Ухвала суду № 139557469, 08.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"08" вересня 2026 р. справа № 300/203/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/203/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/203/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі №300/203/26 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 24.12.2025 за №926050154845. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 10.03.1992 по 19.06.1999, з 21.10.1999 по 31.10.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 08.06.2017 по 08.07.2020 на посадах моториста та машиніста бурової установки, а також призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.12.2025 з дня звернення за пенсією.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі №300/203/26 залишено без змін.

Таким чином, вказане рішення суду набрало законної сили 17.06.2026.

28.08.2026 позивач подав суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/203/26, яка мотивована тим, що на виконання вказаного рішення відповідачем протиправно повторно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.07.2026 №926050154845 (а.с. 111-115).

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

За приписами частини 1 статті 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу, що 18.12.2024 опублікований, а 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-IX (далі Закон №4094-ІX), яким, зокрема, внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІX передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, на підставі частини 3 статті 3 КАС України, пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІX, під час вирішення заяви позивача про встановлення судового контролю до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю в редакції Закону №4094-ІX.

Так, відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 382 КСУ (у редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом.

При цьому, умовами, за яких суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі №300/203/26, яке набрало законної сили 17.06.2026, позов задоволено та, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 10.03.1992 по 19.06.1999, з 21.10.1999 по 31.10.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 08.06.2017 по 08.07.2020 на посадах моториста та машиніста бурової установки, а також призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.12.2025 з дня звернення за пенсією.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаного рішення відповідачем повторно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.07.2026 №926050154845, в якому вказано, що розмір пенсії на виконання рішення суду №300/203/26 з 16.12.2025 складає 2 361,00 грн. Оскільки розмір після проведеного перерахунку зменшується, вирішено залишити виплату пенсії по інвалідності в її попередньому розмірі (а.с. 117-121).

При цьому, як зазначено заявником та підтверджується матеріалами адміністративної справи, жодних розрахунків чип протоколів відповідачем позивачу не надавалось.

При цьому, суд погоджується із заявником, що після призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у даному випадку за наявних обставин справи, відповідач має взяти нову середню заробітну плату за попередні три роки, тобто за 2022-2024 роки, так як йому вперше призначається пенсія по віку та після первинного призначення пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 набув більше 24 календарних місяців стажу.

Натомість, при пенсії по інвалідності така обчислена з врахуванням середньої заробітної плати за попередні три роки, тобто за 2014-2016 роки, з урахуванням відповідних коефіцієнтів 9 992,40 (а.с. 39), що значно менше, ніж 15 057,09 грн, що має бути враховано при призначенні пенсії за віком на виконання рішення суду.

Окрім цього, при обчисленні пенсії по інвалідності згідно матеріалів справи, позивачу береться до уваги 50% розміру пенсії (а.с. 33), а при призначенні пенсії за віком відсоткове значення не буде братись до уваги.

Також, як вбачається з матеріалів справи, призначенні пенсії за віком при зарахуванні на виконання рішення суду у позивача має зрости в сторону збільшення індивідуальний коефіцієнт стажу.

Враховуючи вищенаведене, суперечливими необґрунтованими є доводи пенсійного органу про зменшення розміру пенсії позивача при виконанні рішення суду №300/203/26.

Більше того, судом чітко зазначено в рішенні від 08.04.2026, що відповідач зобов`язаний зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 10.03.1992 по 19.06.1999, з 21.10.1999 по 31.10.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 08.06.2017 по 08.07.2020 на посадах моториста та машиніста бурової установки, а також призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.12.2025.

Так, резолютивна частина є чіткою і зрозумілою та, на думку суду, не може трактуватись відповідачем як можливість виконання рішення суду чи його невиконання. В даному випадку є один варіант його виконання, а саме призначити відповідну пенсію.

Суд бере до уваги, що заперечень відповідача чи пояснень щодо поданої заяви також суду не надано, хоча довідкою про доставку електронно листа підтверджується, що заява ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт у порядку виконання судових рішень надіслано та доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Харківській області 28.08.2026 о 16:14 (а.с. 124). Також позивач направив примірник заяви про встановлення судового контролю на електронну адресу відповідача (а.с. 122).

Таким чином, суд констатує, що судове рішення по справі №300/203/26 є невиконаним, оскільки відсутні докази призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на виконання рішення суду.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, Верховний Суд дійшов висновку, що невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, з огляду на відсутність у матеріалах заяви доказів виконання рішення суду та дію імперативної норми частини 1 статті 382 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю у вказаній справі та зобов`язати відповідача подати до суду в 15-денний строк звіт про виконання судового рішення, що є достатнім строком згідно частини 3 статті 382-1 КАС України.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу (ч. 6 ст. 382-1 КАС України).

Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 248, 382-382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі №300/203/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) в строк протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 08.04.2026 по справі №300/203/26.

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.