Рішення № 139550408, 08.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3946/26

Господарський суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Комерційна, буд.8, код ЄДРПОУ 00131268

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД УКРАЇНА", 51931, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, просп.Свободи, буд.46, кв.1, код ЄДРПОУ 43314860

про стягнення збитків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД УКРАЇНА" про стягнення збитків у розмірі 149 448,80 грн та судових витрат.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 справу № 904/3946/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі №904/3946/26 позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; надати до суду документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

07.07.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою зазначені реквізити рахунку позивача в банку, а також надана довідка Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про відкриття рахунку позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 була направлена відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 10.07.2026.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд з`ясував, що відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 10.07.2026 була доставлена до електронного кабінету відповідача 10.07.2026 о 17:14.

З урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 10.07.2026 відповідач отримав 13.07.2026.

Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138109642) надіслано судом 10.07.2026, зареєстровано в реєстрі 10.07.2026 та забезпечено надання загального доступу 13.07.2026, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.

Так, ухвалою суду від 10.07.2026, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ураховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (13.07.2026), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 28.07.2026.

Також судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2022 між Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Авангард Україна", як виконавцем, було укладено Договір № 1070-ДЕМ про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - договір № 1070-ДЕМ).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 1070-ДЕМ виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно пункту 1.2. договору № 1070-ДЕМ найменування послуг (код ДКПП: 49.20.19): Надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - послуги).

Також відповідно до пункту 2.1 договору № 1070-ДЕМ виконавець за заявкою замовника надає одну або декілька з наступних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу по території України та за її межами автомобільним транспортом з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видачою вантажу уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу): організація перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та за її межами (пункт 2.1.1.); перевірка кількості та стану вантажу, зданого до перевезення (пункт 2.1.2.); зберігання вантажу до його одержання (пункт 2.1.3.); забезпечення збереження пломб, якщо вантаж опломбовано (пункт 2.1.4.); перевірка повноважень представника одержувача на отримання вантажу (пункт 2.1.5.) та надання інших допоміжних та супутніх транспортно-експедиторських послуг (пункт 2.1.6).

Найменування та вид вантажу, кількість вантажу або маса (вага), маршрут перевезення та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в заявках на перевезення вантажу автомобільним транспортом, зразок якої погоджено сторонами у додатку № 1 до цього Договору (пункт 2.1 договору № 1070-ДЕМ).

Сторонами відповідно до пункту 3.1 договору № 1070-ДЕМ визначено, що вартість послуг за договором визначається сторонами в залежності від необхідного транспортного засобу, маршруту і узгоджується сторонами в заявках.

Пунктом 3.2. договору № 1070-ДЕМ передбачено, що до вартості послуг виконавця включаються витрати виконавця на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання цього договору, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні цього договору (транзитні кошти).

У разі виникнення додаткових витрат, пов`язаних із наданням послуг, які не могли бути передбачені перед початком надання послуг та перебували поза впливом виконавця і є необхідними в інтересах замовника (в тому числі у разі зміни замовником маршруту перевезення вантажу), замовник зобов`язується оплатити їх виконавцеві протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку, за умови попереднього узгодження таких витрат із замовником та надання виконавцем документів, що підтверджують ці витрати (пункт 3.3. договору № 1070-ДЕМ).

Також згідно пункту 3.4. договору № 1070-ДЕМ визначено, що загальна сума договору складається з суми послуг, визначених сторонами у заявках та суми додаткових послуг і не повинна перевищувати: 200 000 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 40 000 грн. 00 коп., всього з урахуванням ПДВ - 240 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 4.1. договору № 1070-ДЕМ розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг протягом 5 календарних днів з 10 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг на підставі рахунку на оплату. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день. днем закінчення такого строку є перший робочий день.

Пунктом 4.2 договору № 1070-ДЕМ встановлено, що підставою для оплати виконавцеві наданих послуг є наступний перелік документів, які підтверджують факт належного виконання послуг, та які виконавець передає замовнику, а саме: рахунок на оплату (4.2.1.); акт прийому-передачі наданих послуг (пункт 4.2.2.); заявка (додаток №1) (пункт 4.2.3).

Також згідно пункту 4.3. договору № 1070-ДЕМ на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) виконавець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виконавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

У разі не надсилання виконавцем замовнику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який замовник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.

Замовник має право застосувати оперативно-господарські санкції у разі не надсилання розрахунку коригування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, або в разі порушення виконавцем порядку її заповнення.

Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право замовника затримати оплату послуг на суму податкового кредиту з ПДВ, який замовник повинен отримати, за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежно заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання виконавцем належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).

Замовник повідомляє виконавця про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що у разі застосування замовником оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки тощо) за несвоєчасну оплату послуг до замовника не застосовуються.

Відповідальні представники виконавця за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) є Монакова Алла Іванівна, тел. НОМЕР_1 .

У разі зміни відповідального представника виконавця за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) та/або зміни їх контактних даних. Виконавець зобов`язаний протягом 2-х днів повідомити замовника про зміну відповідальних осіб та (або) їх оновлені контакті дані.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, в а частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що виникли під час дії договору (пункт 10.1. договору № 1070-ДЕМ).

Відповідно до пунктів 13.1., 13.1.1 договору № 1070-ДЕМ встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є додаток №1 - "Зразок Заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом".

Також 18.10.2022 між Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Авангард Україна", як виконавцем, було укладено Договір № 1097-ДЕМ про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - договір № 1097-ДЕМ).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 1097-ДЕМ виконавець зобов`язується у 2022-2023 році надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2. цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно пункту 1.2. договору № 1097-ДЕМ найменування послуг (код ДКПП: 49.20.19): Надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - послуги).

Також відповідно до пункту 2.1 договору № 1097-ДЕМ виконавець за заявкою замовника надає одну або декілька з наступних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу по території України та за її межами автомобільним транспортом з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видачою вантажу уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу): організація перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та за її межами (пункт 2.1.1.); перевірка кількості та стану вантажу, зданого до перевезення (пункт 2.1.2.); зберігання вантажу до його одержання (пункт 2.1.3.); забезпечення збереження пломб, якщо вантаж опломбовано (пункт 2.1.4.); перевірка повноважень представника одержувача на отримання вантажу (пункт 2.1.5.) та надання інших допоміжних та супутніх транспортно-експедиторських послуг (пункт 2.1.6).

Найменування та вид вантажу, кількість вантажу або маса (вага), маршрут перевезення та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в заявках на перевезення вантажу автомобільним транспортом, зразок якої погоджено сторонами у додатку № 1 до цього Договору (пункт 2.1 договору № 1097-ДЕМ).

Сторонами відповідно до пункту 3.1 договору № 1097-ДЕМ визначено, що сума цього Договору становить: 2 385 812,40 грн, у тому числі ПДВ 20% 397 635,40 грн.

Пунктом 3.2. договору № 1097-ДЕМ передбачено, що вартість послуг за Договором визначається сторонами в залежності від необхідного транспортного засобу, маршруту і узгоджуються сторонами в заявках.

До вартості послуг виконавця включаються: - витрати виконавця на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання цього Договору, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні цього Договору (транзитні кошти) (пункт 3.3. договору № 1097-ДЕМ).

Також згідно пункту 3.4. договору № 1097-ДЕМ визначено, що у разі виникнення додаткових витрат, пов`язаних із наданням послуг, які не могли бути передбачені перед початком надання послуг та перебували поза впливом виконавця і є необхідними в інтересах замовника (в тому числі у разі зміни замовником маршруту перевезення вантажу), замовник зобов`язується оплатити їх виконавцеві протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку, за умови попереднього узгодження таких витрат із Замовником та надання Виконавцем документів, що підтверджують ці витрати.

Відповідно до пункту 3.5. договору № 1097-ДЕМ вартість послуг за цим Договором встановлюється у національній валюті України - гривні та не може перевищувати 2 385 812,40 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.1. договору № 1097-ДЕМ розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику Послуг протягом 7 календарних днів після підписання сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг на підставі рахунку на оплату. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 4.2 договору № 1097-ДЕМ встановлено, що підставою для оплати виконавцеві наданих послуг є наступний перелік документів, які підтверджують факт належного виконання послуг, та які виконавець передає замовнику, а саме: рахунок на оплату (4.2.1.); акт прийому-передачі наданих послуг (пункт 4.2.2.); заявка (додаток №1) (пункт 4.2.3).

Також згідно пункту 4.3. договору № 1097-ДЕМ на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) виконавець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виконавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

У разі не надсилання виконавцем замовнику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який замовник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії замовника.

Замовник має право застосувати оперативно-господарські санкції у разі не надсилання розрахунку коригування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, або в разі порушення виконавцем порядку її заповнення.

Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право замовника затримати оплату послуг на суму податкового кредиту з ПДВ, який замовник повинен отримати, за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежно заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання виконавцем належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної). Замовник повідомляє виконавця про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що у разі застосування замовником оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки тощо) за несвоєчасну оплату послуг до замовника не застосовуються.

Відповідальні представники виконавця за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) є Монакова Алла Іванівна, тел. НОМЕР_1 .

У разі зміни відповідального представника виконавця за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) та/або зміни їх контактних даних, виконавець зобов`язаний протягом 2-х днів повідомити замовника про зміну відповідальних осіб та (або) їх оновлені контакті дані.

Договір є укладеним з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, у тому числі, з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - "КЕП"), може бути скріплений печатками сторін, і діє до 31.03.2023 (включно), але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Підписанням цього Договору сторони погодили, що цей Договір, пов`язані з ним договірні документи (заявки, специфікації, додаткові угоди, додатки до договору, інше), первинні бухгалтерські документи (в тому числі, акти наданих послуг/виконаних робіт/акти приймання-передачі, видаткові накладні, за виключенням, товарно-транспортних накладних), листи та інші документи за Договором, можуть бути оформлені сторонами в електронній формі з використанням КЕП або на паперовому носії. Документи за Договором набувають чинності з дати підписання обома сторонами (в тому числі, з використанням КЕП) та можуть бути скріплені печатками Сторін. Сторони погодили, що документи за Договором можуть складатися в електронній формі та підписуватися Сторонами з використанням КЕП в будь-якому з таких сервісів: "ВЧАСНО" (vchasno.com.ua), M.E.Doc та в інших (надалі - "Сервіс для електронного підписання"). Сторони встановили наступних повноважних представників під час обміну документами між сторонами в сервісі для електронного підписання: від Замовника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; від Виконавця: avangard_ukraina@ukr.net. Роздруківки/копії електронних документів, підписані за допомогою КЕП, можуть бути засвідчені уповноваженим представником сторони за правилами засвідчення вірності копій документів. (пункт 10.1. договору № 1097-ДЕМ).

Відповідно до пунктів 13.1., 13.1.1. та 13.1.2. договору № 1097-ДЕМ встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є додаток №1 - "Зразок Заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом" та додаток № 2 - "Вартісні показники надання послуг".

Відповідно до умов Договору № 1070-ДЕМ виконавцем надано послуги, що підтверджується відповідними актами надання послуг:

- № 1110/1 від 11.10.2022 на суму 61 200,00 грн, в тому числі ПДВ 10 200,00 грн;

- № 1210/1 від 12.10.2022 на суму 122 400,00 грн, в тому числі ПДВ 20 400,00 грн.

За надані послуги замовником через іншу юридичну особу за відповідним договором доручення між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", було здійснено оплати, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, а саме:

- № 2702216 від 20.10.2022 на суму 61 200,00 грн;

- № 2702215 від 20.10.2022 на суму 122 400,00 грн.

Також відповідно до умов Договору № 1097-ДЕМ виконавцем надано послуги, що підтверджується відповідними актами надання послуг:

- № 1810/1 від 18.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 1910/1 від 19.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 2010/1 від 20.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 2110/3 від 21.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 2410/3 від 24.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 2510/1 від 25.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 2810/1 від 28.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 3110/2 від 31.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 0811/2 від 08.11.2022 на суму 112 593,60 грн, в тому числі ПДВ 18 765,60 грн;

- № 2112/1 від 21.12.2022 на суму 150 124,80 грн, в тому числі ПДВ 25 020,80 грн.

За надані послуги Замовником через іншу юридичну особу за відповідним договором доручення між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", було здійснено оплати, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, а саме:

- № 2708059 від 26.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 2708057 від 26.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 2708058 від 26.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 2708474 від 27.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 2730052 від 10.11.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 2730053 від 10.11.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 2723079 від 04.11.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн;

- № 2730054 від 10.11.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн;

- № 2734838 від 16.11.2022 на суму 112 593,60 грн, в тому числі ПДВ 18 765,60 грн;

- № 2802351 від 11.01.2023 на суму 150 124,80 грн, в тому числі ПДВ 25 020,80 грн.

Як зазначає позивач у своєму позові, і вказані обставини не спростовані відповідачем, постачальник повинен був скласти податкові накладні на дату виникнення податкових зобов`язань, тобто на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, та зареєструвати її у ЄРПН або до 5 календарного дня (включно) або до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені в залежності від дати складання тобто:

- 11.10.2022 на суму 61 200,00 грн, в тому числі ПДВ 10 200,00 грн та зареєструвати до 05.11.2022;

- 12.10.2022 на суму 122 400,00 грн, в тому числі ПДВ 20 400,00 грн та зареєструвати до 05.11.2022;

- 18.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

- 19.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

- 20.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

- 21.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

- 24.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

-25.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

- 28.10.2022 на суму 75 062,40 грн, в тому числі ПДВ 12 510,40 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

- 31.10.2022 на суму 37 531,20 грн, в тому числі ПДВ 6 255,20 грн та зареєструвати до 18.11.2022;

- 08.11.2022 на суму 112 593,60 грн, в тому числі ПДВ 18 765,60 грн та зареєструвати до 05.12.2022;

- 21.12.2022 на суму 150 124,80 грн, в тому числі ПДВ 25 020,80 грн та зареєструвати до 18.01.2023.

Однак виконавцем за результатами оформлення документів, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, а саме вищезазначених актів наданих послуг, не було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні, що призвело до порушення прав замовника.

Вказаний факт підтверджується відомостями з Електронного кабінету платника податків - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо пошуку в Єдиному реєстрі податкових накладних в рубриці Отримані ПК/РК за критеріями пошуку: ІПН продавця, датою складання ПН та реєстрації ПН із зазначенням періоду такої події з 01.08.2022 по 15.06.2026.

Відомості про податкові накладні з вищезазначеними обсягами операцій та ІПН продавця 433148604030 за період з 01.08.2022 по 15.06.2026 відсутні.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України, (п. 3 Наказу №1307).

Пунктом 5 Наказу №1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.

Згідно із пунктом 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Відповідно до абзац у 1 пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абзацу 14 та 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 14.1.181 статті 181 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно з абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Таким чином, наведеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

У даному випадку позивач доводить наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 149 448,80 грн посиланням на обставини вчинення відповідачем порушення зобов`язання, встановленого податковим законодавством, яке полягає у порушенні відповідних норм, зокрема в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, у відповідності до вищевказаних положень Податкового кодексу України, Відповідач був зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою відвантаження товару або датою зарахування коштів від покупця, як оплата товарів, що підлягали постачанню (у разі здійснення попередньої оплати за товар).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо надання послуг на загальну суму 149 448,80 грн матеріали справи не містять.

На підставі викладеного господарський суд доходить висновку, що відповідач не виконав (не надав доказів виконання) вимоги ст. 201 ПК України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим Позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 149 448,80 грн.

При цьому, хоча обов`язок продавця (постачальника) зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем товару, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту Позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

З урахуванням наведеного, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з Відповідача збитків у сумі 149 448,80 грн., визнаються судом обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД УКРАЇНА" про стягнення збитків.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 10.06.2026 № 4601640.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД УКРАЇНА" про стягнення збитків задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД УКРАЇНА", 51931, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, просп.Свободи, буд.46, кв.1, код ЄДРПОУ 43314860 на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Комерційна, буд.8, код ЄДРПОУ 00131268 збитки у розмірі 149 448,80 грн (сто сорок дев`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень вісімдесят копійок) та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.09.2026

Суддя О.В. Перова