбільш сприятливого тлумачення національного законодавства на користь платників податків так само може бути застосований до платників загальнообов`язкових внесків, у тому числі єдиного внеску.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що 03 червня 2020 року набрав чинності пункт 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі -Закон № 592-ІХ), відповідно до положень якого розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI доповнено пунктом 9-15.

Так, згідно з абзацами першим та другим пункту 9-15 Закону № 2464-VI (у редакції Закону № 592-ІХ)підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592-ІХ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-ІХ, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592-ІХ, зокрема платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-ІХ. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

З пояснювальної записки до проекту Закону № 592-ІХ убачається, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов`язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відсутність офіційного підтвердження в ОСОБА_1 статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

…

Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, але помилково застосував норми матеріального права, то рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. При цьому постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року підлягає скасуванню повністю».

Беручи до уваги викладені правові норми та, зокрема, правові висновки Великої Палати Верховного Суду можна підсумувати наступне:

- для нарахування податковим органом заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску та, як наслідок, прийняття ним відповідної податкової вимоги необхідною умовою є подання платником податків відповідної податкової звітності; проведення контролюючим органом документальної перевірки такого платника податків;

- необхідною умовою також є отримання платником податків доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах матеріали справи не містять жодних відомостей з приводу подання позивачем відповідачу будь-якої податкової звітності як суб`єктом здійснення підприємницької діяльності, а також з приводу проведення останнім документальних перевірок позивача.

Також матеріали справи не місять відомостей з приводу отримання позивачем доходу від здійснення такої підприємницької діяльності.

Вказане відповідачем у його відзиві не заперечується.

Відтак, на переконання суду, у даному випадку контролюючий орган формально підійшов до питання перевірки правомірності не сплати позивачем боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та не дослідив усі необхідні обставини.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказується на протиправність оскаржуваної у даній справі вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Як наслідок, позовні вимоги з приводу її скасування є підставними та обгрунтованими.

Підсумовуючи викладене, суд уважає, що відповідач, приймаючи спірну вимогу, діяв без дотримання критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, вказана вимога підлягає скасуванню.

Як наслідок, з метою повного захисту прав позивача, підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги зобов`язального характеру.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 квітня 2026 року № Ф-4224-57 У, прийняту Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) вилучити з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37788 грн. 74 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1331 (одна тисяча триста тридцять один) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович