Ухвала суду № 139551101, 08.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.09.2026Справа № 910/8634/26Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засіданні Герасименко О.В,. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про вступ в якості третьої особи без самостійних вимог, на стороні відповідача у справу № 910/8634/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ЛІТОРАЛЬ" (01010, місто Київ, вул.Острозьких Князів, будинок 8; ідентифікаційний код 31723443) до Київської міської ради (22883141, м.Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ЄДРПОУ 22883141) про визнання укладеною додаткової угоди, за участі представників позивача Косогової Л.О., відповідача Поліщук М.В.,

ВСТАНОВИВ

у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває вказана справа про визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору оренди земельної ділянки до Договору оренди земельної ділянки від 10 квітня 2008 року (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 10.04.2008 за № 75-6-00397 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТОРАЛЬ" у запропонованій позивачем редакції.

Відповідно до пункту 2.1. Договору оренди, об`єктом оренди є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування: біля оздоровчого табору «Світанок» у Святошинському районі м. місце розташування: Києва;

- розмір: 25,5344 ( двадцять п`ять цілих і п`ять тисяч триста сорок чотири десятитисячних) га;

- цільове призначення: для благоустрою території з влаштуванням скверів. Парків, зон для відпочинку та будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення;

-кадастровий номер: 8000000000:75:640:0001.

Мотиви позову зводяться до необхідності укладення письмової угоди, яку КМР не підписує, але і не заперечує проти продовження дії договору.

Відповідач подав відзив на позов.

ЗАЯВНИК звернувся із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Обґрунтовуючи заяву, автор вказав, що рішення вплине на його права та обов`язки як власника спірної земельної ділянка, яка насправді не належить Відповідачу Київській міській раді, оскільки її власником є Територіальна громада міста Києва, тобто три мільйони киян, у тому числі ЗАЯВНИК, які і є власниками (СПІВВЛАСНИКАМИ) цієї земельної ділянки, а Київрада є лише представник власника, а не власник.

Також, питання спору стосується його екологічних, оздоровчих прав та культурно-естетичних потреб.

ОСОБА_1 є одним із власників цієї земельної ділянки значить спір стосується моїх безпосередній майнових прав і інтересів, як власника (співвласника) спірної земельної ділянки, а відтак маю право бути залученим третьою особою, у справу яка стосується моєї власності.

У підготовчому засіданні 08.09.26 заявник не з`явився, сторони надали свої пояснення по суті питань порушених у заяві.

Позивач заперечив проти задоволення заяви з огляду на відсутність приватног особистого інтересу заявника щодо сторін і предмету спору.

Відповідач зазначив, що інтереси заявника, як члена територіальної громади міста представлені КМР і поклався на розсуд суду.

Суд вирішуючи заяву зазначає про таке.

Статус КМР у земельних правовідносинах та правовідносинах з членами територіальної громади міста Києва регулюється , зокрема, Згідно Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», а також Статуту територіальної громади міста Києва, затв. рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 р. N 371/1805 (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київради, зареєстрованому Наказом Мінюсту від 2.02.2005 №14/5

Відповідно до Земельного кодексу України у комунальній власності територіальної громади міста Києва перебувають усі землі в межах міста Києва, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за межами міста Києва, право комунальної власності територіальної громади міста Києва на які посвідчено відповідними державними актами.

Набуття права на землю територіальною громадою міста Києва та передача землі з комунальної власності державі, юридичним та фізичним особам здійснюється Київською міською радою в порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Землі комунальної власності це земельні ділянки, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ і міст.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України, до них належать, зокрема, усі землі в межах населених пунктів (окрім приватних та державних).

Оспорюване права оренди стосується земельної ділянки яка є землями комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Кожна особа, як учасник справи чи заінтересована в участі у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ЗАЯВНИК не підтвердив належними доказами свого особистого права приватної власності на означену вище ділянку чи майнового інтересу щодо такої у формі володіння / користування на умовах оренди чи суперфіцію, тощо.

Спір у даній справі виник з цивільних приватно-правових відносин орендаря (в особі власника землі) і орендодавця (землекористувача) і не зачіпає питання екологічних, оздоровчих прав та культурно-естетичних потреб територіальної громади міста Києва.

Київська міська рада (КМР) є представником інтересів усієї територіальної громади міста, тому залучення окремого члена громади до участі у судовій справі зазвичай є необґрунтованим, якщо судове рішення не впливає безпосередньо на його індивідуальні (особисті) права та обов`язки

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Отже, з положень ст.50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Положення в господарському судочинстві інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована відповідно до Закону України від 15 липня 1997 року №452/97-ВР): місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення (ч. 1 ст. 3);

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» також встановлює, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, під якою слід розуміти жителів, що об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями (ст. ст. 1 та 6).

Цим Законом також встановлено, що сільські, селищні, міські ради є підзвітними, підконтрольними і відповідальними органами перед територіальними громадами, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. ст. 10 та 75).

Статус відповідних рад згідно статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" як представницьких органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наявність в силу Закону повноважень на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади

Право територіальної громади як суб`єкта публічних правовідносин охоплює собою права відповідних мешканців, відтак, порушення прав територіальної громади означає порушення права членів цих громад (кожного жителя відповідної адміністративно-територіальної одиниці). Інтереси громади визначають зміст і спрямованість діяльності відповідних органів місцевого самоврядування, тому головним завданням органу місцевого самоврядування є захист (в тому числі, шляхом звернення до суду) інтересів фізичних осіб, які проживають на відповідній території; для реалізації цього завдання органи місцевого самоврядування наділені відповідною компетенцією, людськими та фінансовими ресурсами; ухилення від обов`язку захищати інтереси відповідної громади може бути розцінено як невиконання органом місцевого самоврядування та його посадовими особами своїх функціональних обов`язків.

Водночас інститут представництва місцевого самоврядування це сукупність правових норм і відносин, через які територіальна громада реалізує своє право на управління місцевими справами через обраних представників. Інститут представництва члена територіальної громади органом місцевого самоврядування це законодавчо визначений механізм, через який обрані жителями ради та їхні виконавчі органи діють від імені та в інтересах членів громади.

У даних правовідносинах член територіальної громади взаємодіють із представницькими органами місцевого самоврядування на підставі, зокрема Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Статуту територіальної громади міста Києва, затв. рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 р. N 371/1805 (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київради, зареєстрованому Наказом Мінюсту від 2.02.2005 №14/5.

В свою чергу, інститут загального цивільно-правового представництво охоплює відносини, де представником може бути будь-яка дієздатна фізична чи юридична особа.

Такі правовідносини представництва врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.

Залучення фізичної особи до справи як третю особу виправдане лише тоді, коли рішення у справі може безпосередньо змінити, припинити або створити права чи обов`язки саме для цієї конкретної особи (а не для громади загалом).

Отже, компетентним представником інтереси мешканців територіальної громади Києва у спірних правовідносинах є власне Київська міська рада (як колегіальний орган), яка є стороною у даній справі.

Обставин, які б свідчили, що рішення у даній справі може вплинути безпосередньо на його індивідуальні (особисті) права та обов`язки, автором не доведено і судом не встановлено.

За таких обставин, у задоволенні заяви про вступ/залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 50, 169, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у задоволенні заяви про вступ/залучення його до участі у справі 910/8634/26 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвала набирає законної сили 08.09.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя Ігор Курдельчук