Рішення № 139557017, 07.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/4782/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, 5, м. Виноградів, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90300, код ЄДРПОУ 04053677) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88004, код ЄДРПОУ 43316386), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Виноградівська міська рада Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просила: скасувати постанову про накладення штрафу від 25.06.2026 року, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Гаринець Олександром Івановичем у межах виконавчого провадження № 75234837 та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 75234837 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 29.12.2023 року Виноградівською міською радою добровільно, з метою виконання судового рішення від 08.11.2023 року по справі № 260/8122/23 було надіслано лист ОСОБА_1 , в якому, зокрема було вказано, що міська рада запрошує його до кабінету № 24 Виноградівської міської ради за адресою пл. Миру, 5, м. Виноградів для можливості прийняти участь у повторному розгляді його звернень № ЛА-15951303 від 01.08.2023 року та № ЛА-16048806 від 24.08.2023 року. 04.01.2024 року Виноградівською міською радою було надіслано лист ОСОБА_1 , в якому було повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 № ЛА-15951303 від 01.08.2023 року та № ЛА-16048806 від 24.08.2023 року. Також Виноградівською міською радою було відшкодовано на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн. Позивач зазначає, що ним добровільно виконано судове рішення, натомість унаслідок протиправних дій державного виконавця, які полягали у виході за межі наданих йому законом повноважень, здійсненні оцінки та аналізу змісту повторної відповіді боржника, її порівнянні з попередньою відповіддю та формуванні власних оціночних висновків щодо належності виконання судового рішення, було порушено конституційні та процесуальні права Виноградівської міської ради як сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та залучено до участі в адміністративній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо позовної заяви заперечив у повному обсязі. Зазначив, що із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на виконання рішення суду боржник надав державному виконавцю копію листа № 02-08/83 від 04.01.2024, яким ОСОБА_1 фактично надіслано ту саму відповідь по суті порушених питань, що вже містилася у листах № Л-77/02-26 від 04.08.2023 та № Л-101/02-26 від 07.09.2023, визнаних судовим рішенням від 08.11.2023 неналежними. Жодних відомостей про вчинення боржником дій із з`ясування обставин, що слугували підставою для звернення ОСОБА_1 , або про проведення об`єктивної перевірки викладених у зверненні фактів, лист від 04.01.2024 не містить. Таким чином, встановлений державним виконавцем факт полягає виключно у зіставленні змісту двох документів відповіді, визнаної судом неналежною, та відповіді, наданої боржником на виконання рішення суду, і констатації їх фактичної тотожності по суті. Це є встановленням фактичної обставини (виконано/не виконано), а не оцінкою правомірності чи доцільності дій боржника, і відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» прямо належить до повноважень державного виконавця. Відповідач вважає, що постанова про накладення штрафу ВП № 75234837 прийнята державним виконавцем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а відтак позовна заява не підлягає задоволенню.

Третя особа подала до суду пояснення, в яких вказано, що відповідь Виноградівської міської ради Закарпатської області від 04 січня 2024 року № 02-08/83 не свідчить про належне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 260/8122/23, оскільки фактично повторний розгляд звернень ОСОБА_1 здійснено формально, без надання правової оцінки доводам, викладеним у зверненнях. Таким чином, боржник фактично не виконав вимоги виконавчого листа від 15 квітня 2024 року по справі № 260/8122/23 у виконавчому провадженні № 75234837. За таких обставин у державного виконавця були наявні всі, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», правові підстави для висновку про невиконання боржником рішення суду та застосування до нього заходів примусового виконання, зокрема шляхом винесення постанови про накладення штрафу.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 листопада 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/8122/23 визнано протиправними дії Виноградівської міської ради щодо неналежного розгляду поданих ОСОБА_1 звернень №ЛА-15951303 від 01.08.2023 та №ЛА-16048806 від 24.08.2023; зобов`язано Виноградівську міську раду повторно розглянути звернення ОСОБА_1 №ЛА-15951303 від 01.08.2023 та №ЛА-16048806 від 24.08.2023 у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР; в решті позову відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 08.12.2023 року.

07.06.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець О.І. було відкрито виконавче провадження № 75234837 на підставі виконавчого листа № 260/8122/23, виданого 15.04.2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом, згідно якого зобов`язано Виноградівську міську раду повторно розглянути звернення ОСОБА_1 №ЛА-15951303 від 01.08.2023 та №ЛА-16048806 від 24.08.2023 у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР.

14.06.2024 Виноградівською міською радою Закарпатської області надіслано у межах виконавчого провадження № 75234837 заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду від 08 листопада 2023 року у справі №260/8122/23. Вказаною заявою було повідомлено державного виконавця, що 29.12.2023 року Виноградівською міською радою було надіслано лист ОСОБА_1 , в якому, зокрема було вказано, що міська рада запрошує його до кабінету № 24 Виноградівської міської ради за адресою пл. Миру, 5, м. Виноградів, для можливості прийняти участь у повторному розгляді його звернень №ЛА-15951303 від 01.08.2023 та №ЛА-16048806 від 24.08.2023. 04.01.2024 року Виноградівською міською радою було надіслано лист ОСОБА_1 , в якому було повторно розглянуто його звернення №ЛА-15951303 від 01.08.2023 та №ЛА-16048806 від 24.08.2023. Також Виноградівською міською радою було відшкодовано на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.

25 червня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Виноградівську міську раду Закарпатської області у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №260/8122/23 без поважних причин.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи юридичну оцінку даним спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.

Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання боржником рішення без поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі №812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18 та від 15.04.2020 у справі №811/1324/18.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2024 року державним виконавцем винесено та направлено для виконання боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75234837.

На виконання даної постанови боржником листом № 02.1-22/2910 від 14.06.2024 року повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду, та надано копію листа-відповіді ОСОБА_1 № 02-08/83 від 04.01.2024 року, на звернення №ЛА-15951303 від 01.08.2023 та №ЛА-16048806 від 24.08.2023.

Однак, суд зазначає, що аналіз наданої боржником заяви про закінчення виконавчого провадження та доданих до неї додатків, не вказує на виконання рішення суду боржником, з огляду на таке.

Так, з листа позивача № 02-08/83 від 04.01.2024 року вбачається наступне:

«…Щодо звернення № ЛА-16048806 повідомляємо, що заявник вправі оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку, зокрема, через звернення до відповідних судів чи вищестоячих органів (в разі наявності таких). Щодо звернення № ЛА-15951303 повідомляємо, що рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 22.02.2022 року № 34 «Про відмову у встановленні графіка зустрічей з дитиною», яке прийнято за результатами розгляду звернення Заявника від 04.01.2022 року та на яке посилається ОСОБА_1 у даному зверненні, стало предметом спору у Закарпатському окружному адміністративному суді (справа № 260/2392/23) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Виноградівської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Служба у справах дітей Виноградівської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення та відшкодування моральної шкоди). Рішення 260/2392/23 Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Виноградівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради № 34 від 22 лютого 2022 року «Про відмову у встановленні графіка зустрічей з дитиною», зобов`язано Службу у справах дітей Виноградівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2022 року щодо надання рішення про встановлення днів та годин зустрічей з дитиною у відповідності до п. 73 Постанови КМУ від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини»; в решті позовних вимог - відмовлено. Станом на момент звернення ОСОБА_1 з даною заявою вищезазначене рішення не набрало законної сили, а відповідно у сторін у разі незгоди з ним є процесуальне право на його оскарження, строк якого ще не сплив. 3 огляду на зазначене, вважаємо, що порушене у зверненні Заявника питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях при розгляді заяви ОСОБА_1 від 04.01.2022 року необґрунтованим та таким, що не підлягає розгляду.».

При цьому у рішенні суду від 08 листопада 2023 року у справі №260/8122/23 судом було встановлено, що в поданому ОСОБА_1 01 серпня 2023 року зверненні порушено питання притягнення до відповідальності посадової особи органу місцевого самоврядуванні за допущені нею порушення, на думку заявника, його прав. Поряд з цим після надходження відомостей щодо можливі порушення законодавства посадовою особою органу місцевого самоврядування відповідач жодних дій на з`ясування всіх обставин, що слугували підставою для подання такого звернення, та об`єктивної перевірки викладених в ньому фактів, всупереч вимогам ст. 19 Закону, не вчинив. Натомість відповідач вказав заявнику на відсутність підстав для розгляду звернення з огляду на не набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №260/2392/23.

Суд у наведеному рішенні вважав такі обґрунтування відповідача безпідставними, оскільки наявність (чи відсутність) судового рішення не звільняє його від обов`язку самостійно з`ясувати порушені у зверненні питання та провести об`єктивну перевірки викладених в ньому питань, за результатами чого прийняти вмотивоване рішення, чого дотримано не було.

Резолютивною частиною рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 260/8122/23 зобов`язано Виноградівську міську раду повторно розглянути звернення ОСОБА_1 №ЛА-15951303 від 01.08.2023 та № ЛА-16048806 від 24.08.2023 у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Вказане свідчить про обов`язок дотримання вимог ст. 19 цього Закону, зокрема обов`язок об`єктивно і вчасно розглянути звернення, перевіривши викладені в ньому факти, та прийняти вмотивоване рішення.

У мотивувальній частині цього ж рішення суд конкретно встановив, у чому саме полягало допущене боржником порушення у невчиненні жодних дій на з`ясування обставин, що слугували підставою для звернення ОСОБА_1 та непроведенні об`єктивної перевірки порушених у зверненні питань.

Надаючи оцінку вищенаведеному, суд у даній справі погоджується з доводами відповідача, що відповідь від 04.01.2024 №02-08/83, надана боржником на виконання рішення суду від 08 листопада 2023 року у справі №260/8122/23 по суті є тотожною відповідям, які досліджувалися судом у межах справи №260/8122/23 та жодних відомостей про вчинення боржником дій із з`ясування обставин, що слугували підставою для звернення ОСОБА_1 , або про проведення об`єктивної перевірки викладених у зверненні фактів, не містить.

Інших доказів виконання рішення суду, у межах виконавчого провадження № 75234837, боржником не надано.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів державному виконавцю та суду, що рішення не виконано з поважних причин і позивачем вчинюються дієві заходи задля виконання судового рішення.

З приводу цього суд також звертає увагу позивача, що згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність протиправності в діях відповідача щодо винесення постанови про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн, а отже відсутні підстави для її скасування. З огляду на викладене, відсутні також підстави для задоволення похідної вимоги про зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, 5, м. Виноградів, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90300, код ЄДРПОУ 04053677) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88004, код ЄДРПОУ 43316386), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяМ.М. Луцович

У період з 03 серпня 2026 року по 04 вересня 2026 року головуючий суддя Луцович М.М. перебував у відпустці. 07 вересня 2026 року перший робочий день.