Ухвала суду № 139553496, 08.09.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/754/21

Провадження № 2/139/248/21

У Х В А Л А

(в порядку ч. 13 ст. 187 та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України)

08 вересня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді Тучинської Н.В.

з участю:

прокурора Романюка М.М.,

представника третьої особи Хомеренчук Ю.О.,

представників відповідачів ОСОБА_1 та адвоката Борусевича С.Й.,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,

у с т а н о в и в:

Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду 24 вересня 2021 року з цим позовом в інтересах держави. Предметом позову було визнання недійсними восьми наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 29 липня 2019 року (один від 13 серпня 2019 року), якими затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 земельних ділянок площею по 2 га кожному на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району (зараз - Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району) Вінницької області для ведення особистого селянського господарства. Підставою для такої вимоги було названо факт належності даних земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду.

Крім того, у позові було заявлено вимогу про усунення перешкод у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області права користування та розпорядження відчуженими земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на них ОСОБА_2 , з одночасним припиненням приватної власності та шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельні ділянки у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради. Підставою для такої позовної вимоги названо: факт отримання ОСОБА_2 спірних земельних ділянок у власність на підставі договорів купівлі-продажу від осіб, які не мали права отримувати для ведення ОСГ та відчужувати земельні ділянки, що належать до земель природно-заповідного фонду.

Ухвалою від 28 вересня 2021 року (а.с. 81 в т. 2) відкрито провадження у справі і призначено підготовче провадження.

18 жовтня 2021 року отримано відзив на позов від відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з доказами (т. 2, а.с. 88-192). 23 жовтня 2021 року Могилів-Подільська окружна прокуратура Вінницької області подала відповідь на цей відзив (т. 2, а.с. 199-206).

27 жовтня 2021 року отримано відзив на позов з додатками (т. 2, а.с. 207-245) від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борусевича Сергія Йосиповича (повноваження в т. 2, а.с. 229, т. 3, а.с. 125, 126). 09 листопада 2021 року Могилів-Подільська окружна прокуратура Вінницької області подала відповідь на цей відзив (т. 3, а.с. 132-138).

Прокурор 27 жовтня 2021 року через канцелярію суду подала заяву з доказами про зміну предмета позовної заяви (а.с. 1-97 в т. 3). Зокрема, шляхом моніторингу даних Публічної кадастрової карти, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окружній прокуратурі стало відомо, що відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420 в Державному земельному кадастрі відсутні, як об`єкт цивільного права вже не існують, оскільки шляхом об`єднання увійшли до складу єдиної земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472, загальною площею 15,2127 га; державним кадастровим реєстратором 10 вересня 2021 року зареєстровано в Державному земельному кадастрі об`єднану земельну ділянку кадастровий номер 0522886200:03:002:0472, право власності на об`єднану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване 28 вересня 2021 року. За таких обставин, позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою права користування та розпорядження землею змінено порівняно з первинним позовом і заявлено про усунення таких перешкод шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку та шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути цю земельну ділянку в комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради.

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року (а.с. 62-63 в т. 4) підготовче провадження у справі було закрито, справа була призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

26 травня 2022 року прокурор подав до суду як докази висновки експерта з питань землеустрою, зроблені у кримінальному провадженні щодо земельних ділянок, які були предметом первинного позову (а.с. 19-138 в т. 5).

21 липня 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борусевич С.Й. подав клопотання про призначення інженерно-технічної експертизи (т. 5, а.с. 187- 191).

Ухвалою суду від 21 липня 2022 року (а.с. 196-199 в т. 5) було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борусевича С.Й., суд повернувся до стадії підготовчого провадження та призначив інженерно-технічну експертизу (земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою), провадження у справі було зупинено до отримання висновку експерта.

23 січня 2024 року судом отримано висновок експерта № 5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року (а.с. 2-33 в т. 6). Провадження у справі було поновлено ухвалою від 31 січня 2024 року (а.с. 46-47 в т. 6).

14 червня 2024 року Мурованокуриловецьким районним судом постановлено ухвалу (а.с. 223-224 в т. 6) про задоволення клопотання прокурора (т. 6, а.с. 197-200) та залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації.

09 серпня 2024 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі і призначення розгляду справи по суті (а.с. 73-74 в т. 7).

У судовому засіданні 22 серпня 2024 року було заслухано пояснення представників сторін та третьої особи.

Прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури Заболотна Ірина Анатоліївна позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зміну предмета позовної заяви та в інших заявах по суті. Зокрема, прокурор пояснила:

Під час досудового розслідування кримінального провадження № 42021022220000005 від 06.04.2021 виявлено, що посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в порушення вимог ст. 84 ЗК України надано в приватну власність земельні ділянки державної власності в межах об`єкту природно-заповідного фонду на території Могилів-Подільського району ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький». Цей заказник має площу 60 га і знаходиться на території колишньої Рівненської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району. Заказник набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення на підставі рішення № 745 27 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради від 10.10.2014. Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом. В порушення таких вимог законодавства, землі під об`єктом природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький» на підставі відповідних наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. У серпні 2019 року право власності на вказані земельні ділянки було зареєстроване за приватними власниками в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окремі земельні ділянки відчужувалися третім особам, але 17 та 18 березня 2021 року вісім спірних земельних ділянок за договорами купівлі-продажу придбала ОСОБА_2 і зареєструвала за собою право власності на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Пізніше ці земельні ділянки були об`єднані в земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 0522886200:03:002:0472 загальною площею 15,2127 га. 28.09.2021 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на об`єднану земельну.

Прокурор вважає, що ОСОБА_2 придбала спірну об`єднану земельну ділянку в березні 2021 року в осіб, які з огляду на зазначені обставини не мали права їх отримувати та відчужувати. Тому позивач має право вимагати усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 площею 15,2127 га (об`єднаною) шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку з припиненням права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку, а також шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 площею 15,2127 га (об`єднану) в комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації Хомеренчук Юлія Олександрівна (повноваження на а.с. 6 в т. 7) підтримала позовну вимогу, заявлену прокурором в інтересах Мурованокуриловецької селищної ради. Зокрема, зазначила, що розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:047, яка сформована в наслідок об`єднання восьми земельних ділянок в межах об`єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький», відповідно до чинного законодавства свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства».

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Римський Михайло Вячеславович (повноваження на а.с. 107-108 в т. 2) позовні вимоги не визнав і пояснив: Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У лютому 2019 року до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надійшло клопотання восьми громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність кожному земельної ділянки площею 2,0 га, які розташовані на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Згідно інформації відділу у Мурованокуриловецькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, а саме викопіювання з кадастрової карти (плану), земельні ділянки, які громадяни бажали отримати у приватну власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до викопіювань із плану земель землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району, доданих до клопотань, ці земельні ділянки також відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Відповідними наказами Головного управління цим громадянам було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, із цільовим призначення «для ведення особистого селянського господарства». За результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність восьми громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області наказами Головного управління від 29.07.2019 його було затвердженого.

Наполягає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472, яка сформована шляхом об`єднання восьми земельних ділянок, що спочатку були предметом позову, не відноситься до земель природно-заповідного фонду. Свою позицію обґрунтовує тим, що проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200;03:002:0342 (з якої було виділено вісім спірних земельних ділянок) у зв`язку з прийняттям Вінницькою обласною радою рішення № 745 27 сесії 6 скликання від 10.10.2014 «Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення - ландшафтних заказників «Караєцький» та «Яришівська гора» розроблено не було, тобто, на час прийняття Головним управлінням оспорюваних наказів, відомості про земельну ділянку як ділянку природно-заповідного фонду до Державного земельного кадастру внесені не були, межі ландшафтного заказника «Караєцький» в натурі також не були винесені.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борусевич Сергій Йосипович (повноваження на а.с. 229 в т. 2) позовні вимоги до його довірительки не визнав з підстав, викладених у відзиві. Так, щодо правомірності безоплатного набуття громадянами восьми спірних земельних ділянок з державної у приватну власність, ОСОБА_11 зауважив, що з проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення ОСГ слідує, що їх було видано із земель державної власності сільськогосподарського призначення, а території та об`єкти природно-заповідного фонду на цих земельних ділянках не виявлені. Зміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342, з частини якої було сформовано вісім земельних ділянок, які були безоплатно передані у власність громадянами, а потім об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472, з моменту прийняття рішення про оголошення заповідника «Караєцький» (10.10.2014) не відбулася. Згідно відомостей, що містяться на Публічній кадастровій карті та в Державному кадастрі територій та об`єктів природно-заповідного фонду, земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 не знаходиться на території ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький».

У судовому засіданні 13 вересня 2024 року було змінено порядок дослідження доказів, зокрема, було прийнято рішення спочатку дослідити наявні в матеріалах справи висновки експертів (а.с. 19-138 в т. 5 та а.с. 2-32 в т. 6), а потім заслухати пояснення експертів в суді. Зокрема, судом було допитано експертів Вінницького відділення КНДІСЕ МЮ України Казака Олега Миколайовича та ОСОБА_12 , які проводили експертизу за ухвалою суду та за результатами якої 15 січня 2024 року склали та підписали висновок № 5141/7356/22-21 (а.с. 2-32 в т. 6), а також судового експерта відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Вінницького НДЕКЦ МВС Пилипенко Олену Віталіївну, яка проводила експертизу в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42021022220000005 від 06.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (а.с. 19-138 в т. 5).

В судовому засіданні 01 жовтня 2024 року було досліджено всі письмові докази у справі.

05 листопада 2024 року судом було допитано спеціаліста ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_13 , якаскладала і підписувала Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 63-219 в т. 1).

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 26 грудня 2024 року (а.с. 56-66 в т. 8) було задоволено клопотання керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області та призначено додаткову земельно-технічну експертизу у справі № 139/754/21.

08 вересня 2025 року до суду надійшов висновок експерта від 02 вересня 2025 року № СЕ-19/102-25/4593-ЗТ (а.с. 216-249 в т. 8).

Зокрема, у цьому висновку зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0472, 0522886200:03:002:0342 знаходяться в межах контуру території об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення - ландшафтного заказника «Караєцький», створеного відповідно до рішення 27 сесії 6 скликання № 745 від 10.10.2014, відображеного на Викопіюванні із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, орієнтовною площею 246,5 га.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борусевича С.Й. (а.с. 11-14 в т. 9) в судовому засіданні 08 жовтня 2025 року було допитано експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Шевчук Світлану Василівну, яка проводила у справі судову експертизу та підписала висновок № СЕ-19/102-25/4593-ЗТ (а.с. 216-249 в т. 8).

16 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борусевич С.Й. подав клопотання про призначення додаткової судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи (а.с. 46-49 в т. 9).

Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року (а.с. 62-69 в т. 9) у справі призначено додаткову судову експертизу з питань землеустрою та земельно-технічну експертизу.

04 червня 2026 року судом отримано висновок експерта Шевчук Світлани Василівни від 29 травня 2026 року № КСЕ-19/102-25/25218 (а.с. 135-164 в т. 9). Зокрема, експертом зроблено висновок, що з урахуванням наданих матеріалів, встановити, де саме знаходяться межі території об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький» площею 60,0 га в межах контуру, відображеного на викопіюванні із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, орієнтовною площею 246,5 га, не представляється за можливе, у зв`язку з відсутністю документації із землеустрою щодо встановлення меж території об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький».

Після поновлення провадження у справі (а.с. 168-169 в т. 9) в судовому засіданні 18 серпня 2026 року було повторно допитано експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_14 .

Таким чином судом вчинено всі процесуальні дії щодо з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

У судовому засіданні 18 серпня 2026 року було розглянуто клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борусевича С.Й., яке він подав 14 липня 2026 року (а.с. 179-185 в т. 9) про залишення позовної заяви без руху із зобов`язанням Могилів-Подільської окружної прокуратури або Мурованокуриловецької селищної ради усунути недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області грошових коштів у розмірі 1 246 946 гривень як компенсації вартості спірного майна добросовісному набувачеві ОСОБА_2 .

За результатами розгляду цього клопотання судом постановлено ухвалу (а.с. 219-224 в т. 9) про залишення справи без руху та про зобов`язання Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області або Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання ухвали суду, шляхом внесення на депозитний рахунок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області грошових коштів у розмірі 1246946 гривень, як компенсації вартості спірного майна власнику ОСОБА_2 , чинної на дату подання заяви про зміну предмета позову 27 жовтня 2021 року.

Копія ухвали вручена Могилів-Подільській окружній прокуратурі та Мурованокуриловецькій селищній раді 19 серпня 2026 року шляхом доставки до їх електронних кабінетів (а.с. 225 в т. 9).

У судовому засіданні було оголошено перерву до 08 вересня 2026 року.

Станом на цей день суду не надано належних документів про усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі суду від 18 серпня 2026 року.

Одночасно, на електронну пошту суду від заступника керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Стьопіна М. надійшли письмові пояснення (а.с. 226-230 в т. 9), з яких слідує, що сторона позивача наполягає на тому, що у цій справі відсутні підстави до застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України, оскільки позов пред`явлено до ОСОБА_2 як до недобросовісного набувача. При цьому прокурор посилається на окремі позиції Верховного Суду.

У судовому засіданні прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури Романюк Микола Миколайович підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях на ухвалу суду від 18.08.2026, а також наголосив, що вирішення питання добросовісності/недобросовісності відповідача має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і він не вправі відхиляти твердження позивача ще на стадії розгляду справи і залишати позов без розгляду.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Римський М.В. висловив позицію, що у цій справі постановлено ухвалу про залишення без руху після дослідження судом всіх доказів, в самій ухвалі у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства позивача чи прокурора зобов`язано усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання ухвали суду, роз`яснено, яким шляхом мають бути усунені ці недоліки та наслідки усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, та наслідки неусунення цих недоліків, зокрема, що в останньому випадку позовна заява залишиться без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борусевич С.Й. просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України. З приводу тверджень представників Могилів-Подільської окружної прокуратури про те, що ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем спірних земельних ділянок (тепер об`єднаної спірної земельної ділянки), оскільки не проявила розумну обачність, наголосив на тому, що на момент придбання земельних ділянок за відповідними договорами, у відкритих даних Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України містилися відомості, відповідно до яких ці землі не входили до ПЗФ, у Державному земельному кадастрі ці землі рахувалися як землі сільськогосподарського призначення, а тому ОСОБА_2 не могла іншим чином перевірити правомірність надання земельних ділянок у власність на підставі відповідних наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, які є предметом спору у цій справі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації Хомеренчук Ю.О. вирішення питання про подальший розгляд справи поклала на розсуд суду.

З урахуванням досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку про неможливість подальшого розгляду справи, оскільки встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, стороною не усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Так, 24 вересня 2021 року до суду заявлено вимогу, в тому числі, про усунення перешкод у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області права користування та розпорядження відчуженими земельними ділянками (з урахуванням уточненої позовної заяви земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472) шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на них ОСОБА_2 з одночасним припиненням приватної власності та шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельні ділянки у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради.

Ця вимога обґрунтована обставинами, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42021022220000005 від 06.04.2021 за ознаками ч. 1 ст. 367 КК України було виявлено, що посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в порушення вимог ст. 84 ЗК України надано в приватну власність земельні ділянки державної власності в межах об`єкту ПЗФ на території Могилів-Подільського району ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький» (а.с. 2 в т. 1), а також, що ОСОБА_2 придбала спірні земельні ділянки в осіб, які не мали права їх отримувати та відчужувати (а.с. 15 в т. 1).

Справа перебуває на стадії судового розгляду, коли уже з`ясовано всі обставини справи та перевірено їх доказами, але вирішуються клопотання сторін.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон № 4292-ІХ, яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

У пункті 2 Розділу ІІ Закону № 4292-IX зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

У цій справі в позовній заяві (а.с. 1-33 в т. 1) та в заяві про зміну предмета позову (а.с. 1-9 в т. 3) зазначено, що підставою для позовної вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 ОСОБА_2 та зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради є факт отримання нею спірних земельних ділянок у власність на підставі договорів купівлі-продажу від осіб, які не мали права отримувати для ведення ОСГ та відчужувати земельні ділянки, що належать до земель природно-заповідного фонду.

Тобто, матеріали справи не містять вказівки чи доказів недобросовісної поведінки відповідача ОСОБА_2 під час укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок з їх первісними власниками, у позовній заяві відсутнє посилання на ст. 387 ЦК України як на підставу витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 .

Твердження прокурорів у судовому засіданні 18 серпня 2026 року, у письмових поясненнях (а.с. 226-230 в т. 9) про недобросовісність відповідача ОСОБА_2 через те, що вона, проявивши розумну обачність, могла б під час укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок встановити обставину, що продавці не мали права набувати у власність земельні ділянки природно-заповідного фонду та, відповідно, відчужувати їх, ніякими доказами не доведено.

В той же час, подані разом з позовною заявою докази (Витяги з Державного земельного кадастру, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна), а також відкриті дані Державного кадастру територій та об`єктів ПЗФ України (а.с. 81, 82 в т. 4), містили інформацію (саме вона була доступна відповідачу ОСОБА_2 як покупцю земельних ділянок на момент вчинення відповідних правочинів) про належність земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», та про відсутність заборон на відчуження цих земель.

Підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом стало внесення до ЄРДР відомостей про виявлення факту неналежного виконання посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області своїх службових обов`язків, що призвело до передачі у приватну власність земельних ділянок, які належать до земель природно-заповідного фонду і не можуть передаватися з державної власності. Станом на сьогодні суду не надано доказів про причетність ОСОБА_2 до такого кримінального правопорушення.

ЄСПЛ у рішенні від 04.12.2025 у справі "Космацька проти України" виклав такі висновки:

"20. 12 березня 2025 року Верховна Рада України прийняла закон (Закон № 4292-IX), яким внесла зміни до Цивільного кодексу України та Цивільного і Господарського процесуальних кодексів України спрямовані на захист добросовісних набувачів. Закон набрав чинності 09 квітня 2025 року.

21. Зміни передбачають спеціальний десятирічний строк позовної давності для подання позову про витребування майна, яке раніше належало державі або територіальним громадам, який обчислюється з дати, коли майно перестало перебувати у володінні держави або територіальних громад (на відміну від загального трирічного строку позовної давності, який обчислюється з дати, коли особа, якої це стосується, дізналася про порушення її майнових прав). Зміни також передбачають, що особі, у якої держава витребовує майно, надається компенсація вартості такого майна, розмір якої встановлюється відповідно до національної процедури оцінки майна. Остання вимога забезпечується шляхом зобов`язання органу державної влади, при поданні відповідного позову до суду, внести вартість такого майна на спеціальний рахунок суду. Недотримання цієї вимоги означає, що такий позов залишається без розгляду і повертається позивачу. Зміни, внесені Законом № 4292-IX, застосовуються «на майбутнє», мають зворотну дію в часі лише для відповідних справ, що знаходяться на розгляді в судах першої інстанції. Після витребування майна на користь держави та виплати його вартості колишньому приватному власнику, держава (або територіальна громада) набуває право пред`явити позови про стягнення виплачених грошових коштів до особи, дії якої призвели до вибуття майна з володіння держави".

Отже, суд переконаний, що позов про витребування земельних ділянок (об`єднаної земельної ділянки) пред`явлено до ОСОБА_2 як до добросовісного набувача, а тому в цьому випадку під час вирішення питання про прийняття позову до розгляду підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 390 Цивільного кодексу України, абзацу другого ч. 4 ст. 177, ч. 13 ст. 187 ЦПК України.

Керуючись ч. 4 ст. 177, ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суд ухвалою від 18 серпня 2026 року (а.с. 219-224 в т. 9) залишив позов без руху на зобов`язав прокурора чи позивача усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання ухвали суду, шляхом внесення на депозитний рахунок суду 1246946 гривень, як компенсації вартості спірної земельної ділянки власнику ОСОБА_2 .

Станом на цей день недолік позовної заяви, зазначений в ухвалі суду від 18 серпня 2026 року, не усунено.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Виходячи з викладених вище обставин та норм цивільного процесуального законодавства, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.

Керуючись ч. 13 ст. 187, п. 8 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 261 ЦПК України суд

п о с т а н о в и в:

Справу за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення може бути подано апеляцію до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: ____