Ухвала суду № 139557960, 08.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 вересня 2026 року справа № 320/21894/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) із позовом до Київського військового ліцею імені Івана Богуна (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського військового ліцею імені Івана Богуна щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Київського військового ліцею імені Івана Богуна щодо застосування січня 2016 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язати Київський військовий ліцей імені Івана Богуна нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку iндeкcaцiї грошового забезпечення - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Київського військового ліцею імені Івана Богуна щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.02.2018 по 28.12.2023 включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Київський військовий ліцей імені Івана Богуна нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію за період з 01.03.2018 по 28.12.2023 включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Мотивуючи позовні вимоги позивач стверджує, що відповідачем протиправно застосовано для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовий місяць січень 2016 року, замість січня 2008 року, чим порушено його право на отримання індексації у належному розмірі.

Також позивач стверджує, що відповідачем не виплачена в повному розмірі індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.02.2018 по 28.12.2023 включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від сторін.

02.07.2024 канцелярією суду зареєстровано документи, надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2024.

12.07.2024 канцелярією суду зареєстровано сформований та поданий представником відповідача через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача серед іншого наголошує на пропуску позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, оскільки про порушення свого права, за власними твердженнями позивача, останній дізнався 18.12.2023, тоді як із позовом звернувся лише 29.04.2024, тобто після спливу тримісячного строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України. Подана позивачем заява про поновлення строку, на думку відповідача, не містить належних доказів об`єктивних причин його пропуску: сам факт проходження військової служби та введення воєнного стану не свідчить про неможливість своєчасного звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 залучено до участі у справі як співвідповідача навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею імені Івана Богуна ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 07990782).

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі №807/235/16 (адміністративне провадження №К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Також слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Разом з тим Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов наступних висновків:

«Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» ( 19.07.2022) та після цього.

Період до 19.07.2022 регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Проте період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні».

При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що з урахуванням пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України відлік строку звернення з позовними вимогами, що стосується періоду з 19.07.2022 до скасування карантину, розпочинається 01.07.2023 та спливає 30.09.2023.

Вказаний висновок підтримано Верховним Судом у постановах від 21.01.2026 у справі №200/8730/24 та від 18.02.2026 у справі №400/11972/24.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що предметом позову у даній справі є, зокрема, вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.12.2023.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що про порушення своїх прав на отримання індексації грошового забезпечення у належному розмірі він дізнався відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення від 18.12.2023.

Водночас із позовом до адміністративного суду позивач звернувся 29.04.2024, тобто з порушенням тримісячного строку.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про поновлення строків звернення до суду, у якій останній посилається на дію воєнного стану, постійні обстріли, повітряні тривоги та ракетні небезпеки, які, на його думку, унеможливили своєчасне звернення до суду. Позивач зазначає, що є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій з 22.04.2016, у зв`язку з чим не мав можливості своєчасно звернутися за судовим захистом. Також позивач посилається на практику ЄСПЛ, Верховного Суду та рішення Конституційного Суду України щодо необхідності забезпечення ефективного доступу до суду та посиленого соціального захисту військовослужбовців.

Суд критично оцінює зазначені доводи позивача з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов`язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;

2) виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;

3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;

4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;

5) обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

При цьому, суд зауважує, що лише факт проходження військової служби особою, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач, посилаючись на проходження військової служби не вказав, які саме обставини перешкодили зверненню до суду з вказаним позовом у визначений законом строк.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанова від 11.09.2025 у справі №990/98/25, від 17.04.2026 у справі №620/10222/24, від 30.04.2026 у справі №240/4039/25.

Відтак, розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку, суд дійшов висновку, що жодних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій позивачем у заяві про поновлення строку звернення не наведено, як і не було надано жодного належного доказу існування будь-яких перешкод у реалізації позивачем своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів, а відтак причини, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частинами тринадцятою-п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 до 28.12.2023, а позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.

Щодо необхідності витребування судом доказів у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 витребувано докази у справі від Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

14.08.2026 канцелярією суду зареєстровано сформовані та подані представником відповідача-1 через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі.

Відповідач-1, на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2026, надав інформацію щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року. Зазначено, що з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №704, у зв`язку з чим відбулося підвищення грошового забезпечення позивача та зміна його складових. Загальний розмір нарахованого грошового забезпечення за лютий 2018 року становив 15 630,80 грн, а за березень 2018 року - 16 408,53 грн, тобто у березні відбулося його збільшення на 777,73 грн. Водночас у березні припинилося нарахування окремих виплат, які виплачувалися у лютому, зокрема надбавки за виконання особливо важливих завдань та щомісячної додаткової грошової винагороди, натомість було встановлено надбавку за особливості проходження служби, а розмір премії зменшився.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна довідка про нараховане грошове забезпечення від 18.12.2023 №97, видана Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна, відповідно до якої розмір нарахованого грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року становив 14 885,84 грн, а за березень 2018 року 15 630,80 грн.

Водночас на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна надано довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 31.03.2018 від 10.08.2026 №103, згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року становив 15 630,80 грн, а за березень 2018 року 16 408,53 грн.

Таким чином, наявні у матеріалах справи документи, видані Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна, містять різні відомості щодо розміру грошового забезпечення позивача за один і той самий період, а саме за лютий та березень 2018 року.

Зазначені розбіжності мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки предметом позовних вимог є, зокрема, питання щодо визначення розміру індексації грошового забезпечення позивача за період після 01.03.2018 із урахуванням індексації-різниці відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078. При цьому для вирішення питання щодо наявності підстав для нарахування та виплати індексації-різниці та визначення її розміру необхідним є встановлення фактичного розміру грошового доходу позивача до та після його підвищення у березні 2018 року.

За таких обставин суд вважає за необхідне витребувати у Київського військового ліцею імені Івана Богуна письмові пояснення щодо причин розбіжностей між відомостями, зазначеними у довідці від 18.12.2023 №97 (додана до позовної заяви позивачем) та довідці від 10.08.2026 №103 (надана відповідачем на виконання вимог ухвали суду), щодо розміру нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, із зазначенням розміру грошового забезпечення, фактично нарахованого та виплаченого позивачу за кожний із зазначених місяців, а також усіх його складових із зазначенням, які з них мають постійний, а які разовий характер. На підтвердження наведених сум необхідно надати картки особового рахунку позивача за лютий та березень 2018 року.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою, шостою, сьомою, восьмою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 72, 77, 80, 123, 160, 161, 169, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 до 28.12.2023 - залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог за період із 19.07.2022 до 28.12.2023, та належні докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

4. Витребувати докази у справі від Київського військового ліцею імені Івана Богуна (ідентифікаційний код 08129696, місцезнаходження: 01014, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 25):

- письмові пояснення щодо причин розбіжностей між відомостями, зазначеними у довідці від 18.12.2023 №97 та довідці від 10.08.2026 №103, щодо розміру нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, із зазначенням розміру грошового забезпечення, фактично нарахованого та виплаченого позивачу за кожний із зазначених місяців, а також усіх його складових із зазначенням, які з них мають постійний, а які разовий характер;

- копії карток особового рахунку позивача за лютий та березень 2018 року.

Витребувані докази надати суду протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду із доказами направлення позивачу.

5. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.