Ухвала суду № 139554637, 03.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/424/25

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до Фізичної особи - підприємця Василик Тетяни Борисівни, м. Чернівці

про стягнення безпідставно збережених коштів 297494,68 грн

Суддя Гончарук О.В.

секретар судового засідання Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від стягувача Гулевич М.М;

від боржника не з`явився.

Обставини справи: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 у справі №926/424/25 Чернівецької міської ради до Фізичної особи - підприємця Василик Тетяни Борисівни про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 297494,68 грн задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Василик Тетяни Борисівни на користь Чернівецької міської ради 297494,68 грн безпідставно збережених коштів та 4462,42 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №926/424/25 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Василик Тетяни Борисівни б/н від 01.10.2025 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 у справі № 926/424/25 залишено без змін.

06.07.2026 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 видано наказ.

24.08.2026 від відповідача через відділ документального та інформаційного забезпечення суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 у справі №926/424/25 (вх. №3441), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, економічною кризою, падінням купівельної спроможності населення, зменшенням кількості замовлень у відповідача з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, послуг перевезення, послуг мобільного харчування, а також підвищенням вартості життєво необхідних товарів і послуг, матеріалів, запчастин, палива.

Ухвалою суду від 25.08.2026 вирішено призначити розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Василик Тетяни Борисівни про розстрочення виконання судового рішення у справі №926/424/25 (вх. №3441 від 24.08.2026) у судовому засіданні на 03.09.2026.

27.08.2026 від представника позивача через систему «Едектронний суд» надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення (вх. №4147), оскільки на переконання останнього відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б достовірно підтверджували його нездатність виконати судове рішення у повному обсязі. Вважає, що відсутність фінансових документів, бухгалтерських звітів, довідок з банківських установ або інших підтверджень наявного фінансового стану не дозволяє об`єктивно оцінити обставини, на які посилається відповідач. Зазначає, що документи, які б підтверджували фінансовий стан, витрати, наявність чи відсутність доходу, а саме отримання прибутку із зайняттям підприємницької діяльності відповідачем не надані.

03.09.2026 від представника відповідача через систему «Едектронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача (вх. №4241), у якій остання також просить задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 у справі №926/424/25.

У судове засідання 03.09.2026 заявник (відповідач) чи представник заявника (відповідача) у судове засідання не з`явилися. Разом з цим, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №926/424/25 без їхньої участі (вх. №4241 від 03.09.2026).

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечує щодо задоволення заяви про розстрочення розстрочення виконання судового рішення у справі №926/424/25 з підстав зазначених у запереченнях (вх. №4147 від 27.08.2026), оскільки відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б достовірно підтверджували його нездатність виконати судове рішення, в тому числі фінансові документи, бухгалтерські звіти, довідки з банківських установ, документи, які б підтверджували фінансовий стан, витрати, наявність чи відсутність доходу, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі Крапивницький та інші проти України, заява № 60858/00).

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення, боржник посилається на воєнний стан в країні, економічною кризою, падінням купівельної спроможності населення, зменшенням кількості замовлень у відповідача з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, послуг перевезення, послуг мобільного харчування, а також підвищенням вартості життєво необхідних товарів і послуг, матеріалів, запчастин, палива, що ускладнили фінансову спроможність відповідача одразу сплатити заборгованість.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання, а скрутне фінансове становище боржника чи невиконання його контрагентами своїх зобов`язань не можуть бути безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

Суд зазначає, що обставини щодо скрутного фінансового становища, з урахуванням положень статті 331 ГПК України, не являються виключними обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, адже наявність таких обставин прямо залежить від власної діяльності самого відповідача.

Так, недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника на скрутне фінансове становище без надання відповідних доказів не є достатньою підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду.

Відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника та обставини що істотно ускладнюють виконання ним вищезазначеного рішення суду або роблять його виконання неможливим.

Разом з тим, суд критично відноситься до посилань відповідача щодо введення в Україні воєнного стану як на підставу для відстрочення та розстрочення виконання рішення, так як вказані обставини не можуть бути безумовною підставою для розстрочення та відстрочення виконання судового рішення.

Крім того, обставини впливу воєнного стану на спроможність виконання договірних зобов`язань мають доводитися відповідачем щодо конкретних правовідносин. Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Отже, посилання на військову агресію без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення також не є підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення.

З огляду на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, з врахуванням відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів винятковості обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, а також враховуючи інтереси позивача та ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд не вбачає правових підстав для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а тому відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 74, 239, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Василик Тетяни Борисівни про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2025 у справі №926/424/25 (вх. №3441 від 24.08.2026).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 08.09.2026.

Суддя О.В. Гончарук