Рішення № 139550802, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/10270/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» вул. Андрія Аболмасова, 3, м. Київ, 02002

до 1) Управління справами Апарату Верховної Ради України вул. Грушевського Михайла, 5, м. Київ, 01008

2) Апарат Верховної Ради України вул. Грушевського Михайла, 5, м. Київ, 01008

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України пров. Несторівський, 4, м. Київ, 04053

про стягнення 63 925,82 грн.

представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління справами Апарату Верховної Ради України про стягнення 63 925,82 грн. внесків на утримання багатоквартирного будинку.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на не належне виконання відповідачем як власником квартири № 74, загальною площею 71,6 кв.м. та нежитлового приміщення загальною площею 762,4 кв.м. за адресою вул. Андрія Аболмасова, 3, м. Київ обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також внеску до резервного фонду, розмір яких визначений відповідними рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ «Аболмасова, 3», внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10270/24, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/10270/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що через канцелярію суду 07.10.2024 надійшов відзив на позовну заяву № 15/21-2024/213149 від 30.09.2024, з доказами надсилання на адресу позивача, в якому відповідач зазначає, що позов у справі № 910/10270/24 пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки Управління справами не є співвласником багатоквартирного будинку по вул. Аболмасова, 3 у м. Києві, та згідно з наявним в матеріалах справи Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежитлового приміщення площею 762,4 кв.м. та квартири № 74 у будинку по АДРЕСА_2, є Апарат Верховної Ради України, в той час як за Державним підприємством "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 40159706) зареєстроване право господарського відання щодо спірного нежитлового приміщення площею 762,4 кв.м.

В свою чергу, через систему "Електронний суд" від представника позивача надішли: 17.10.2024 - клопотання б/н від 16.10.2024 про залучення на підставі ч. 1ст. 48 ГПК України до участі у справі як співвідповідача Апарат Верховної Ради України як зареєстрованого власника спірних об`єктів нерухомості; 17.10.2024 - два аналогічних за змістом пояснення б/н від 16.10.2024 на виконання ухвали суду від 16.09.2024, до яких долучено докази сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території (копії відповідних платіжних інструкцій).

Так, Господарський суд міста Києва листом № 910/10270/24/1/25 від 29.01.2025 року звернувся до Апарату Верховної Ради України щодо надання інформації про правовий статус Апарату Верховної Ради України як учасника цивільних правовідносин та, відповідно, правових підстав набуття та визначення як власника зазначеного нерухомого майна відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у відповідь на який Апарат Верховної Ради України листом № 30/6-2025/53978 від 07.03.2025 року повідомив суд про наявність у Апарату Верховної Ради України цивільної дієздатності, відсутність коду ЄДРПОУ та, відповідно, відсутність обов`язку реєстрації в електронному кабінеті в ЄСІТС "Електронний суд" згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року судом задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі як співвідповідача Апарат Верховної Ради України, а також за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України.

На виконання вимог ухвали суду від 13.05.2025 позивачем було надіслано копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, з наданням відповідних доказів (опису вкладення в цінний лист від 19.05.2025 та накладної № 014200165888 від 19.05.2025) суду супровідним листом від 19.05.2025.

Судом встановлено, що від представника відповідача 2 - Апарату Верховної Ради України через канцелярію суду 13.06.2025 року надійшов відзив на позовну заяву № 30/6-2025/137021 від 12.06.2025, з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи, в якому відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Апарат Верховної Ради України як допоміжний орган парламенту, який забезпечує його діяльність як єдиного органу законодавчої влади в Україні, немає жодних фінансових зобов`язань перед ОСББ «Аболмасова, 3» та не може бути належним відповідачем у цій справі.

Також відповідач 2 зазначив, що повноваження щодо управління державним майном, як і інші повноваження у сфері фінансового, матеріально-технічного забезпечення та управління державним майном Апарат Верховної Ради України здійснює через Управління справами Апарату Верховної Ради України, яке відповідно до постанови Верховної Ради України «Про структуру Апарату Верховної Ради України» від 20.04.2000 року № 1678-ІІІ є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України, та, окрім цього, майно закріплене за третьою особою - Державним підприємством "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України на праві господарського відання.

В свою чергу, від представника позивача 18.06.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив співвдіповідача (Апарату Верховної Ради України), з доказами надсилання до електронних кабінетів відповідача 1 та третьої особи, а також на поштову адресу відповідача 2, в якій позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що оскільки саме Апарат Верховної Ради України є власником квартири № 74, загальною площею 71,6 кв.м. та нежитлового приміщення загальною площею 762,4 кв.м. за адресою вул. Андрія Аболмасова, 3, м. Київ, а отже зазначений співвідповідач в розумінні ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є співвласником вказаного багатоквартирного будинку, тому позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку в сумі 63 925,82 грн.

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Суд зазначає, що згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Так, про залучення Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі № 910/10270/24 та про його право подати пояснення щодо суті спору третя особа відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлена належним чином в електронному кабінеті шляхом надсилання копії ухвали суду від 13.05.2025 року у справі № 910/10270/24, факт отримання якої 20.05.2025 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету учасника справи.

Поряд із цим, з урахуванням строків, встановлених статями 168, 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали у справі № 910/10270/24 від 13.05.2025 року, третя особа мала подати пояснення щодо позову.

Як свідчать матеріали справи, третя особа не скористалася наданим їй процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 168 Господарського процесуального кодексу України.

Наразі, від третьої особи станом на час розгляду справи до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання пояснень щодо суті спору та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статі 168 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, оскільки Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, третьою особою не надано пояснень щодо суті спору та/або інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як встановлено судом, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аболмасова, 3" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андрія Аболмасова, 3, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " Аболмасова, 3", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 1 розділу II Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аболмасова, 3" (далі - Статут), затвердженого установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" Аболмасова, 3" від 28.10.2023 оформленого протоколом від 08.11.2023 року, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Таким чином, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов`язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.

Визначення порядку управління багатоквартирним будинком, тобто вирішення питання про те, наділити цими функціями ОСББ, є невід`ємною складовою реалізації прав та виконання обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Так, статтею 1 цього Закону визначено терміни:

1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

5) співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

7) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;

9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

У відповідності до статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина 6 статті 10 вказаного Закону).

Згідно з частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Типовий статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 238 від 23.09.2015 року, та містить загальні положення, які мають бути відображені у ньому, форма складення та зміст статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є вичерпним щодо положень, викладених у ньому, а може бути конкретизований та доповнений, проте не повинен суперечити загальним вимогам.

Так, в матеріалах справи наявна копія Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аболмасова, 3", затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Андрія Аболмасова, будинок 3 від 28.10.2023, протокол від 08.11.2023 року.

Відповідно до розділу ІІІ Статуту вищим органом управління об`єднання є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або зведення господарських споруд.

Пунктом 2 Розділу ІV Статуту ОСББ «Аболмасова, 3» визначено, що сплата встановлених загальними зборами об?єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аболмасова, 3", оформленим протоколом від 08.11.2023 року, затверджено щомісячні внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, вул. Андрія Аболмасова, будинок 3 у наступних розмірах: сума внеску на обслуговування будинку у розмірі 8.88 грн/м2; внесок до резервного фонду у розмірі 1 грн/м2; внесок до ремонтного фонду у розмірі 0,5 грн/м2; затверджено пропорційне відшкодування фактичних видатків на загально - будинкове електрозабезпечення, водозабезпечення будинку як додаткову плату до плати за обслуговування будинку.

Розділом 2 Правил проживання в багатоквартирному житловому будинку № 3, по вулиці Андрія Аболмасова, м. Київ (надалі за текстом - «Правила»), затвердженими Установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» (протокол від 08.11.2023 року) визначено порядок сплати обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку.

Зазначеним розділом визначено, що до обов?язкових щомісячних внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку відноситься:

- сплата внеску на обслуговування будинку;

- сплата внеску до резервного фонду;

- сплата внеску до ремонтного фонду;

- сплата пропорційного відшкодування фактичних видатків на загально будинкове електрозабезпечення, водозабезпечення будинку як додаткову плату до плати за обслуговування будинку.

Також згідно вказаного Розділу розмір нарахувань обов`язкових внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку здійснюється щомісячно Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» та сплачується кожним співвласником не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Окрім того, сплата обов`язкових щомісячних внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку здійснюється на підставі виставлених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги. У разі неотримання відповідного рахунку співвласник зобов`язаний звернутися до Правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» та отримати такого роду рахунок. Неотримання рахунку на оплату за житлово-комунальні послуги не є підставою для звільнення від сплати обов`язкових щомісячних внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку.

Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

За приписами статті 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Обов`язки співвласників багатоквартирного будинку визначені статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також статтею 15 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", відповідно до яких співвласники зобов`язані, в тому числі, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Частинами 2, 3 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Аналогічні положення містить статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", які також встановлюють, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки.

Відповідно до частини 6 статті 22 вище зазначеного Закону для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

За приписами статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Так, відповідно до рішення Установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» (протокол від 08.11.2023 року), оплата внесків здійснюється до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, співвласник багатоквартирного будинку мав оплачувати внески на утримання будинку та в резервний фонд щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому, згідно правової позиції, викладеної в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 року у справі № 910/11312/17 витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Апарат Верховної Ради України (відповідач 2) є власником двох приміщень, що знаходяться в будинку АДРЕСА_2: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71.6 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2640506580000, особовий рахунок 3074) та нежитлового приміщення загальною площею 762,4 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1477095380000, особовий рахунок НОМЕР_1 ), а тому Апарат Верховної Ради України в розумінні приписів ст. 1 Закону України «Про ОСББ» є співвласником вказаного багатоквартирного будинку.

Наразі, як зазначено позивачем в позовній заяві, Апаратом Верховної Ради України як співвласником майна у будинку, управління та утримання якого здійснює ОСББ, не виконувались зобов`язання зі своєчасної оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Станом на 01.08.2024 року несплачений залишок (заборгованість) внесків на утримання будинку та прибудинкової території на складає 56 704,34 грн., та визначений позивачем з урахуванням 19 869,58 грн., сплачених протягом лютого - травня 2024 року в якості платежів «за утримання будинку та прибудинкової території» орендарями нежитлових приміщень у будинку по АДРЕСА_2 - ФОП Биконь Ю.В. (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та ТОВ «БОМБАТ ГЕЙМ» (код ЄДРПОУ 37985919) згідно договорів оренди від 03.07.2018 року № 8/07 та 7 відповідно.

Наразі, обставини перебування майна загальною площею 762,4 кв.м у будинку по АДРЕСА_2 у користуванні орендарів, в тому числі ФОП Биконь Ю.В., ТОВ «БОМБАТ ГЕЙМ» підтверджені відповідачем 1 у поданому відзиві на позов.

Окрім цього, за весь період, починаючи з 14.11.2023 року по 31.07.2024 року включно, по особовому рахунку НОМЕР_3 (квартира АДРЕСА_1 ) не здійснено жодного платежу, у зв`язку з чим заборгованість по особовому рахунку станом на 01.08.2024 року складає 7 221,48 грн.

Отже, станом на 01.08.2024 року заборгованість по сплаті встановлених внесків і платежів на утримання спільного майна - квартири АДРЕСА_2 за період з 14.11.2023 року по 31.07.2024 року включно становить 63 925,82 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частина 6 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

При цьому у разі відмови співвласника сплачувати встановлені внески і платежі об`єднання має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 частина 1 статті 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі № 906/884/19.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві та вбачається із матеріалів справи, враховуючи той факт, що Апаратом Верховної Ради України як власником квартири №74, загальною площею 71,6 кв.м. та нежитлового приміщення загальною площею 762,4 кв.м. в багатоквартирному будинку № 3, по вулиці Аболмасова Андрія у м. Києві в порушення норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та всупереч рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ "Аболмасова, 3", оформлених протоколом від 08.11.2023 року, не виконуються зобов`язання зі сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також внесків в резервний фонд, у останнього утворилась заборгованість перед ОСББ у загальному розмірі 63 925,82 грн., яку позивач просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

При цьому, оскільки право власності на нерухоме майно, стягнення заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також внеску до резервного фонду ОСББ є предметом даного спору, зареєстроване за Апаратом Верховної Ради України, у зв`язку з чим за клопотанням позивача ухвалою від 13.05.2025 залучено до участі у справі в процесуальному статусі співвідповідача у справі (відповідача 2) Апарат Верховної Ради України, позивач у відповіді на відзив відповідача 2 просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 63 925,82 грн.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачами не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.07.2026 року у справі № 527/1096/19, якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо) і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином.

Водночас, станом на час розгляду справи по суті доказів визнання недійсними та/або скасування в судовому порядку рішень загальних зборів співвласників ОСББ «Аболмасова, 3», оформлених протоколом від 08.11.2023 року, зокрема, в частині встановлених внесків та платежів на утримання майна багатоквартирного будинку суду не надано.

Заперечень щодо порядку скликання, проведення загальних зборів членів ОСББ, а також прийняття такими зборами рішень та їх змісту, в тому числі щодо розміру та порядку сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку з боку відповідачів також не надано.

Згідно з положеннями статей 360, 382 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 17, 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 1-3 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"

Відтак, вищевказані рішення загальних зборів ОСББ про встановлення розміру внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, а також внесків до резервного фонду підлягають виконанню як об`єднанням, так і співвласниками будинку.

Суд зазначає, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (частини 1, 2 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених ЦК (ч.1 ст.133 ГК України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.136 ГК України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.136 ГК України (який діяв на час спірних правовідносин) власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Закон "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004 року, який втратив чинність 01.05.2019 року на підставі нового Закону "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII від 09.11.2017 року, визначав суб`єктами у сфері житлово-комунальних послуг органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власників, виробників, виконавців та споживачів житлово-комунальних послуг (ч.2 ст.3) та закріплював права та обов`язки балансоутримувача (ст.24).

За приписами ст. 1 вказаного Закону балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Аналогічне визначення балансоутримувача будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд наведене в Наказі Державного комітету з питань житлово-комунального господарства "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" від 17.05.2005 року № 76.

Натомість, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII від 09.11.2017 року виключив як інститут - "балансового утримання" багатоквартирного будинку та визначив учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг: 1) споживачів; 2) управителя; 3) виконавців комунальних послуг.

Згідно пункту 10 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України №769 від 25.08.2011 року, у сфері фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Верховної Ради України Апарат (через Управління справами):

1) забезпечує фінансування діяльності Верховної Ради України та ї Апарату відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на реалізацію повноважень Верховної Ради України;

2) здійснює в межах наявних коштів матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України;

3) готує проект кошторису Верховної Ради України;

4) здійснює управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, у порядку, встановленому законом;

5) забезпечує в установленому порядку належні умови праці, соціально-побутові та житлові умови народним депутатам України, працівникам Апарату;

6) здійснює забезпечення засобами зв`язку та іншими засобами оргтехніки, необхідними для діяльності Верховної Ради України;

7) здійснює господарське обслуговування Верховної Ради України.

Таким чином, згідно вказаного вище Положення усі питання фінансового, матеріально-технічного забезпечення а також управління державним майном Апарат Верховної Ради України здійснює через Управління справами Апарату Верховної Ради України, яке відповідно до постанови Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20.04.2000 року є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України.

В свою чергу, згідно п. 11 Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 23.10.2024 року № 43-к, Державне підприємство "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" (код ЄДРПОУ 40159706) є об`єктом управління державної власності Управління справами.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 19 Статуту Підприємства, затвердженого розпорядженням по Управлінню справами від 01.07.2021 року № 108).

Як встановлено судом, згідно з наявними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна щодо квартири № 74 та нежитлового приміщення площею 762,4 кв.м у будинку № 3, по вулиці Аболмасова Андрія у м. Києві, право власності на вказані об`єкти зареєстроване за Апаратом Верховної Ради України, а право господарського відання - за Державним підприємством "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України".

Зокрема, нежитлове приміщення площею 762,4 кв.м та квартира № 74 у будинку № 3, по вулиці Аболмасова Андрія у м. Києві були передані третій особі на баланс з балансу Управління житловими будинками Управління справами відповідно до розпорядження по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України від 31.12.2015 року № 100 та закріплене за Підприємством на праві господарського відання на підставі розпорядження по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України від 26.12.2017 року № 108 та від 16.11.2022 року № 92.

Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (стаття 11 Цивільного кодексу України), відповідні правовідносини щодо сплати витрат на управління будинком особою, яка користується майном на праві господарського відання, мають бути врегульовані шляхом укладення окремого договору між такою особою та ОСББ.

Тобто, обов`язок особи, яка володіє, користується і розпоряджається майном на праві господарського відання, зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Поряд із цим, за умови відсутності такого договору, укладеного з ОСББ, утримання майна на балансі розглядається виключно в розрізі наявних правовідносини між Апаратом Верховної Ради України, який реалізує правомочності власника спірного майна, та ОСББ «Аболмасова, 3.

При цьому як встановлено судом, за умови безпосереднього підпорядкування Управління справами Апарату Верховної ради України як структурного підрозділу відповідачу 2 - Апарату Верховної Ради України, позаяк згідно пункту 1 Положення про Апарат Верховної Ради України останній є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України, основним завданням якого відповідно до п.п.3 п. 6 Положення є управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради, відповідач 1 позбавлений можливості самостійного виконання обов`язків власника майна, в тому числі в частині сплати внесків та платежів на утримання майна, яке належить на праві власності Апарату Верховної Ради України.

У той же час суд констатує, що за відсутності як укладеного між третьою особою/відповідачем 1 та/або відповідачем 2 як власником та позивачем відповідних договорів щодо утримання спільного майна та прибудинкової території, зокрема, в частині покладення витрат та внесків на утримання майна на особу, яка користується майном на праві господарського віддання та/або Управління справами Апарату Верховної Ради України як структурний підрозділ Апарату Верховної Ради, у відповідача 1 не виникли зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком відносно майна, як належить на праві власності відповідачу 2 - Апарату Верховної Ради України, та передано на праві господарського відання третій особі - Державному підприємству "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України".

Разом з цим, відповідно до частини 1, 2 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Апарат Верховної Ради України передбачено, що Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України.

Згідно з пунктом 5 розділу 1 Положення про Апарат Верховної Ради України Апарат є юридичною особою, має печатку з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Отже, з урахуванням того, що Апарат Верховної Ради України та Управління справами Апарату Верховної Ради є самостійними учасниками господарських відносин, суд зазначає про відсутність підстав для покладання на відповідача 1, який не є власником спірного нежитлового приміщення загальною площею 762,4 кв.м та квартири № 74, обов`язку по утриманню спільного майна багатоквартирного будинку № 3 по вулиці Аболмасова Андрія у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем 2 як власником майна зобов`язань зі сплати внесків на утримання будинку, споруд і прибудинкової території, встановлених відповідним рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "Аболмасова, 3", розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати внесків відповідач 2 суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення боргу зі сплати 63 925,82 грн. внесків на утримання багатоквартирного будинку підлягають задоволенню та стягненню з відповідача 2 - Апарату Верховної Ради України.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позовні вимоги позивача до відповідача 2 доведені позивачем, обґрунтовані матеріалами справи та відповідачем 2 не спростовані, суд доходить висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 підлягають задоволенню.

В свою чергу, оскільки позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 як особи, за якою майно закріплене на праві господарського відання, внесків на утримання спільного майна, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову у відповідній частині з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до Апарату Верховної Ради України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Апарату Верховної Ради України (вул. Грушевського Михайла, 5, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ відсутній) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аболмасова, 3» (вул. Андрія Аболмасова, 3, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 45196700) 63 925,82 (шістдесят три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 82 коп. внесків на утримання багатоквартирного будинку, 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог до Управління справами Апарату Верховної Ради України відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 07 вересня 2026 року.

Суддя А.М. Селівон