Рішення № 139549119, 07.09.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

691/619/26

2/707/1988/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулося до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

04 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72689955.

03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», уклали договір договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло усі права первісного кредитора за кредитним договором № 72689955. Далі, 17.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект», уклали договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором № 72689955 до ОСОБА_1 .На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Сіті Колект».

1.2. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 18.05.2026 дану справу направлено за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

1.3. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якій вказав, що позовна вимога щодо стягнення основної суми (тіло кредиту, фактично отримане на картку) 5 500 грн., не підлягає задоволенню, оскільки після пред`явлення позову відповідач добровільно виконав зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту. У зв`язку з відсутністю предмета спору провадження у цій частині підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. На момент нарахування спірних процентів та комісії відповідач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, отже, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» кредитодавець був позбавлений права здійснювати нарахування процентів за користування кредитом та будь-яких штрафних санкцій. Також зазначив, що заявлені до стягнення 12 000 грн витрат на правову дпопомогу є явно завищеними та не відповідають критерію співмірності.

1.4. Сторони у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими.

Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та за відсутністю представника ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

1.5. Відповідно технічна фіксація справи за позовом ТОВ «ФК «Сіті Колект», про стягнення заборгованості не здійснювалася у зв`язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 04.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72689955, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору, умови надання позики є наступними: сума позики 3000 грн.; строк позики 30 днів; процентна ставка (базова) за день 2,5% (фіксована); дата надання позики 04.11.2022; денна процентна ставка 2,50%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%; орієнтовна реальна процентна ставка 90465,53%; орієнтовна загальна вартість позики 5250 грн.

Згідно з п. 3 Договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

04.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №72689955 до договору позики №72689955, відповідно до якої позикодавець збільшив сму наданої позичальнику позики 3000 грн. на 2500 грн.

2.2. 03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», уклали договір договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло усі права первісного кредитора за кредитним договором № 72689955.

2.3. 17.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 відступлене ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Згідно витягу з реєстру прав вимоги №17/12/25 від 17.12.2025, право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72689955 зазначено під №3456, його заборгованість становить 22000 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 5500 грн, заборгованості за процентами 16500 грн.

2.4. Відповідно до платіжної інструкції від 29.06.2026 ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «ФК Сіті Колект» перерахував 5500 грн. на погашення основної суми заборгованості (тіло кредиту) за договором № 72689955.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

3.4. Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договорів факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо відступлення прав вимоги за спірним договором.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 72689955, суд приходить до наступного.

Відповідно до платіжної інструкції від 29.06.2026 ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «ФК Сіті Колект» перерахував 5500 грн. на погашення основної суми заборгованості (тіло кредиту) за договором № 72689955, а тому підстави для стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача відсутні.

Стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом суд приходить до наступного.

Щодо посилання представника відповідача на те, що відповідач є військовослужбовецем, а тому має право на пільги, встановлені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і йому не повинні нараховуватися проценти за користування кредитом, слід зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір між сторонами було укладено 04.11.2022, відсотки нараховувалися до 04.12.2022, а відповідач ОСОБА_1 з лютого 2023 року призваний на військову службу по мобілізації, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору; довідкою №11857 від 23.05.2026; витягом з наказу №52 від 17.02.23

Тобто, у період виконання умов кредитного договору на відповідача не поширювалися пільги, передбачені вищезазначеною нормою Закону, у зв`язку з чим, наявні підстави для стягнення з відповідача нарахованих процентів у сумі 4125 грн.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» про стягнення комісії за договором позики №72689955 в розмірі 12375 грн, суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір позики № 72689955 від 04.11.2022 не передбачає сплати комісії.

Сплата комісії не передбачена умовами договору позики, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики неможливо встановити розмір комісії та період нарахування. Позивач взагалі нічим не обґрунтовує нарахування комісії, не зазначає, за які послуги нараховується така комісія, в якому розмірі та на яку суму.

Отже, оскільки відповідачем укладено договір позики, який не містить умов сплати та нарахування комісії, заборгованість за комісією в розмірі 12375 грн до стягнення із відповідача не підлягає.

4.5. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором позики виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальній сумі 4125 грн (проценти за користування кредитом), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 06.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 18,75% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 499,20 грн.

5.2. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026; прайс лист до договору про надання правничої допомоги; заявка про надання правової допомоги № 512; витяг з акту про надання правничої допомоги № 512; платіжна інструкція № 432 від 30.03.2026; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання заявником послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 185 Великої Палати Верховного Суду постанови від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, пункт 141 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Висновок щодо порушеного правового питання щодо застосування пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК в частині права суду з власної ініціативи суду зменшувати розмір витрат на правничу допомогу викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2026 у справі № 372/6826/24.

Враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, предмет спору, складність справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, консультація, а також підготовка та написання професійним/кваліфікованим адвокатом такої позовної заяви в порядку ч. 3 ст. 141 ЦПК України оцінюється судом в загальному розмірі 4 000,00 грн. Вказана сума відповідає вимогам пропорційності (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України), в той час як більша сума таких витрат не відповідає вимогам пропорційності.

Ураховуючи часткове задоволення позову (задоволено 18,75 % вимог), з відповідача на користь позивача слід стягнути 750 грн (4 000,00 грн х 18,75%) в якості відшкодування витрат на правничу допомогу.

5.3. Позивач просить стягнути 381,74 грн витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат позивач надав копію договору № ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» (виконавець) та ТОВ «ФК «Сіті Колект» (замовник), відповідно до якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника надавати останньому послуги/виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки документів для розсилки клієнтам замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним замовником в якості адресата.

Згідно з додатку № 3 від 28.01.2026 до договору № ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025 сторони погодили вартість послуг робіт за договором що включають друк пакету документів до суду, конвертування, організація поштової доставки за комплект, підготовка поштових документів, обробка бази, поштові витрати (послуги УП), сукупна вартість яких визначена у розмірі 381,74 грн.

Згідно з акта наданих послуг № 80 від 28.02.2026 ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» погодили виконання послуг по друку та відправці документів: кількість 1 послуга, загальною вартістю 149166,67 грн з ПДВ.

Проте, позивачем не було надано суду доказів, що підтверджували б понесені ним витрати у цій справі пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику, оскільки до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «ФК «Сіті Колект» замовляло таку послугу у ТОВ «Дірект Технолоджі» за договором № 72689955 від від 04.11.2022 та/або щодо відповідача та що послуги, вказані у акті наданих послуг № 131 від 01.04.2026 стосуються саме справи, що розглядається.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику у цій справі, тому вважає за необхідне відмовити в частині стягнення судових витрат у сумі 381,74 грн, через недоведеність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором № 72689955 від 04.11.2022 у загальному розмірі 4125 (чотири тисячі сто двадцять п`ять) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір у сумі 499 (чотириста дев`яносто дев`ять) грн 20 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: просп. Соборності, буд. 30-А, пр. 321, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. С. Волкова