Рішення № 139551975, 20.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 Справа № 914/3774/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод"

до відповідача Окремого конструкторського бюро "Текон-Електрон" - Дочірнього підприємства ПрАТ "Концерн-Електрон"

про стягнення 1446640,81 грн

за участю представників:

від позивача Пацурковська О.М.

від відповідача Ожог А.Г.

ПРОЦЕС.

Позовні вимоги заявлено Державним підприємством "Ізюмський приладобудівний завод" до відповідача Окремого конструкторського бюро "Текон-Електрон" - Дочірнього підприємства ПрАТ "Концерн-Електрон" про стягнення 1446640,81 грн, з яких 1089933,76 грн основний борг за оплачений і непоставлений товар, 295965,75 грн пеня за непоставку товару в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення (період нарахування: з 05.03.2025 по 14.03.2025 та з 05.04.2025 по 31.10.2025), 36415,35 грн інфляційні втрати (період нарахування: з квітня 2025 року по вересень 2025 року) та 24325,95 грн 3% річних (період нарахування: з 05.03.2025 по 14.03.2025 та з 05.04.2025 по 31.10.2025).

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив.

СУТЬ СПОРУ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до договору №067-305 від 27.12.2024 ним було сплачено відповідачу аванс в розмірі 1497551,26 грн, однак відповідач всупереч умов договору не здійснив повної поставки на вказану суму, поставивши товар лише частково і з порушенням погодженого графіку поставок.

Як стверджує позивач сума не використаного відповідачем авансу (тобто вартість оплаченого позивачем і непоставленого відповідачем товару) становить 1089933,76 грн.

Позивач на підставі пункту 5.2. договору за непоставку (не своєчасну поставку) товару нарахував відповідачу пеню в розмірі 295965,75 грн із розрахунку 0,1% вартості непоставленого (не вчасно поставленого) товару за кожен день прострочення поставки.

Також позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України на суму сплаченого авансу нарахував відповідачу 36415,35 грн інфляційних втрат та 24325,95 грн 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив подавши відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, зазначаючи, що він протягом березнятравня 2025 року поставив ДП «Ізюмський приладобудівний завод» 40 одиниць продукції на загальну суму 708900,00 грн із 130, поставка яких передбачена договором, однак у зв`язку із заявленням ДП «Ізюмський приладобудівний завод» додаткових (не передбачених укладеним договором) вимог до вже виготовленої продукції, її подальше виробництво та поставку було зупинено для того, щоб дослідити вже виготовлені одиниці, які не задовольнили замовника за необхідності внести зміни до конструкторської документації одноплатних телевізійних камер КТ-62.014-01 та виготовити їх у новому виконанні.

Як також вказав відповідач, 12.07.2025 в результаті повітряної атаки, здійсненої збройними формуваннями рф, було завдано ушкоджень нерухомому майну та знищено обладнання, засоби виробництва, комп`ютерну техніку із наявною інформацією, що перебували на балансі ОКБ «Текон-Електрон» за адресою: м. Львів, вул. Стороженка, 12, внаслідок чого ОКБ «Текон-Електрон» виявилося неспроможним виконати свої зобов`язання за договором №067-305 на виготовлення продукції спеціального призначення від 27.12.2024.

При цьому, посилаючись на сертифікат Львівської торгово-промислової палати від 11.08.2025 №4600-25-1441 про форс-мажорні обставини щодо обов`язку виготовлення і поставки продукції - безкорпусних одноплатних телевізійних камер КТ-62.014-01, відповідач зазначив, що цим сертифікатом засвідчено пошкодження виробничих приміщень, виробничих місць, оптико-електронного обладнання, у тому числі обладнання для проведення випробувань, внаслідок руйнівного впливу вибухових хвиль, осколків вибухових пристроїв та скла фасадних вікон і огороджувальних конструкцій.

Як стверджує відповідач вищевказана обставина є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, однак як вказано у відзиві на позовну заяву, вказана обставина позивачем не взята до уваги.

Крім того відповідач зазначив, що наведені ДП «Ізюмський приладобудівний завод» в рекламаційних актах причини браку продукції не були передбачені у технічних вимогах до виробу, а отже 17 камер КТ-62.014-01 були безпідставно повернуто виконавцю як забраковані.

Тобто, беручи до уваги, що в переліку технічних параметрів, приведених в додатку №3 "Технічні вимоги до продукції" відсутній технічний параметр, пов`язаний з нормою кількості битих пікселів та умовами експлуатації камер (робота при температурі +500 С), на переконання відповідача покликання позивача в рекламаційних актах на такі оціночні судження як "багато битих пікселів" та "перерив сигналу" є надуманими та такими, що невідповідність умовам додатку №3 договору.

Також відповідачем зазначено, що позивач реалізував своє право, у порядку встановленому частиною 2 статті 693 ЦК України шляхом пред`явлення відповідачу вимоги щодо повернення суми попередньої оплати, сплаченої за товар, який поставлений не був, з огляду на що така реалізація позивачем свого права означає відмову від договору та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар.

Посилаючись на умови договору, відповідач вказав, що у разі попередньої оплати виконавець повертає замовнику отримані кошти, за винятком понесених фактичних витрат, протягом трьох днів після розірвання договору, а тому беручи до уваги те, що ДП «Ізюмський приладобудівний завод» прийнято рішення про припинення дії (розірвання) договору на виготовлення продукції, тому непокритий поставкою аванс підлягає поверненню виконавцем за вирахуванням здійснених ним фактичних витрат.

Таким чином, враховуючи вищевказане, а також вартість поставленої за договором продукції в сумі 708900,00 грн та здійснених фактичних витрат на виконання договору в розмірі 1238449,48 грн, відповідач вважає, що у ОКБ «Текон-Електрон» відсутні грошові зобов`язання перед ДП «Ізюмський приладобудівний завод», у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

27.12.2024 між Державним підприємством "Ізюмський приладобудівний завод" (замовник) та Окремим конструкторським бюро "Текон-Електрон" (виконавець) укладено договір на виготовлення продукції спеціального призначення №067-305, відповідно до пунктів 1.1.-1.4. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виготовлення і поставки продукції - безкорпусних одноплатних телевізійних камер КТ-62.014-01 (продукція). Продукція поставляється за ціною, погодженою сторонами Протоколом погодження договірної ціни, приведеним в Додатку №1 до даного договору. Кількість, ціна та терміни поставки партій продукції приведені у Специфікації (Додаток №2), яка є невід`ємною частиною даного договору. Продукція, яка поставляється повинна відповідати технічним вимогам, приведеним в Додатку №3 до даного договору.

Згідно з пунктами 2.1.-2.2. договору вартість продукції договору становить згідно з протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1): 2303925,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 383987,50 грн. За продукцію отриману згідно даного договору Замовник розраховується з Виконавцем наступним чином:

- попередня оплата - Замовник перераховує аванс для забезпечення виконання робіт з виготовлення продукції двома частинами від загальної суми вартості робіт: протягом 5 робочих днів з дня підписання договору буде перерахована перша частина авансу в розмірі 40%, а друга частина авансу в розмірі 25% повинна бути перерахована у лютому місяці 2025 року;

- оплата протягом 5 робочих днів за поставку кожної з партій продукції, визначених у Специфікації до даного договору.

Пунктом 3.1., 3.3., 3.4. та 3.5. договору передбачено, що термін виготовлення і поставка продукції повинні відбуватись відповідно до Специфікації, яка є Додатком №2 до даного договору. Передача продукції проводиться за накладними, оформленими виконавцем. Поставка продукції проводиться партіями, згідно з Специфікацією (Додаток №2). У випадку дострокової поставки продукції Замовник має право достроково прийняти і провести оплату за виготовлену продукцію за договірною ціною.

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.4. договору за порушення встановлених договором термінів виконання договору, виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% ціни роботи за кожний день протермінування. В усіх випадках сума пені повинна бути не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент завершення термінів виконання роботи (етапу).

Згідно з пунктом 10 договору додатками до Договору є: Протокол погодження договірної ціни продукції; Специфікація поставки продукції; Технічні вимоги до продукції.

У специфікації поставки продукції (додаток №2) до договору сторони погодили такий графік поставок продукції:

1) Партія №1 на суму 194947,50 грн до 05.03.2025;

2) Партія №2 на суму 265837,50 грн через 1 місяць після поставки партії №1;

3) Партія №3 на суму 354450,00 грн через 1 місяць після поставки партії №2;

4) Партія №4 на суму 354450,00 грн через 1 місяць після поставки партії №3;

5) Партія №5 на суму 354450,00 грн через 1 місяць після поставки партії №4;

6) Партія №6 на суму 354450,00 грн через 1 місяць після поставки партії №5;

7) Партія №7 на суму 425340,00 грн через 1 місяць після поставки партії №6.

Позивач на виконання умов договору сплатив відповідачу аванс в розмірі 1497551,26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.12.2024 №3271 на суму 921570,00 грн та платіжною інструкцією від 12.02.2025 №3431 на суму 575981,26 грн.

Відповідач здійснив поставки продукції відповідно до таких видаткових накладних: №ТЕ-0000001 від 14.03.2025 на суму 194947,50 грн, №ТЕ-0000002 від 24.03.2025 на суму 35445,00 грн, №ТЕ-0000003 від 01.04.2025 на суму 88612,50 грн, №ТЕ-0000004 від 09.04.2025 на суму 88612,50 грн, №ТЕ-0000006 від 06.05.2025 на суму 212670,00 грн та №ТЕ-0000006 від 26.05.2025 на суму 88612,50 грн (тобто на загальну суму 708900,00 грн).

В подальшому позивач відповідно до накладної на повернення товару №6 від 29.07.2025 повернув відповідачу товар на суму 301282,50 грн.

06.11.2025 Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" надіслало Окремому конструкторському бюро "Текон-Електрон" претензію від 05.11.2025 №793, в якій вказано, що всупереч узгоджених сторонами умов договору №067/305 ОКБ «Текон-Електрон» порушило терміни та кількість поставки продукції, починаючи з партії №1 - 14.03.2025 (замість 05.03.2025) та всіх наступних партій, з огляду на що позивач просить повернути сплачений аванс у розмірі 1089933,76 грн та сплатити штрафні санкції.

У вказаній претензії позивач також зазначає, що Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" відхиляє повідомлення ОКБ «Текон-Електрон» від 17.07.2025 №067-38 про наявність форс-мажорних обставин, як підставу для неможливості виконання умов договору №067/305, оскільки на момент подання даного повідомлення відповідач вже протермінував поставку партій № 1, 2, 3, 4, 5 всупереч умов договору. Як вказано у претензії, у разі не виконання вимог даної претензії або залишення її без відповіді Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" буде змушене звернутися до господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та суми штрафних санкцій.

Однак, як вказано у позовній заяві, дана претензія була проігнорована відповідачем, з огляду на що позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 1446640,81 грн, з яких 1089933,76 грн основний борг за оплачений і непоставлений товар, 295965,75 грн пеня за непоставку товару в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення (період нарахування: з 05.03.2025 по 14.03.2025 та з 05.04.2025 по 31.10.2025), 36415,35 грн інфляційні втрати (період нарахування: з квітня 2025 року по вересень 2025 року) та 24325,95 грн 3% річних (період нарахування: з 05.03.2025 по 14.03.2025 та з 05.04.2025 по 31.10.2025).

ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 27.12.2024 між Державним підприємством "Ізюмський приладобудівний завод" (замовник) та Окремим конструкторським бюро "Текон-Електрон" (виконавець) укладено договір на виготовлення продукції спеціального призначення №067-305.

Факт сплати позивачем авансу на загальну суму 1497551,26 грн підтверджується платіжною інструкцією від 31.12.2024 №3271 на суму 921570,00 грн та платіжною інструкцією від 12.02.2025 №3431 на суму 575981,26 грн.

Відповідач здійснив поставку продукції відповідно до таких видаткових накладних: №ТЕ-0000001 від 14.03.2025 на суму 194947,50 грн, №ТЕ-0000002 від 24.03.2025 на суму 35445,00 грн, №ТЕ-0000003 від 01.04.2025 на суму 88612,50 грн, №ТЕ-0000004 від 09.04.2025 на суму 88612,50 грн, №ТЕ-0000006 від 06.05.2025 на суму 212670,00 грн та №ТЕ-0000006 від 26.05.2025 на суму 88612,50 грн (тобто на загальну суму 708900,00 грн).

Пунктом 1.4. договору визначено, що продукція, яка поставляється повинна відповідати технічним вимогам, приведеним у Додатку № 3 до даного договору.

Відповідно до пункту 5.6. договору, виконавець у випадку неприйняття замовником роботи через її невідповідність щодо вимог даного договору повертає замовнику кошти, одержані за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рекламаційних актів повернув відповідачу продукцію на суму 301282,50 грн, що підтверджується накладною на повернення товару №6 від 29.07.2025.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що наведені позивачем в рекламаційних актах причини браку продукції не були передбачені у технічних вимогах до виробу, а отже 17 камер КТ-62.014-01 були безпідставно повернуто виконавцю як забраковані.

Водночас у відзиві на позов відповідач зазначає, що у зв`язку із заявленням ДП «Ізюмський приладобудівний завод» додаткових (не передбачених укладеним договором) вимог до вже виготовленої продукції, її подальше виробництво та поставку було зупинено для того, щоб дослідити вже виготовлені одиниці, які не задовольнили замовника, за необхідності внести зміни до конструкторської документації одноплатних телевізійних камер КТ-62.014-01 та виготовити їх у новому виконанні.

Зі змісту відзиву на позов вбачається, що відповідач фактично не заперечив необхідність дослідити вже виготовлені одиниці, які не задовольнили замовника та усунути недоліки продукції. Поряд з цим, позивач у відповіді на відзив заявляє про поставку товару, що не відповідає технічним вимогам, долучивши до матеріалів справи рекламаційні акти. Водночас, згідно пункту 3.2. договору, контроль якості здійснює служба технічного контролю виконавця.

Суд вважає, що вирішення питання про відповідність чи невідповідність продукції технічним вимогам у даному випадку потребує спеціальних знань, однак жодною із сторін не порушувалось питання про призначення відповідної експертизи.

З приводу посилання відповідача на пункт 4.4. договору, як на підставу повернення попередньої оплати, за винятком понесених фактичних витрат, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 4.4. договору, у разі коли термін дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, замовник в односторонньому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати Виконавець повертає Замовнику отримані кошти, за винятком понесених фактичних витрат, протягом трьох днів після розірвання Договору.

Втім суд вважає, що несвоєчасна поставка товару мала місце задовго до початку дії форс-мажорних обставин, а відтак повернення попередньої оплати у даному випадку в більшій мірі пов`язується з порушенням умови договору щодо своєчасного передання товару покупцю, а не з обставинами непереборної сили. Водночас бухгалтерська довідка не є тим належним доказом, який може підтвердити суму понесених фактичних витрат відповідачем.

Зі змісту частини 2 статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2024 р. у справі № 910/6267/23).

Отже як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору не поставив позивачу товар на суму 1089933,76 грн (1497551,26 грн - (708900,00 грн - 301282,50 грн) = 1089933,76 грн). Докази повернення позивачу 1089933,76 грн авансу чи поставки товару на вказану суму в матеріалах справи відсутні.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 5.2. договору за порушення встановлених договором термінів виконання договору, виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% ціни роботи за кожний день протермінування.

Як вбачається із розрахунку пені, позивач на підставі пункту 5.2. договору за непоставку (не своєчасну поставку) товару нарахував відповідачу пеню в розмірі 295965,75 грн із розрахунку 0,1% вартості непоставленого (не вчасно поставленого) товару за кожен день прострочення поставки.

Однак позивачем не враховано, що відповідно до пункту 5.4 договору в усіх випадках сума пені повинна бути не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент завершення термінів виконання роботи (етапу).

Також необхідно зазначити, що при нарахуванні пені позивачем не враховано графік поставки продукції, що погоджений сторонами у специфікації поставки продукції (додаток №2) до договору.

Так, із поданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню починаючи з 05.03.2025 по 14.03.2025 на суму авансу (1497551,26 грн), хоча у відповідача був обов`язок до 05.03.2025 поставити позивачу товар лише на суму 194947,50 грн. Неправильним є також нарахування пені з 05.04.2025 по 31.10.2025 на суму авансу 1338048,76 грн, оскільки в даному випадку позивачем не враховано графік поставки продукції та вартість кожної окремої партії поставки, що погоджені сторонами у специфікації поставки продукції (додаток №2) до договору.

Тобто, слід зазначити, що при розрахунку суми пені у даному випадку належить виходити з вартості несвоєчасно поставленого товару відповідно до затвердженого сторонами графіку, а не від суми авансу (його частини).

Разом з тим, поставка товару неналежної якості не спростовує факт його поставки. Правові наслідки передання товару неналежної якості визначаються сторонами у договорі та/або актами цивільного законодавства, зокрема Цивільним кодексом України.

Крім того суд вважає, що в даному випадку існують підстави для звільнення відповідача від відповідальності (тобто від нарахування відповідачу і від сплати ним пені) починаючи з 12.07.2025 у зв`язку з форс-мажорними обставинами з огляду на таке.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до пункту 4.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обстави непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сам факт військової агресії російської федерації проти України та запроваджень воєнного стану не є «форс-мажорною» обставиною для невиконання взятих себе господарських зобов`язань, не вказує на неможливість здійснювати господарську діяльність та не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов`язку за Договором, або неповерненням отриманих грошей повному обсязі у разі неможливості виконання умов Договору. «Форс-мажором» можуть бути визнані лише ті випадки, коли Виконавець буде мати реальної можливості виконати свої зобов`язання саме внаслідок запровадження певних обмежувальних заходів під час воєнного стану, порушень транспортного сполучення що унеможливлює передання товару, пошкоджень складських, виробничих потужностей внаслідок бойових дій, проведення бойових дій у безпосередньої близькості, за достатнього обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між виниклими обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов`язання і, при цьому, з поданням документів на підтвердження цього (надання документів щодо причинно наслідкового зв`язку).

Згідно з пунктами 4.2.-4.5. договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, який видала Торгово-промислова палата України або інші компетентні органи. В даному документі повинно бути зазначено (досліджено) причинно-наслідковий зв`язок між виниклими обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов`язання. У разі коли термін дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, Замовник в односторонньому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати Виконавець повертає Замовнику отримані кошти, за винятком понесених фактичних витрат, протягом трьох днів після розірвання Договору. Якщо обставини непереборної сили та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього Договору, Сторони вирішують питання що призупинення виконання цього договору зупиняється на термін, протягом якого воно є неможливим.

Листом від 17.07.2025 №17 позивач повідомив відповідача про те, що внаслідок масованої повітряної атаки збройними силами російської федерації ПрАТ «Концерн-Електрон» вночі 12.07.2025, виробничий корпус ОКБ «Текон-Електрон», який знаходяться за адресою м. Львів, вул.Стороженка, 12, зазнав інтенсивного обстрілу, виробничі приміщення, робочі місця та оптико-електронне обладнання зазнали руйнівного впливу вибухової хвилі, осколків вибухових пристроїв та товстого вітринного скла вікон і огороджуючих конструкцій. Як наслідок, пошкоджено виробничі приміщення, робочі місця та оптико-електронне обладнання, а також знищено частину обладнання та комплектуючих, що необхідні для виготовлення та поставки продукції згідно з договором.

Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктами 4.1., 4.2. договору, позивач у листі від 17.07.2025 №17 повідомив відповідача, що у зв`язку із настанням вищезазначених форс-мажорних обставин ОКБ «Текон-Електрон» не має можливості виконати роботи з виготовлення та поставки продукції спеціального призначення безкорпусних одноплатних телевізійних камер КТ-62.014-01 в терміни, передбачені договором.

Постановою слідчого СВ управління Служби безпеки України у Львівській області від 17.07.2025 у кримінальному провадженні №22025140000000204 від 12.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, ОКБ «Текон-Електрон» визнано потерпілим (Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

28.07.2025 Окремим конструкторським бюро «Текон-Електрон» складено акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №971, в якому зазначено, що за результатами обстеження, а також результатів аналізу наявної інформації комісія встановила, що будівля, літ. «А-5», (79018, м.Львів, вул. Стороженка О., 12) 12.07.2025 зазнала пошкоджень внаслідок ракетно-дронового обстрілу.

Згідно з актом огляду пошкодженого нерухомого майна (нежитлова будівлі літ. «А-5», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1794257046101) у зв`язку із збройною агресією російської федерації та за наслідком удару БПЛА по території ОКБ «Текон-Електрон» комісією було виявлено ряд пошкоджень будівлі. За результатами обстеження комісією встановлено, що нежитлова будівя літ. «А-5», загальною площею 3713,0 кв.м, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Стороженка, 12, зазнала критичних пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації та для подальшої експлуатації потребує проведення комплексу відновлювальних та ремонтно-будівельних робіт (див. Акт огляду).

Відповідно до інформації з Витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, сформованого 30.07.2025, нежитлова будівля Окремого конструкторського бюро "Текон-Електрон" 12.07.2025 зазнала пошкодження, категорія пошкоджень: ІІ, Наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорій відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, пошкодження 41 80%

Листом від 11.08.2025 №067-46 відповідач в підтвердження настання форс-мажорних обставин, викладених у листі №067-39 від 17.07.2025, надіслав позивачу Сертифікат №4600-25-1441 про форс-мажорні обставини (обставини неперборної сили), що виданий Львівською торгово-промисловою палатою.

Так, Сертифікатом №4600-25-1441 від 11.08.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Львівська торгово-промислова палата засвідчила Окремому конструкторському бюро "Текон-Електрон" - Дочірньому підприємству ПрАТ "Концерн-Електрон" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: виготовлення і поставки продукції - безкорпусних одноплатних телевізійних камер КТ-62.014-01 у термін відповідно до Специфікації, яка є Додатком №2 до Договору №067-305 від 27.12.2024. у кількості 90 (дев`яносто) штук, у термін: до 12.07.2025, внаслідок: пошкодження виробничих приміщень, виробничих місць, оптико-електронного обладнання, у тому числі обладнання для проведення випробувань, внаслідок руйнівного впливу вибухових хвиль, осколків вибухових пристроїв та скла фасадних вікон і огороджуючих конструкцій внаслідок ворожої атаки засобами повітряного ураження типу БПЛА, здійсненої збройними формування російської федерації.

Відповідно до Сертифікату №4600-25-1441 від 11.08.2025 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 12.07.2025; дата закінчення: тривають на 11.08.2025.

Отже враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач підтвердив виникнення форс-мажорних обставин з 12.07.2025, з огляду на що нарахування пені за непоставку (несвоєчасну поставку) товару в даному випадку можливе до 12.07.2025.

Таким чином судом було здійснено перерахунок пені із розрахунку не більше подвійної облікової ставки НБУ, враховуючи графік поставок продукції, узгоджений сторонами, а також те, що нарахування відповідачу пені в даному випадку можливе лише до 12.07.2025. Відповідно до здійсненого судом перерахунку судом встановлено, що розмір пені становить 6928,29 грн.

Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже було зазначено вище, зі змісту частини 2 статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2024 р. у справі № 910/6267/23).

Як вбачається із матеріалів справи, претензію від 05.11.2025 №793 про повернення сплаченого авансу Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" надіслало Окремому конструкторському бюро "Текон-Електрон" 06.11.2025.

При цьому як вбачається із розрахунку позовних вимог, інфляційні втрати позивач нараховує за період з квітня 2025 року по вересень 2025 року, а 3% річних позивач нараховує за період з 05.03.2025 по 14.03.2025 та з 05.04.2025 по 31.10.2025).

Отже як вбачається із вищезазначеного, у заявлені позивачем періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних у відповідача не виникло грошове зобов`язання щодо повернення сплаченого авансу, оскільки вимога про повернення попередньої оплати пред`явлена 06.11.2025.

Враховуючи вищевказане суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1089933,76 грн основного боргу та 6928,29 грн пені.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області підтверджується платіжною інструкцією №4553 від 04.12.2025 на суму 17360,00 грн. Необхідно зазначити, що враховуючи ціну позову, позивачу необхідно було сплатити 17359,69 грн судового збору, а не 17360,00 грн.

Керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 13162,34 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Окремого конструкторського бюро "Текон-електрон" - Дочірнього підприємства ПрАТ "Концерн-Електрон" (79018, місто Львів, вулиця Стороженка, будинок 12, ідентифікаційний код 20848471) на користь Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" (64302, Харківська область, місто Ізюм, проспект Незалежності, будинок 66, ідентифікаційний код 30210163) 1089933,76 грн основного боргу, 6928,29 грн пені, та 13162,34 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 08.09.2026.

Суддя Петрашко М.М.