Ухвала суду № 139552279, 01.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"01" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 923/1552/21Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д.,

при секретарі судового засідання Орешкової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №923/1552/21

за заявою: Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

до боржника: Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство"

про банкрутство

Представники сторін:

Арбітражний керуючий - Ляшко О.В. (зал )

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495, 75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул.Свободи (Карла Маркса), 10), визнано безспірні грошові вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495) в розмірі 104738,55 грн., з яких 84671,36 грн. основної заборгованості, 20019,17 грн. штрафу, 48,02 грн. пені, у визнанні вимог Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" в сумі 495948,04 грн. на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство відмовлено, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495) строком на 170 календарних днів до 23.06.22, призначено розпорядником майна боржника Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495) арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 343 від 28.02.2013).

Актом прийому передачі справу №923/1552/21 передано Господарському суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №923/1552/21 передано судді Найфлейшу В.Д.

Ухвалою суду від 15.06.2023р. прийнято справу №923/1552/21 до свого провадження.

Ухвалою суду від 05.09.2023 заяву Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43995495) про визнання додаткових грошових вимог до боржника задоволено, визнано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43995495) кредитором Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (75000, Херсонська область, Білозерський район, селище міського типу Білозерка, вулиця Карла Маркса, будинок 10, код ЄДРПОУ 03762495) з додатковими грошовими вимогами на суму 597098,83грн., зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, а саме: вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43995495) до Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (75000, Херсонська область, Білозерський район, селище міського типу Білозерка, вулиця Карла Маркса, будинок 10, код ЄДРПОУ 03762495) на суму 701837,38 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2024р. заяву Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області про визнання грошових вимог задовольнено частково, визнано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області кредитором ВАТ «Білозерське ремонтно-транспортне підприємство» з грошовими вимогами на суму 73477,99 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2024р. залучено Білозерську селищну раду (75000, Україна, Херсонський р-н, Херсонська обл., селище міського типу Білозерка, вулиця Свободи, будинок, 87) до участі у справі.

В матеріалах справи міститься заява розпорядника майна про закриття провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування клопотання зазначено, що рішенням зборів та комітету кредиторів 29 вересня 2023 року прийнято рішення про звернення до Господарського суду Одеської області з клопотанням про визнання ВАТ «Білозерське РТП» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича.

На виконання зазначеного рішення, головою комітету кредиторів подано до суду відповідне клопотання. 11 жовтня 2023 року розпорядником майна подано до суду звіт розпорядника майна з аналізом фінансово-господарської діяльності боржника, звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, протокол зборів кредиторів ВАТ «Білозерське РТП» від 29.09.2023р., протокол засідання комітету кредиторів ВАТ «Білозерське РТП» від 29.09.2023р.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 75000, Херсонська обл., Білозерський р-н, селище міського типу Білозерка, вулиця Карла Маркса, будинок 10.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 296620668, ВАТ «Білозерське РТП» належить на праві власності 98/100 Об`єкта нерухомого майна: виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 2243.2 кв.м. за адресою: Херсонська обл., Білозерський р., смт. Білозерка, вулиця Свободи, будинок 10.

Отже, єдиний майновий комплекс ВАТ «Білозерське РТП» знаходяться в зоні активних бойових дій, що позбавляє можливості розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника.

01.09.2026р. в судовому засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивні частини) ухвалу.

Розглянувши матеріали заяви про закриття провадження у справі, судом встановлено наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: 1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи; 4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника; 5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому КУзПБ; 7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому КУзПБ; 8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог; 8-1) якщо відкрита справа про банкрутство господарських товариств, які відповідають сукупно таким критеріям: є оператором критичної інфраструктури; частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану; державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв), крім господарських товариств, які ліквідуються за рішенням боржника; 9) боржником є оптовий постачальник електричної енергії; 10) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; 13) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; 14) в інших випадках, передбачених КУзПБ.

У постанові від 15.04.2025 у справі №913/355/21 Касаційного господарського суду вказано, що підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в ч. 1 ст. 90 КУзПБ, п. 14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених КУзПБ.

Розкриваючи зміст цієї норми та випадки, які підпадають під визначення підстав для закриття провадження у справі про банкрутство згідно з п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, суд зазначає про таке. У рішенні ЄСПЛ у справі Лейла Шахін проти Туреччини від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі Кантоні проти Франції від 11.11.1996; рішення у справі Вєренцов проти України від 11.04.2013). Поряд з цим потреба у тлумаченні законів обумовлена також не тільки подальшою (після ухвалення відповідного закону) динамікою правовідносин, для регулювання яких застосовується цей закон, а і динамікою / зміною обставин та умов, в яких такий закон застосовується. Так закон, прийнятий для врегулювання конкретних правовідносин у відповідних об`єктивних умовах та обставинах, між тим не завжди може застосовуватись відповідним чином учасниками цих правовідносин в інших, змінених умовах та обставинах.

Зокрема, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введеного у зв`язку з цим в Україні воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні всі учасники правовідносин в Україні опинилися в умовах, коли не всі закони передбачали правила їх застосування в умовах правового режиму воєнного стану з урахуванням наслідків, що настали у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (проведення бойових дій на окремих територіях, окупація окремих територій, а відповідно і відсутність або обмеження доступу до відповідних інструментів регулювання правовідносин: Державні реєстри, діяльність нотаріусів, судів, інших державних структур тощо).

Тож окремі закони потребували відповідної адаптації шляхом внесення в них змін, які, однак, все ж не завжди ураховують всі можливі правовідносини та казуси, що виникають в умовах правового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Одним із нормативних актів, що зазнав змін у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в умовах правового режиму воєнного стану, став КУзПБ, у який, зокрема у розділ Прикінцеві та перехідні положення внесені зміни, а саме тимчасові положення, які регулюють окремі правовідносини з питань банкрутства під час дії воєнного стану (пункт 1-6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ).

Так, приписами пункту 1-6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Тобто законодавець встановив заборону на відкриття, а відповідно і на здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, ініційованого за заявою кредитора, у разі, зокрема перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях.

У застосуванні наведених положень КУзПБ Верховний суд також зазначає, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених наведеними приписами пункту 1-6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ (пункт 7.5), у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений КУзПБ інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. При ухваленні вказаної постанови Верховний Суд враховував, що специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство, тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Верховний Суд зауважив, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин має враховувати дотримання балансу та відсутність порушення інтересів жодного з кредиторів боржника, оскільки не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Слід зауважити, що продовження строку процедури розпорядження майном можливо лише у межах граничних строків, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 49 КУзПБ).

Вказані норми КУзПБ фактично є "запобіжниками" щодо зволікань під час провадження у справі про банкрутство та переслідують мету стимулювання всіх учасників судового процесу до неухильного та своєчасного виконання покладених на них.

Враховуючи, що процедура банкрутства за приписами Кодексу України з процедур банкрутства має строковий характер, строк процедури розпорядження, який було введено господарським судом ухвалою від 04.01.2022 закінчився, процедура тривала більше 4 років.

У нормах КУзПБ закріплено граничний строк проведення процедури розпорядження майном боржника, після закінчення якого суд згідно з приписами ч.3 ст. 49 КУзПБ приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації, внаслідок чого процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються (ч.6 ст. 49 КУзПБ) або постановляє ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Наведені вище обставини у сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства у встановлений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених КУзПБ.

Ч. 5 ст. 48 КУзПБ передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; інші питання, передбачені КУзПБ, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17) під час розгляду справи господарський суд та учасники справи мають керуватися принципом процесуальної економії господарського судочинства, під яким слід розуміти загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків. Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Також, у рішенні від 10.10.2024 у справі Фесенко проти України (заява № 18693/16) Європейський суд з прав людини визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод тривалість судового провадження у справі про банкрутство, яке продовжувалося у суді в одній інстанції понад 14 років, несумісною з вимогою розумного строку, та повторив, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватися вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони провадження, а той факт, що причина затримки полягає не в поведінці конкретного суду, а у самому національному законодавстві, не змінює цю оцінку.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в ч.1 ст. 90 цього Кодексу, п. 14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У застосуванні наведених положень КУзПБ суд також зазначає, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених наведеними приписами пункту 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений цим Кодексом інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні пункту 14 частини першої статті 90 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 913/355/21.

Крім того, специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

При цьому закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин має враховувати дотримання балансу та відсутність порушення інтересів жодного з кредиторів боржника, оскільки не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист. Відповідна процедура також не передбачає затвердження господарським судом ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, як то з підстав, визначених ст. 65 КУзПБ.

Зазначені висновки відповідають меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на стадії процедури розпорядження майном боржника, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Враховуючи наведене, наявні підстави для застосування п. 1-6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ, згідно з яким господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Враховуючи положення КУзПБ з метою дотримання граничних строків проведення процедури розпорядження майном, відсутність відповідей боржника на надіслані розпорядження розпорядника майна, пасивну участь кредиторів боржника в ході здійснення провадження в цій справі (активну участь у справі проявляє тільки забезпечений кредитор), перебування на тимчасово окупованій території України майнових активів боржника і відсутність доступних ліквідних активів боржника, за рахунок якого можливе фінансування витрат, пов`язаних з провадження у справі про банкрутство, видається правомірним і обґрунтованим закриття провадження у справі про банкрутство боржника на підставі п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Зазначені висновки відповідають меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на у процедурі розпорядження майном, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку. Так, входячи зі змісту преамбули КУзПБ, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника у передбачених КУзПБ у справі про банкрутство процедурах.

Водночас забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, досягнення легітимної мети КУзПБ через призму судового контролю у цій категорії справ не можуть бути залишені поза увагою суду висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справах №5/104б і №5/119б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.

Подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, яка триває більше 2 років або відкриття ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства Білозерське ремонтно-транспортне підприємство за наявності одразу ж можливості подання заяви про закриття провадження у справі про банкрутства на даний момент призведе лише до порушення прав як боржника, так і кредиторів та заподіяння їм додаткових збитків, зокрема, з оплати праці арбітражного керуючого.

Висновок у постанові від 15.04.2025 у справі №913/355/21 з питань правового регулювання закриття провадження у справі про банкрутство має достатньо універсальний характер, і стосується не тільки справ про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, оскільки саме по суті визнання боржника банкрутом після чого одразу можна було б подати заяву про закриття провадженні виключно призводить до збільшення витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство, заявлення поточних вимог, здійснення інших дій процесуального характеру, що в тому числі не відповідатиме принципу процесуальної економії.

Враховуючи викладене, слід зробити висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Білозерське ремонтно-транспортне підприємство відповідно до п. 14 ч.1 ст. 90 КУзПБ у поєднанні із приписами пункту 1.6 розділу Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд даної справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками тимчасової окупації території, на якій знаходиться боржник та його майно, що відповідатиме меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема у процедурі розпорядження майном, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство, як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, з урахуванням того, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.

Слід наголосити, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Керуючись п. 14, ч.1 ст. 90, п. 1.6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву розпорядника майна від 09.09.2025р. про закриття провадження у справі про банкрутство задовольнити.

2. Провадження у справі № 923/1552/21 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул. Свободи (Карла Маркса), 10, код ЄДРПОУ 03762495) - закрити.

3. Припинити процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул. Свободи (Карла Маркса), 10, код ЄДРПОУ 03762495).

4. Припинити повноваження розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул. Свободи (Карла Маркса), 10, код ЄДРПОУ 03762495) арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 343 від 28.02.2013)..

5. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів введений ухвалою господарського суду від 04.01.2022.

Ухвала набирає законної сили 01.09.2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 07.09.2026р.

Суддя В.Д. Найфлейш