Рішення № 139547825, 07.09.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1205/26

Провадження № 2/379/933/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 вересня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду №2 в м. Тараща цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить стягнути з відповідачки суму заборгованості в розмірі 42785,33 грн, а також 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу. В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказує, що 22.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою укладено договір №5263435 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання перед відповідачем в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок грошові кошти в сумі 15000 грн (п.1.2. кредитного договору). Строк кредиту 360 днів з 22.01.2025 по 17.01.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. 27.02.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 27/02/2026, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачкою. До позивача відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 52663435 від 22.01.2025 року. Незважаючи на взяті на себе за договором зобов`язання, відповідачка належним чином не виконує умови договору, у зв`язку із чим станом на день звернення з позовом до суду заборгованість по кредиту становить 43070,33 грн, що складається із суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14999,78 грн, суми заборгованості за процентами у розмірі 27785,55 грн., штрафних санкцій у розмірі 284,97 грн.

Проте, враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідачки штрафні санкції у розмірі 284,97 грн. Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідачка відмовляється, позивач просить стягнути суму заборгованості за договором у розмірі 42785,33 грн з відповідачки, а також судові витрати.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 02 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Крім того, задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ КБ «Приват Банк» інформацію, що становить банківську таємницю.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка в судові засідання не заявилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Будь-яких клопотань чи заяв від неї не надходило,відзиву на позов не надіслала.Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При відсутності заперечень зі сторони представника позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч.8 ст.178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що 22.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5263435. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн строком на 360 дні.Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. (п. п.1.2., 1.3. договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок клієнта № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту: 22.01.2025 або 23.01.2025 (п.2.1. договору).

Згідно п. 1.4.1 Комісія за надання кредиту становить 0,00 гривень.Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору.

Знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 10.02.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.4.2 договору).

Кредитний договір був підписаний відповідачкою 22.01.2025 року з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 44013.

Згідно додатку № 1 до договору, сторони визначили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, узгодивши графік щомісячного платежу в розмірі певної частки суми кредиту та відсотків протягом періоду: з 22.01.2025 року по 17.01.2026 року.

До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту з інформацією про умови кредитування, який також підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 32146 22.01.2025 року.

ТОВ «Лінеура Україна» 22.01.2025 року перерахувало відповідачці кредитні кошти в розмірі 15000,00 гривень на зазначену відповідачкою у заявці платіжну картку за допомогою системи ТОВ «Пейтек Україна», номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - 52634351737532146, з чого слідує, що свої зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор виконав.

Згідно витребуваної інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено що платіжну карту № НОМЕР_2 було емітовано на ім`я ОСОБА_1 та на вказану платіжну карту було зараховано кошти 22.01.2025 в сумі 15000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 5263435 від 22.01.2025, сума заборгованості станом на 27.02.2026 становить 43070,33 грн, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту 14999,78 грн, сума заборгованості по процентах 27785,55 грн, сума заборгованості по штрафам 284, 97 грн.

Судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , з метою виконання умов договору, здійснила часткову оплату суми кредиту в розмірі 28049,01 грн, які спрямовані первісним кредитором на оплату тіла кредиту, оплату процентів та штрафу, що відображено у розрахунку заборгованості.

27.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» був укладений договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і до відповідачки за кредитним договором № 5263435 від 22.01.2025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5263435 від 22.01.2025 у загальному розмірі становить 43070,33 грн, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту 14999,78 грн, сума заборгованості по процентах 27785,55 грн, сума заборгованості по штрафам 284, 97 грн.

Проте, враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідачки штрафні санкції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягни згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові № 61-20799св19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає: «Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа....»

Сторони узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кошти, строки та умови користування ними, у договорі передбачено умови та строки нарахування відсотків, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами договору та про наявність волі відповідача для укладення договору надання грошових коштів у позику в електронній формі, на погоджених умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між відповідачем та кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.

Отже, судом встановлено факт укладання відповідачкою вищевказаного договору про споживчий кредит в електронній формі та підписанням договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Отже, враховуючи досліджені судом докази, а також установлені обставини та положення зазначених вище норм права, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений 22.01.2025 між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч.1 ст.1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за вказаним кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» вищезазначені свої договірні зобов`язання виконало належним чином та своєчасно, надавши відповідачці можливість користуватися обумовленим розміром кредитних коштів.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у позовній заяві пред`явило до стягнення з відповідачки заборгованість за договором у загальній сумі 42785,33 грн, визначивши її складовими елементами: 14999,78 грн боргу за тілом кредиту; 27785,55 грн боргу по процентах.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з 10.02.2025 по 06.07.2026 ОСОБА_1 було сплачено 28049,01 грн в рахунок погашення заборгованості за договором № 5263435 з яких 7215,03 грн первісним кредитором направлено на погашення штрафних санкцій.

Проте суд зауважує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів та тіла кредиту за період з 22.01.2025 (укладення кредитного договору) до 17.01.2026 (кінцева дата дії строку договору) наступним чином:

10.02.2026 відповідачкою було сплачено 30 грн, які було направлено на погашення відсотків.

Так, у період з 11.02.2025 року по 04.03.2025 року включно заборгованість відповідачки за нарахованими відсотками становить 3135 грн (22 дні х 142,50 грн (0,95% від тіла кредиту 15000,00 грн).

04.03.2025 року відповідачкою здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 5272,51 грн, з яких: 3135 грн слід віднести у погашення заборгованості по відсотках, а решту 2137,51 грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, розмір основного боргу з 05.03.2025 року становить 12862,49 грн та складається із: тіла кредиту - 12862,49 грн (15000,00 грн - 2137,51 грн), відсотків - 0,00 грн.

У період з 05.03.2025 року по 26.03.2025 року включно заборгованість відповідачки за нарахованими відсотками має становити 2688,26 грн (22 днів х 122,19 грн (0,95% від тіла кредиту 12862,49 грн).

26.03.2025 року відповідачкою здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 5270,27 грн, з яких: 2688,26 грн слід віднести у погашення заборгованості по відсотках, а решту 2584,02 грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, розмір основного боргу з 27.03.2025 року становить 10278,47 грн та складається із: тіла кредиту - 10278,47 грн (12862,49 грн - 2584,02 грн), відсотків - 0,00 грн.

У період з 27.03.2025 року по 30.04.2025 року включно заборгованість відповідачки за нарахованими відсотками має становити 3417,40 грн (35 днів х 97,64 грн (0,95% від тіла кредиту 10278,47 грн).

30.04.2025 року відповідачкою здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 7124,66 грн, з яких: 3417,40 грн слід віднести у погашення заборгованості по відсотках, а решту 3707,26 грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, розмір основного боргу з 01.05.2025 року становить 6571,21 грн та складається із: тіла кредиту - 6571,21 грн (10278,47 грн - 3707,26 грн), відсотків - 0,00 грн.

У період з 01.05.2025 року по 20.05.2025 року включно заборгованість відповідачки за нарахованими відсотками має становити 1248,60 грн (20 днів х 62,43 грн (0,95% від тіла кредиту 6571,21 грн).

20.05.2025 року відповідачкою здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 2849,99 грн, з яких: 1248,60 грн слід віднести у погашення заборгованості по відсотках, а решту 1601,39грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, розмір основного боргу з 21.05.2025 року становить 4969,82 грн та складається із: тіла кредиту - 4969,82 грн (6571,21 грн - 1601,39 грн), відсотків - 0,00 грн.

У період з 21.05.2025 року по 06.07.2025 року включно заборгованість відповідачки за нарахованими відсотками має становити 2218,87 грн (47 днів х 47,21 грн (0,95% від тіла кредиту 4969,82 грн).

06.07.2025 року відповідачкою здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 7499,56 грн, з яких: 2218,87 грн слід віднести у погашення заборгованості по відсотках та 4969,82грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

Залишок надміру сплачених відповідачкою коштів становить 310,87 грн.

З урахуванням вищенаведеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши факт видачі відповідачці кредиту в сумі 15000 грн, враховуючи розмір процентів, які сплатила відповідачка згідно умов договору, звільненням її від сплати штрафу в силу п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України з урахуванням сплачених коштів на погашення такого, які відповідно слід зарахувати в погашення основної суми боргу, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: 03045, місто Київ, вул. Набережно - Корчуватська, будинок 27, прим., 2;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 07.09.2026.

Суддя

Таращанського районного суду

Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ