Рішення № 139553293, 08.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.2026м. СумиСправа № 920/60/26(920/434/26)

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/60/26(920/434/26)

за позовом: Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми,

Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 23823253),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЄРМАК (вул. Сумської

Тероборони, буд. 13, м. Суми, Сумська область,

код ЄДРПОУ 31312116),

про стягнення 44164 грн 84 коп.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 44164 грн 84 коп. за використання земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 5910136600:05:002:0023, за адресою: м. Суми, сул. Сумської Тероборони (колишня вул. Ковпака), 13, без оформлення договору оренди за період з 01.05.2025 по 27.01.2026; також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026, справу призначено до розгляду судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.

Ухвалою від 06.04.2026 Господарський суд Сумської області позовну заяву залишив без руху; встановив позивачу строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

13.04.2026 позивач через систему Електронний суд надав до суду Заяву від 13.04.2026 №92/26юр (вх. № 1952 від 13.04.2026) про усунення недоліків позовної заяви у справі та відповідні документи в підтвердження.

Судом було встановлено, що у провадженні Господарського суду Сумської області судді Ковтуна В.М. перебуває справа №920/60/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЄРМАК (вул. Сумської Тероборони, буд. 13, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 31312116).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЄРМАК (вул. Сумської Тероборони, буд. 13, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 31312116); введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (вул. Троїцька, 21, м. Суми, 40022; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 424 від 06.03.2013).

Ухвалою від 14.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/60/26 (920/434/26). Постановив: справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 920/434/26 здійснювати в межах справи № 920/60/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЄРМАК, в окремому позовному провадженні. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (вул. Троїцька, 21, м. Суми, 40022; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 424 від 06.03.2013). Зобов`язав позивача надіслати на адресу третьої особи - арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (вул. Троїцька, 21, м. Суми, 40022; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 424 від 06.03.2013) копію позову та доданих до нього документів, докази такого надсилання подати суду для долучення до матеріалів справи. Встановив сторонам строки для надання процесуальних документів по суті спору.

Ухвала Господарського суду Сумської області від 14.04.2026 у справі №920/60/26(920/434/26) була направлена Сумській міській раді, ТОВ «ЄРМАК» та ОСОБА_1 до їх електронних кабінеті в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», були доставлені до їх електронних СМР та ТОВ «ЄРМАК» 14.04.2026 о 19:40, Чупруну Є.В 16.04.2026, 17:42.18:52.

24.04.2026 третя особа арбітражний керуючий Чупрун Є.В. надав до суду Письмові пояснення щодо позовних вимог (в порядку ст. 168 ГПК України) (вх. № 2182 від 24.04.2026).

28.04.2026 Позивач надав до суду Заяву (вх. № 2237 від 28.04.2026), відповідно до змісту якої просить долучити до матеріалів справи докази надсилання на адресу залученої третьої особи копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Станом на 08.09.2026 Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який продовжено і триває станом на день винесення рішення.

Господарський суд Сумської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У місті Суми, де розташований Господарський суд Сумської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв`язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Суми, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів Сумського району та Сумської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до ст. 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄРМАК» (далі - ТОВ «ЄРМАК», Відповідач) на праві приватної власності зареєстровано приміщення торгівельно-розважального комплексу площею 2076,90 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (наразі - Сумської Тероборони), 13, яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:05:002:0023.

02.09.2013 між Сумською міською радою (далі Позивач) та ТОВ «ЄРМАК» було укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:05:002:0023 площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (наразі - Сумської Тероборони), 13 під належним ТОВ «ЄРМАК» нерухомим майном (далі -Договір).

Відповідно до п. 2.2 Договору, строк дії останнього - до 19.12.2017. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, Орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншим особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренд землі). Орендар, який має намір скористатися таким правом зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди.

В подальшому, Додатковою угодою від 18.10.2017 до Договору, поновлено та продовжено термін дії договору до 20.12.2017 на 5 років тобто до 20.12.2022.

Як вказує Позивач та підтверджується інформацією, наданою Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради інформації, ТОВ «ЄРМАК» не зверталося до міської ради із заявою про намір продовжити вказаний договір, а відтак останній припинив свою дію 20.12.2022.

При цьому, за твердженням Позивача, Відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою комунальної власності під належним йому нерухомим майном по теперішній час, попри відсутність договору оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до розрахунку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради місцевий бюджет за період з 01.05.2025 по 31.12.2025 та з 01.01.2026 по 27.01.2026 не отримав дохід у сумі 44164 грн 84 коп. за користування Відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:05:002:0023.

Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради листом від 23.03.2026 №06.01-16/388 повідомляв ТОВ «ЄРМАК» про необхідність належного оформлення користування вищевказаною земельною під належним йому нерухомим майном, а також пропонував добровільно сплатити розмір недоотриманих доходів за користування земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:05:002:0023.

Поряд з цим, матеріали справи не містять відповіді ТОВ «ЄРМАК» на вищевказане повідомлення та/або виконання його вимог.

Таким чином, в обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що впродовж 2025-2026 років Відповідач користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:05:002:0023 без правовстановлюючих документів, тому, відповідно до положень статей 1212 - 1214 ЦК України, повинен відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суд встановив, що Відповідач у період з 01.05.2025 року по 27.01.2026 року (спірний період відповідно до наданого розрахунку (а.с.24 зворотна сторона)) був власником нерухомого майна розташованого за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (наразі - Сумської Тероборони), 13, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання об`єкту нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, презюмується його користування земельною ділянкою, якщо іншого не доведено.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельних ділянок, а тому, відповідно, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для Відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення Відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:05:002:0023 у спірний період, зокрема укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Суд встановив, що земельна ділянка за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (наразі - Сумської Тероборони), 13, площею 0,12 га, на якій розташоване нерухоме майно Відповідача, є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер 5910136600:05:002:0023 (дата державної реєстрації земельної ділянки 10.10.2013).

Власником вищевказаної земельної ділянки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Сумська міська рада.

За таких обставин, у період користування спірними земельними ділянками без укладення відповідного договору оренди Відповідач мав сплачувати власнику земельної ділянки Сумській міській раді орендну плату.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України Про оцінку земель, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України Про оцінку земель).

У відповідності до статті 23 Закону України Про оцінку земель, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Сумською міською радою прийнято рішення від 09.08.2023 № 3994-МР, яким було внесено зміни до рішення від 24.06.2020 № 7000МР «Про встановлення плати за землю», якими, зокрема, викладено в новій редакції текстову частину рішення, у тому числі: підпункт 1.3, що визначає ставки орендної плати за користування земельними ділянками відповідно до додатку 3; підпункт 1.4. ставки земельного податку тимчасово з 01.01.2024 на період дії воєнного стану в Україні та протягом після його припинення або скасування згідно з додатком 4; підпункт 1.5 ставки орендної плати за користування земельними ділянками тимчасово з 01.01.2024 на період діє воєнного стану в Україні та протягом півроку після його припинення або скасування згідно з додатком 5.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку, вбачається, що під час визначення суми орендних платежів за 2025 рік (з 01.05.2025 по 31.12.2025) та за 2026 рік (з 01.01.2026 по 27.01.2026) останнім враховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно за 2025 рік та за 2026 рік. Так, згідно з даними, зазначеними у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 15.05.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 939943,14 грн, від 23.03.2026 3174902,66 грн.

Розглянувши та перевіривши наданий Позивачем розрахунок, суд встановив, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку під час визначення суми орендних платежів за 2025 рік (за період з 01.05.2025 по 31.12.2025) та за 2026 рік (за період з 01.01.2026 по 27.01.2026) останнім враховано: нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:05:002:0023 за 2025 рік, що складає 2939943,14 грн; нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:05:002:0023 за 2026 рік, що складає 3174901,66 грн; розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виходячи з цільового призначення земельної ділянки 2%.

Суд при перевірці здійсненого Позивачем розрахунку порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРМАК» на користь Сумської міської ради 44164 грн 84 коп. безпідставно збережених коштів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача Сумської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача в розмірі 3328 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРМАК» про стягнення 44164 грн 84 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРМАК» (вул. Сумської Тероборони, буд. 13, м. Суми, 40013, код ЄДРПОУ 31312116) на користь Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) безпідставно утримані кошти у розмірі 44164 (сорок чотири тисячі сто шістдесят чотири) грн 84 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРМАК» (вул. Сумської Тероборони, буд. 13, м. Суми, 40013, код ЄДРПОУ 31312116) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ: 23823253) в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ: 40456009) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 08.09.2026.

СуддяВ.М. Ковтун