Рішення № 139547353, 08.09.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/512/26

справа № 294/1831/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

секретаря судового засідання - Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чуднів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

24.10.2023 позивач звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 , яка ще за життя на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 склала заповіт, яким усе майно, що належатиме останній на день смерті заповіла позивачу, в тому числі і житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину. Звернувшись до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ковальчука О.Д., де було заведено спадкову справу № 45/2023, позивачу було відмовлено у зв`язку з пропущеним строком на прийняття спадщини з урахуванням п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 щодо порядку оформлення спадщини під час воєнного стану, який закінчився 12.06.2023. Пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки звернувшись до приватного нотаріуса на початку березня 2023 року за консультацією, позивачу було роз`яснено, що згідно вказаної вище постанови на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється, але не більше ніж на чотири місяці (строк на прийняття спадщини мав закінчитись 12.10.2023). Однак 28.06.2023, повторно звернувшись до нотаріуса для подачі заяви на прийняття спадщини, останньому було роз`яснено, що 09.05.2023 було внесено зміни до вказаної постанови та виключено норму, яка суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому строк на прийняття спадщини відповідно до цих змін в позивача закінчився 12.06.2023, а не 12.10.2023. Таким чином позивач фактично пропустив 16 днів для прийняття спадщини після померлої матері не через власну бездіяльність, а у зв`язку з отриманою консультацією нотаріуса, який його орієнтував фактично неправильно.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 04.02.2026 позовну заяву залишено без руху, надано термін для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 31.03.2026 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15.05.2026.

У зв`язку з неявкою сторін підготовче судове засідання відкладено на 24.06.2026.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, однак 23.06.2026 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 13.04.2026 від сільського голови Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області надійшов відзив, згідно якого позовні вимоги позивача визнають в повному обсязі та просять суд їх задовольнити, справу розглядати за відсутності відповідача.

Ухвалою суду від 24.06.2026 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.09.2026, витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання 04.09.2026 сторони не з`явились, з врахуванням поданих від них заяв від 23.06.2026 та 13.04.2026, з дотриманням вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

04.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 21.12.2022, виданого Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.07.2023, виданого повторно Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (позивача у справі) є ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно заповіту №585, посвідченого секретарем Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області Погорільчуком І.І., ОСОБА_2 належний житловий будинок з усіма надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 , і взагалі все те, що належатиме останній на день смерті і на що за законом вона матиме право, повністю заповіла ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до довідки № 220, виданої Іванопільським старостинським округом виконавчого комітету Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 24.04.1979 належав ОСОБА_2 (а.с.11).

Постановою приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ковальчука О.Д. від 28.06.2023 за №151/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , 1936 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-12).

Дослідженням спадкової справи №45/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 з`ясовано, що остання заведена за заявою ОСОБА_1 від 28.06.2023 приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ковальчуком О.Д.

Інших спадкоємців майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 немає.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222,1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до постанови Верховного суду від 20.03.2024 у справі №545/1231/23, висловлено правову позицію, що оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України,суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, визначеного частиною першою статті1270 ЦК України, ОСОБА_1 посилався на те, що такий строк закінчився 12.06.2023, однак який пропустив у зв`язку з невірною поінформованістю про строки прийняття спадщини, оскільки вважав, що на час введеного воєнного стану в Україні цей строк зупиняється на чотири місяці, а тому з відповідною заявою для прийняття спадщини він звернувся лише 28.06.2026, тобто з запізненням майже в пів місяця.

Згідно з п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.20022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови КМУ від 28.02.2022 №164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Водночас норми вищевказаної постанови КМУ від 28.02.2022 №164 щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини є такими, що вводять в оману спадкоємців, та у даному випадку, як стверджує позивач, зумовили пропуск нею строку для прийняття спадщини.

При вирішенні вказаної справи суд виходить, перш за все, з принципів верховенства права та належного урядування, закріплених у ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та прецедентній практиці ЄСПЛ.

Так, Закон не повинен суперечити принципам верховенства права, має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях його застосування та наслідків дії норм. В протилежному випадку втручання держави у право власності особи не буде відповідати «справедливому балансу», який має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини, яка нестиме «індивідуальний і надмірний тягар». Держава та її органи не можуть посилатися на власні помилки, прогалини чи суперечності в законодавстві для виправдання обмеження прав особи або накладення на неї додаткового тягаря. Якщо норма закону припускає неоднозначне чи суперечливе тлумачення, відповідальність за це лежить на державі, а не на громадянинові.

Таким чином, суперечності у нормах чинного законодавства України щодо строків прийняття спадщини, які існували на початку вторгнення російської федерації та припали на період відкриття спадщини у цій справі, зумовили невизначеність позивача щодо конкретних чітких термінів для прийняття спадщини.

Зважаючи на зазначені обставини справи, незначний термін пропуску строку для прийняття спадщини, враховуючи також те, що відновлення права на прийняття спадщини позивачем не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, зважаючи на відсутність інших спадкоємців, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги останньої є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном 1 (один) місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08.09.2026.

Суддя Ірина БІЛЕРА