Рішення № 139557987, 08.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Справа №320/57250/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД» (далі позивач, ТОВ «МЕСА-ДОРБУД», товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому з урахуванням уточнень, просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення від 29.05.2025 № 2313/26-1-04-14-20 Головного управління ДПС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МЕСА-ДОРБУД»;

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України поновити реєстрації ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» як платника податку на додану вартість у Реєстрі платників податку на додану вартість з моменту анулювання реєстрації, а саме з 29.05.2025 р.;

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ "МЕСА-ДОРБУД" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення від 29.05.2025 р. № 2313/26-1-04-14-20.

В обґрунтування позову товариство вказує на те, що з 01.05.2017 зареєстрований платником податку на додану вартість. В товаристві виконує роботи по веденню бухгалтерського та податкового обліку фізична особа ОСОБА_1 , з якою 30.12.2024 було укладено цивільно-правовий договір №1/1/2025.

Протягом січня-квітня 2025 року на підставі договору оренди складських приміщень від 24.12.2024 укладеного між товариством та ФОП ОСОБА_2 , останньому надавались в оренду складські приміщення, щомісячною вартістю оренди 9600,00 грн. Наявні складені щомісячні акти оренди, які складались на початку наступного місяця, відповідно податкові зобов`язання по ПДВ мали бути відображені позивачем в податкових деклараціях по ПДВ за лютий-травень 2025 року.

16.08.2025 ОСОБА_1 через електронний кабінет було подано декларації по ПДВ за червень 2025 року, доставлена в 09:48:28 год та пізніше того ж дня надійшла відмова в її реєстрації оскільки 29.05.2025 анульовано реєстрацію платником ПДВ.

Позивач вказує, що неподання податкових декларацій відбулось через неналежне виконання умов цивільно-правового договору ОСОБА_1 , яка подала декларації з ПДВ за лютий-травень 2025 року з відсутністю операцій, здійснених товариством з метою формування податкового зобов`язання.

Позивач протягом січня - квітня 2025 року проводив діяльність, пов`язану з реалізацією послуг, яка являється об`єктом оподаткування ПДВ за лютий-травень 2025 року.

В свою чергу, відповідач при прийняті оскаржуваного рішення ґрунтувався на звітності позивача, яка не відповідала фактичним обставинам справ.

Враховуючи конструкцію норми п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України та судову практику, наявність пасивної поведінки платника податків щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності не підтверджується відповідачем. Складена довідка відповідача від 29.05.2025 щодо перевірки податкової звітності не містить даних про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку), юридична адреса позивача вказана як адреса орендованого товариством приміщення, яку відповідач використовував для повідомлення про анулювання реєстрації платником ПДВ.

Вважає, що відповідачем не дотримано процедури анулювання платником ПДВ та зауважує, що пункт 2 спірного рішення не визначений чинним ПК України як підстава для анулювання платником ПДВ.

Додає, що товариство звернулось в Господарський суд Вінницької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_2 в сумі 38 400,00 грн. 14.11.2025 позивач направив відповідачу оригінали уточнюючих декларацій по ПДВ за лютий-травень 2025 року. 15.11.2025 позивач в «Електронному суді» отримав судовий наказ у справі № 902/1549/25 про стягнення заборгованості за послуги, надані ФОП ОСОБА_2 .

Позивач також вказує на пункт 7-1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджений, визначено, що на виконання рішення суду, яке набрало законної сили щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку, саме Державна податкова служба, має здійснити певні дії, а саме провести перерахунок суми такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Зазначає також, що главою 1 розділу ІІ Порядку 5 Правил ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, вказує, що здійснення контролю та ведення повноти даних ІКП платників податків закріплено за відповідним територіальним органом ДПС.

Покликаючись на постанову Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №820/537/16 зазначає, що ефективним способом захисту прав платника податку є поновлення стану розрахунків у СЕА ПДВ, що передувало анулюванню реєстрації платника ПДВ, яке згодом судовим рішенням було визнано протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем-1 подано до суду відзив, в якому останній наполягає на правомірності спірного рішення від 29.05.2025 № 2313/26-1-04-14-20 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МЕСА-ДОРБУД», оскільки платник протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою про результати перевірки поданих та/або неподаних платником ПДВ до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців вiд « 29» травня 2025 року № 2313/26-15-04-14-19. В позові просить суд відмовити.

У відповіді на відзив позивач наполягає на протиправності спірного рішення, вважає, що відзив жодним чином не спростовує фактичні обставини справи, які полягають у проведенні Позивачем протягом січня-квітня 2025 року діяльності, пов`язаної з реалізацією послуг, при тому, що така діяльність являється об`єктом оподаткування ПДВ за лютий-травень 2025 року, також ігнорує правову позицію, неодноразово викладену Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, від 19 листопада 2020 року у справі № 805/4460/18-а та від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20 щодо обставин пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності. Вказує, що подача позивачем податкових декларацій з нульовими показниками, являється лише способом підтвердженням необхідної умови для анулювання реєстрації платника ПДВ, а такою умовою являється саме відсутність/не здійснення господарської діяльності, що у випадку з позивачем не мало місця. Позов просить задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято уточнені позовні вимоги, задоволено клопотання представника позивача, залучено до участі у справі співвідповідачем Державну податкову службу України, розгляд справи розпочато спочатку з урахуванням уточненої позовної заяви.

ГУ ДПС у м. Києві подано до суду відзив у зв`язку із прийнятою заявою про уточнення вимог та залучення ДПС України, в якому відповідач вказуючи на приписи пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2024 по справі № 280/10300/23 наполягав на правомірності прийнятого спірного рішення, зазначив, що ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» було здійснено подання податкових декларацій з ПДВ з нульовими показниками, що свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що є самостійною підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Вважає, що позивачем стверджується недобросовісне виконання податкового обов`язку щодо подачі декларацій з податку на додану вартість через неналежне виконання Кривенко Т.М. умов цивільно правового договору від 30.12.2024 р. № 1/1/2025, у зв`язку із чим у контролюючого органу немає підстав щодо поновлення реєстрації платника ПДВ ТОВ «МЕСА-ДОРБУД», адже позивачем не було вжито належних заходів щодо виконання свого податкового обов`язку з подачі декларацій за період з травня 2024 по квітень 2025 року, не надано належних та достатніх підтверджень щодо реальності здійснення господарських операцій за період з травня 2024 по квітень 2025 року.

У відповіді на відзив позивач вважає доводи ГУ ДПС у м. Києві такими, що жодним чином не спростовують фактичні обставини справи, які полягають у проведенні позивачем протягом січня-квітня 2025 року діяльності, пов`язаної з реалізацією послуг, при тому, що така діяльність являється об`єктом оподаткування ПДВ за лютий-травень 2025 р., та такі, що не враховують правову позицію, неодноразово викладену Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, від 19 листопада 2020 року у справі № 805/4460/18-а та від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20, якими в якості обов`язкової умови для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є встановлення наявності пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності. При цьому, посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду від 17.09.2024 по справі № 280/10300/23, на думку позивача, лише підтверджують протиправність оскаржуваного рішення.

Відповідачем -2 ДПС України у поданому до суду відзиві вказано про відсутність підстав для задоволення позову. Покликаючись серед іншого на правові висновки Верховного Суду у постановах від 30 квітня 2024 року у справі № 160/12823/23, від 07 січня 2025 року у справі №160/7847/24, від 19 червня 2025 року у справі № 160/23059/24, вказує, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 2313/26-15-04-14-20 від 29.05.2025 було прийнято ГУ ДПС в м. Києві на підставі пп. г п. 184.1 ст. 184 ПКУ, а саме у зв`язку з поданням протягом 12 послідовних податкових місяців до контролюючого органу декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 5.2 розділу V Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункту «г» пункту 5.1 розділу V Положення № 1130) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня, іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу (Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130) за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

У пункті 2 Рішення від 29.05.2025 № 2313/26-15-04-14 20, прийнятого ГУ ДПС у м. Києві, вказано, що платник ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» подавав податкові декларації з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів(послуг) здійснених з метою формування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту за податкові періоди з 01.05.2024 по 30.04.2025. Фактично згідно даних податкової звітності з ПДВ ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» за 12 послідовних податкових місяців: травень-грудень 2024 року і січень-квітень 2025, подало податкові декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) за період з 01.05.2024 до 30.04.2025 платником ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» не зареєстровано податкових накладних (далі - ПН) та/або розрахунків коригування (далі - РК) щодо постачання товарів (послуг). Водночас станом на дату анулювання реєстрації ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» як платника ПДВ (29.05.2025) у вказаному періоді зареєстровано 25 ПН/РК щодо придбання товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 116 174,42 грн. Зокрема, йдеться про придбання послуг зі зберігання, оренди приміщення на вул. Великій Васильківській, 131-А (за травень 2024 року), обробки даних та формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа на 2 роки тощо.

Факти складання податкових накладних щодо придбання товарів (послуг), які зареєстровано в ЄРПН, свідчать, що протягом податкових періодів з 01.05.2024 до 30.04.2025 ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» мало показники для декларування ПДВ, при цьому подавало податкову звітність з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів(послуг). На підставі ведення окремого обліку операцій з придбання послуг згідно з пунктом 201.14 статті 201 Кодексу, зведені результати такого обліку відповідно до положень пункту 201.15 статті 201 Кодексу повинні бути відображені в податкових деклараціях з ПДВ.

Отже, платник ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» при наявності показників для декларування, а саме, операцій з придбання товарів(послуг) протягом податкових періодів з 01.05.2024 до 30.04.2025, зобов`язаний подавати податкові декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.05.2024 до 30.04.2025 згідно з вимогами пункту 49.2 статті 49 Кодексу та пункту 9 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21 з використанням права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, протягом 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/ розрахунків коригування відповідно до положень пункту 198.6 статті 198 Кодексу. Позивачем не дотримано вимоги пункту 49.2 статті 49, абзацу 2 пункту 198.3 статті 198 Кодексу та Порядку № 21 та не задекларовано показники, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Додає, що за даними ІКС «Податковий блок» в податковій звітності з ПДВ за травень грудень 2024 року та січень-квітень 2025 року ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» податковий кредит сформовано за результатами придбання товарів(послуг) за попередні звітні податкові періоди, але не було сформовано податковий кредит за рахунок придбання товарів(послуг) у податкових звітних періодах з 01.05.2024 по 30.04.2025.

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються ст. 200-1 Кодексу, п. 33, 34 і 341 підрозд 2 розд. ХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС сума на яку платник ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, яку визначено пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу на дату анулювання реєстрації платника ПДВ (29.05.2025) складає 11'453'362,07 гривень, яка була сформована за рахунок: ?НакОтр 6'179'550,45 грн + ?Поповн 2'375'000,0 грн ? НакВид 19'372'711,03 грн + ?митн 22'271'522,65 грн - ?перевищ 0 грн -?Відшкод 0 грн + ?ВЗ 0 грн+?переплат 0 гривень. Відповідно до п. 200-1.7. ст. 200-1 Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Вказуючи на абзац перший четвертий пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», вказує, що згідно з даними ІКС «Податковий блок» платником податків ТОВ «МЕСА ДОРБУД» до територіальних органів ДПС не подавалась заява, про неможливість виконання своїх податкових обов`язків за процедурою визначеною Наказом № 225.

ДПС України вказує також про те, що податкові органи не несуть відповідальності за внутрішні кадрові чи організаційні проблеми підприємства, зокрема за недбалість бухгалтера ОСОБА_1 , з яким підприємство укладало цивільно-правовий договір № 1/1/2025 30.12.2024. ГУ ДПС у м. Києві приймало рішення про анулювання позивача як платника ПДВ на підставі офіційних даних, які платник самостійно задекларував за відповідний звітний період. Встановлено, що впродовж 12 місяців позивач офіційно декларував відсутність операцій щодо постачання та придбання товарів/послуг. Подання уточнюючих декларацій 14.11.2025 року майже через півроку після анулювання реєстрації 29.05.2025 не може слугувати підставою для скасування рішення про анулювання платником ПДВ.

Відповідач-2 наголошує, що сама по собі наявність у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованої податкового накладної не свідчить про автоматичне декларування Позивачем цієї операції придбання та її відображення у податковій декларації. Як підтверджується матеріалами справи, позивач самостійно подав податкову декларацію з ПДВ за звітний період із 01.05.2024 по 30.04.2025 з нульовими показниками, попри наявність показників для декларування за цей період. На підставі цього в ГУ ДПС у місті Києві виникли всі необхідні підстави для прийняття рішення для анулювання реєстрації платника ПДВ позивача.

Вказуючи на норми статті 69 ПК України та пунктів 4, 5, 7, 8 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, відзначає, що нормами ПК України та Порядку № 569 не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ, без проведення обчислення відповідно до формули визначеної пунктом 9 Порядку № 569, навіть у випадку поновлення свідоцтва платника ПДВ. Тобто, відсутній загальний механізм відновлення автоматичного обліку показників в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Чинними нормами ПК України не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ по отриманих податкових накладних.

Щодо звернення з вимогою зобов`язати ДПС поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ «МЕСА-ДОРБУД», відповідач -2 вказує на главу 1 розділу ІІ Порядку № 5 здійснення контролю та ведення повноти даних ІКП платників податків закріплено за відповідним територіальним органом ДПС. Поновлення облікових даних в ІКП не впливає на відновлення показника реєстраційного ліміту ПДВ. Вимоги ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» про зобов`язання ДПС України поновити реєстрацію платником податку на додану вартість з 29 травня 2025 року, а також зобов`язання ДПС України відновити облікові дані та показники у СЕА ПДВ до моменту прийняття рішення про анулювання, є необгрунтованими, безпідставними та заявленими передчасно.

13.08.2026 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 07.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог та продовжити розгляд справи.

Встановивши позиції сторін, їх доводи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД» з 01.05.2017 було зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 408335715529.

ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» здійснює діяльність 42.11 Будівництво доріг і автострад.

29.05.2025 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення № 2313/26-1-04-14-20 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД».

Вказане рішення мотивовано наступним:

1. Платник податку на додану вартість, протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою про результати перевірки поданих та/або неподаних платником ПДВ до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових мiсяцiв вiд «29» травня 2025 року № 2313/26-15-04-14-19.

2. Платник подав податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.05.2024 до 30.04.2025 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гринень.

Висновок комісії: Перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, реквізити якого вказано вище, у зв`язку з неподанням декларацій з цього податку, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом дванадцяти послідовних податкових періодів та відповідно до п.п. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Датою анулювання реєстрації платником визначено - « 29» травня 2025 року.

Вважаючи рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з п.50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пункт 198.6 статті 198 ПК України визначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130.

Згідно із пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4,5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом "г" п. 5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б"-"з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою №6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ є відсутність у такого платника фактичної господарської діяльності, що проявляється у неукладанні ним правочинів, які підлягають оподаткуванню ПДВ, що, у свою чергу, призводить до неподання податкових декларацій або подання декларацій із нульовими показниками.

У той же час, слід врахувати, що конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року по справі №380/8687/20.

Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за таких умов: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 у справі №826/876/17, від 06.08.2026 у справі № 160/30905/25.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стала довідка від 29.05.2025 №2313/26-15-04-14-19 про те, що платник протягом 12 послідовних податкових місяців подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.2 Положення №1130 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно із підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт подання декларацій за останні 12 послідовних податкових місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Суд зазначає, що склад наведеного правопорушення передбачає встановлення факту відсутності 12 послідовних податкових місяців здійснення позивачем як суб`єктом господарювання господарської діяльності, а саме постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Позивач не заперечує подання декларацій з нульовими показниками але вказує на об`єктивні причини подання таких декларацій, наполягає на відсутності пасивної поведінки, поданням належних декларацій до контролюючого органу.

Відповідачі вказують на правомірність спірного рішення.

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи документи, судом встановлено відсутність обставин пасивної поведінки позивача протягом 12 послідовних податкових місяців щодо надання послуг без їх оподаткування.

Суд враховує та зазначає, що ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» укладено з ФОП ОСОБА_2 договір оренди складських приміщень від 24.12.2024, за яким, останньому надавались в оренду складські приміщення, щомісячною вартістю оренди 9600,00 грн.

Між сторонами складені акти приймання-передачі орендованого нерухомого майна від 30.12.2024, приймання-передачі послуг з оренди від 20.02.2025 (за послуги - січень 2025 року), від 20.03.2025 (з послуги лютий 2025 року), від 18.04.2025 (за послуги березень 2025 року), від 14.05.2025 (за послуги квітень 2025 року).

Складені також акти звірки взаєморозрахунків від 15.05.2025 №1, від 03.11.2025 №5 щодо заборгованості за лютий-травень 2025 року у розмірі 38 400,00 грн.

З обставин справи також встановлено, що товариству виконує роботи по веденню бухгалтерського та податкового обліку фізична особа ОСОБА_1 , з якою 30.12.2024 було укладено цивільно-правовий договір №1/1/2025.

16.08.2025 ОСОБА_1 через електронний кабінет було подано декларації по ПДВ за червень 2025 року, доставлена в 09:48:28 год, в реєстрації якої було відмовлено оскільки 29.05.2025 товариству анульовано реєстрацію платником ПДВ.

Товариством було встановлено обставини подання ОСОБА_1 декларацій без відображення податкового зобов`язання по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 , та повідомлено листом ОСОБА_1 про неналежне виконання нею обов`язків за цивільно-правовим договором.

Товариство звернулось в Господарський суд Вінницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оренди складських приміщень з ФОП ОСОБА_2 в сумі 38 400,00 грн. 15.11.2025 позивач в «Електронному суді» отримав судовий наказ у справі № 902/1549/25 про стягнення заборгованості за послуги, надані ФОП ОСОБА_2 .

Враховуючи норми ст.ст 79, 118, 121 КАС України суд долучив до справи поданий позивачем 05.01.2026 письмовий доказ наказ Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1549/25, оскільки зазначений доказ не міг бути поданий в суд в строки, які суд встановив в ухвалі від 01.12.2025 у зв`язку із одержанням останньої лише 31.12.2025 у відділенні Укрпошти (трекінг R067069911029).

Відповідно, суд враховує та зазначає, що згідно наказу, який 14.11.2025 виданий Господарським судом Вінницької області у справі № 902/1549/25 та набрав законної сили 23.12.2025, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 (PHOКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕСА-ДОРБУД" (ЄДРПОУ 40833570) 38 400,00 грн заборгованості за неналежне виконання умов договору оренди складських приміщень від 24.12.2024, укладеного в письмовій формі.

Суд зазначає, що вказаний судовий наказ підтверджує фактичні обставини здійснення позивачем протягом січня-квітня 2025 року діяльності, яка являється об`єктом оподаткування ПДВ.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі №П/811/3309/14 Верховний Суд зробив висновок, що пункт 50.1 статті 50 ПК України не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації. Не міститься таких обмежень і в інших нормах ПК України. Випадком, коли платник податку не може виправити виявлену помилку, є закінчення строків давності, визначених у статті 102 ПК України.

У постанові від 21 січня 2021 року у справі № 803/1166/17 Верховний Суд також зазначав, що платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Системний аналіз норм статті 50 ПК України, а також позицій Верховного Суду з питання її застосування, дає підстави для формулювання такого висновку. Зазначена норма ПК України встановлює обов`язок платника податків виправити виявлену помилку, допущену у податковій звітності відповідного періоду, і передбачає альтернативні шляхи його виконання: або (1) шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації (у якій допущено помилку), або (2) шляхом уточнення відповідних показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Право на обрання будь-якого з цих шляхів є обмеженим умовами, встановленими у цій же нормі, зокрема, строком давності у 1095 днів, який обчислюється з останнього дня граничного строку подання податкової декларації, у якій допущено відповідну помилку. Звільнення платника податків від обов`язку подавати уточнені розрахунки до податкових декларацій за попередні податкові періоди стосується випадку, коли виправлення помилки здійснюється шляхом уточнення показників у складі декларації за період, в якому помилки були самостійно виявлені. При цьому пункт 50.1 статті 50 ПК України не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації. Тобто, помилка, допущена в податковій декларації з ПДВ, має бути виправлена у встановлений законом спосіб.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі №640/7644/20.

14.11.2025 позивач на підставі п. 50.1 ст. 50 ПК України направив відповідачу уточнюючі декларації по ПДВ за лютий-травень 2025 року, трекінг Укрпошта 0317900234442, що не заперечувалось відповідачами.

ДПС України не заперечує, що станом на дату анулювання реєстрації ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» як платника ПДВ (29.05.2025) у вказаному періоді зареєстровано 25 ПН/РК щодо придбання товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 116 174,42 грн. (щодо придбання послуг зі зберігання, оренди приміщення на вул. Великій Васильківській, 131-А (за травень 2024 року), обробки даних та формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа на 2 роки тощо.).

Суд вказує, що ДПС України також не заперечувало факти складання позивачем податкових накладних щодо придбання товарів (послуг), які зареєстровано в ЄРПН, що свідчить про те, що протягом податкових періодів з 01.05.2024 до 30.04.2025 ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» мало показники для декларування ПДВ, але подавало податкову звітність з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів(послуг).

Відповідно вбачається, що оскільки в ЄРПН зареєстровано податкові накладні то за платником податку залишилось право сформувати податковий кредит/зобов`язання протягом часу, наведеного у згаданій вище судом нормі п .198.6 ст. 198 ПК України.

В свою чергу, суд зазначає, що при прийнятті спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податковий орган обмежився лише встановленим і засвідченим в довідці від 29.05.2025 №2313/26-15-04-14-19 фактом подання декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг протягом 12 послідовних місяців без з`ясування причин такого неподання та надання діям позивача відповідної оцінки через призму норм податкового законодавства.

Отже, встановлюючи факт відсутності здійснення позивачем як суб`єктом господарювання господарської діяльності, а саме постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, судом не підтверджені висновки податкового органу про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у спірному періоді.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалась активна господарська діяльність з постачання/придбання товарів/послуг, з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджується матеріалами справи.

Суду непідтверджена пасивна поведінка позивача протягом 12 послідовних податкових місяців щодо відсутності постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржене рішення прийнято відповідачем без врахуванням всіх обставин, та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, яке відповідно є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.05.2025 № 2313/26-1-04-14-20 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Покликання відповідачем 2 на абзац перший четвертий пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 суд зазначає як безпідставне виходячи із обставин та причин подання представником позивача податкової звітності з нульовими показниками та подання в наступному належних декларацій.

Покликання відповідача -1 на правову позицію Верховного Суду не змінює висновків суду у даній справі щодо підстав для правозастосування контролюючим органом пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України та прийняття рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «МЕСА-ДОРБУД» з 29.05.2025 шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість, відновити облікові дані та показники по ПДВ, які були наявні до прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення від 29.05.2025 № 2313/26-1-04-14-20 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм пункту 5.10 Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ, то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 826/11485/15.

З аналізу наведених правових норм слідує, що внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість є компетенцією Державної податкової служби України, що здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, контролюючий орган зобов`язаний на вчинення таких дій, як внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, на підставі рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Отже, вказана вимога заявлена до Державної податкової служби України є належним способом правового захисту та підлягає задоволенню.

В свою чергу зазначена вимога позивача заявлена також до ГУ ДПС у м. Києві не знайшла обґрунтованого підтвердження враховуючи чинне законодавство та сталу судову практику застосовану судом у даній справі.

Щодо вимоги поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ «АГРОСХІДПРО» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку ПДВ до прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено «Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.07.2020 у справі №520/5627/19, від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Відповідно до п. 200-1.3 статті 201-1 ПК України у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума УНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Аналіз вказаних вище законодавчих норм свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень Державної податкової служби України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі №820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі №520/5627/19.

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання Державної податкової служби України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо сум ПДВ до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є ефективним способом захисту та підлягає задоволенню.

Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.12.2020 у справі №820/499/16, від 18.03.2021 у справі № 520/984/19, від 09.08.2022 №820/537/16.

Зазначена вимога позивача заявлена також до ГУ ДПС у м. Києві не знайшла обґрунтованого підтвердження враховуючи чинне законодавство та сталу судову практику застосовану судом у даній справі.

Суд також зазначає, що зобов`язуючи Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо сум ПДВ, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд не переймає на себе дискреційні повноваження ДПС, оскільки дискреційність повноважень передбачає можливість діяти на власний розсуд, в той же час, як у випадку скасування на підставі рішення суду анулювання реєстрації платником ПДВ послідуючі визначені законодавством дії ДПС України є безальтернативними.

Отже, враховуючи положення вказаних норм, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог і часткове в частині заявленого зобов`язального характеру.

Суд вказує, що Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 визначає Правила ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), згідно якого територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів, що враховуючи положення Порядку №569 виключає наявність у територіального органу ДПС повноважень щодо поновлення облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо сум ПДВ, як заявлено позивачем з метою відновлення порушених прав.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1 та 2 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини 2 статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1 статті 94 КАС України).

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частини 2 статті 77 КАС України).

Згідно з ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Решта доводів сторін суд враховує, та останні не змінюють висновків суду та не підлягають наданню оцінки в межах предмета спору.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

З огляду на наслідки вирішення справи судом, положення частини третю статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -1 - Головного управління ДПС у м. Києві, яким було прийнято спірне рішення, у розмірі пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2. 9, 14, 73-77, 90, 94, 118, 121, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.05.2025 № 2313/26-1-04-14-20 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МЕСА-ДОРБУД».

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД» як платника податку на додану вартість у Реєстрі платників податку на додану вартість з моменту анулювання реєстрації, з 29.05.2025 та поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення від 29.05.2025 № 2313/26-1-04-14-20 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В решті вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСА-ДОРБУД» (01042, місто Київ, бульвар Міхновського Миколи, будинок 9, офіс 1, код ЄДРПОУ 40833570) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.