Ухвала суду № 139552329, 31.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"31" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/62/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/62/25

за позовом Виконувача обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65069, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 10, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса. пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР ТРЕЙД (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 6, код ЄДРПОУ 35118558)

про стягнення 9 578 689,97грн.

за участю представників:

від прокуратури: Бойчук М.М. посвідчення;

від позивача: Павлюк В.С. самопредставництво;

від відповідача: Згода О.О. ордер;

Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/62/25 за позовом Виконувача обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР ТРЕЙД про стягнення 9 578 689,97грн.

20.07.2026р. за вх.№25451/26 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження, згідно якого останній просить суд зупинити провадження по справі №916/62/25 до ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи № 922/2047/25 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду та за результатами розгляду Конституційним Судом України справи №139-2(ІІ)/2026 за конституційною скаргою ОСОБА_1 18/238 від 05.05.2026 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

31.08.2026р. за вх.№29361/26 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, відповідно до яких прокурор вважає відповідне клопотання необґрунтованим, безпідставним та просить суд в його задоволенній відмовити.

Згідно з ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, закон повинен відповідати критерію якості закону, зокрема, бути доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, що забезпечує особі можливість належним чином передбачати правові наслідки своєї поведінки та здійснювати свою діяльність із дотриманням принципу правової визначеності.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі мотивовано тим, що 10.06.2026 ухвалою Верховного Суду передано на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду справу № 922/2047/25 за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Фізичної особи - підприємця Кононенка Володимира Митрофановича про стягнення безпідставно збережених коштів.

17.07.2026 ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/2047/25 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026.

У пункті 13 вказаної ухвали Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 922/2047/25 від 17.07.2026 зазначається, що «Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду цієї справи об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на існування різної судової практики Верховного Суду у подібних із цією справою правовідносинах щодо застосування положень розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX та статті 1212 ЦК України (пункти 10, 11 цієї ухвали), а відповідно і обґрунтованість визначених в ухвалі від 10.06.2026 мотивів для передачі цієї справи на розгляд ОП КГС ВС.

Суд також звертає увагу, що правова позиція щодо здійснення розрахунку пайової участі з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а не на момент початку будівництва, як про це виснувано у справі № 914/169/25, сформульована Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду також у постановах від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25 та від 21.05.2026 у справі № 916/67/25.

Відтак очевидно, що на цей час у Касаційному господарському суді існує невирішена правова проблема, окреслена у цій ухвалі (пункти 10, 11), через протилежні правові позиції щодо визначення, за правилами положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX та статті 1212 ЦК України, моменту, станом на який визначається розмір пайової участі замовника будівництва, який підлягає сплаті (на момент початку будівництва або на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати), що породжує існування у подібних правовідносинах правової невизначеності (п. 17 ухвали суду від 17.07.2026)».

За доводами відповідача, на даний час у провадженні об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду знаходиться справа № 922/2047/25, правові висновки в якій матимуть визначальне значення для правильного, всебічного та об`єктивного вирішення спору у справі № 916/62/25, оскільки правовідносини у справах є подібними: 1) стороною (позивачем) є орган місцевого самоврядування як суб`єкт права вимоги до замовників будівництва про стягнення до бюджету безпідставно збережених ними коштів, що підлягають перерахуванню замовниками будівництва для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), а відповідачем - відповідний замовник будівництва, предмет спору є аналогічним (стягнення пайової участі як безпідставно збережених коштів); 2) предметом спору є безпідставно збережені замовником будівництва кошти пайової участі; застосовуються ті самі норми права; ключовим є питання визначення моменту, станом на який визначається розмір пайової участі: (на момент початку будівництва або на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати); від правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залежить розмір заявлених до стягнення коштів.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі мотивовано тим що ухвалою Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 04.06.2026 № 139-2(ІІ)/2026 відкрито конституційне провадження у справі № 3-106/2026(238/26) за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX.

При цьому ці положення Закону № 132-IX регулюють: загальний обов`язок замовників будівництва протягом 2020 року перераховувати кошти пайової участі до відповідного місцевого бюджету; обов`язок замовника будівництва звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі; обов`язок сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, Конституційний Суд України розглядає питання конституційності саме тих норм, які лежать в основі обґрунтування вимог прокурора про стягнення грошових коштів пайової участі

Стосовно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до ухвалення судового рішення за результатами розгляду Конституційним Судом України справи №139-2(ІІ)/2026 суд вказує, що таке клопотання в названій частині не підлягає задоволенню, оскільки згідно нормами законодавства України закони або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо сам Суд не встановить інший строк (але не раніше дня ухвалення рішення). Відтак, перебування у провадженні Конституційного Суду України справи № 3-106/2026(238/26) без ухвалення в такій справі рішення про неконституційність норм підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не є підставою для зупинення провадження у даній справі.

Поряд з цим, суд вважає обґрунтованим клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2047/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як зазачено по тексту ухвали вище, ухвалою Верховного Суду від 10.06.2026 справу № 922/2047/25 передано на розгляд ОП КГС ВС з наступних підстав: відступити від висновку у застосуванні, зокрема, положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX та статті 1212 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 914/169/25, згідно з яким пайовий внесок має розраховуватися саме на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент початку будівництва; уточнити при цьому правовий висновок щодо моменту, з якого фіксується розмір пайової участі замовника будівництва, що : 1) на момент виникнення обов`язку замовника звернутися до органу місцевого самоврядування для визначення її розміру у зв`язку з початком будівництва; 2) на момент початку будівництва; 3) на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати.

Передаючи справу №922/2047/25 на розгляд ОП КГС ВС, колегія суддів в ухвалі від 10.06.2026 зазначила про існування різної судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на наявність висновків, сформульованих у подібних зі справою №922/2047/25 правовідносинах у постановах Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 922/2053/25, від 28.05.2026 у справі № 922/1993/25, згідно з якими пайовий внесок має розраховуватися на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент введення його в експлуатацію, та які протилежні тим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №914/169/25.

Прийняття вказаної справи на розгляд об`єднаною палатою зумовлено необхідністю усунення розбіжностей у судовій практиці та формування єдиного правового висновку щодо застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-ІХ у спорах про стягнення з замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі (а також інфляційних втрат і 3 % річних), а саме - щодо визначення юридично значущого моменту, станом на який підлягає обчисленню розмір такої пайової участі.

Таким чином, на розгляді Верховного Суду перебуває справє, у межах якої суд має зробити висновки щодо застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-ІХ. Вказані норми чинного законодавства підлягають застосуванню під час вирішення цієї справи за позовом прокурором в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ ХАНБЕР ТРЕЙД, оскільки суду слід перевірити, в тому числі, правильність здійсненого прокурором розрахунку заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста. Викладене дозволяє суду зробити висновок про подібність правовідносин у межах даної справи та справи №922/2047/25.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, забезпечення принципу верховенства права, зважаючи, що правовідносини у справі № 916/62/25 та у справі №922/2047/25, за предметом спору є подібними, постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду виступатиме джерелом формування судової практики та матиме суттєве значення для вирішення спору в цій справі, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі №916/62/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 922/2047/25.

Господарський суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення, а також забезпечити дотримання принципу правової визначеності та справедливості.

Керуючись п.п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР ТРЕЙД від 20.07.2026р. за вх.№25451/26 про зупинення провадження по справі задовольнити частково.

2. Зупинити провадження у справі № 916/62/25 до закінчення розгляду об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2047/25 та оприлюднення повних тексту постанови.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

4. В решті клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 07.09.2026р.

Суддя К.Ф. Погребна