Ухвала суду № 139547310, 08.09.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1700/26

Номер провадження 2/289/1558/26

УХВАЛА

08.09.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа №289/1700/26 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ''ДІДЖИ ФІНАНС'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

07.09.2026 ОСОБА_3 та її представник Пелипенко В.В. подали до суду заяву про відвід головуючому судді у даній справі Кириленка О.О., у зв`язку з наявністю обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. В обґрунтування своєї заяви зазначають, що суд під головуванням судді Кириленка О.О. попередньо ухвалив три рішення у інших цивільних справах, які, на думку заявників, є незаконними. У даній справі головуючий протиправно ухвалив рішення здійснювати розгляд справи без виклику сторін по справі. Суддя Кириленко О.О. постійно створює перешкоди відповідачці щодо можливості оцінки та перевірки цифрових доказів за змістом, заперечення автентичності доказів та обставин їх отримання. Також суддя Кириленко О.О. постійно погрожував санкціями воїну-ветерану, чоловіку відповідачки, як учаснику справи та має сформовану правову позицію на користь позивача. Дії судді та бездіяльність мають ознаки фінансового геноциду проти родини відповідачки. Суддя ігнорує те, що відповідач ніколи не мала фінансово-договірних відносин з позивачем та не підписувала жодних кредитних зобов`язань.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.

Так згідно положень ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Заява ОСОБА_1 про відвід не містить жодної обґрунтованої підстави, яка свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді, та могла б бути підставою для задоволення відводу (або заявлення самовідводу), всі доводи відповідачки зводяться до незгоди з винесеним рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, вказані відповідачкою у заяві про відвід судді обставини щодо незгоди з прийнятим суддею процесуальним рішенням у даній справі, не є правовою підставою для відводу відповідно до приписів частини четвертої статті 36 ЦПК України.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Прийняття суддею відповідних процесуальних рішень та вчинення інших процесуальних дій під час розгляду цивільної справи не є підставою для відводу судді та не може оціночно визначатись як сумніви у його об`єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, водночас може бути вирішене у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів.

З огляду на наведене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суддя дійшов висновку, що заява відповідачки ОСОБА_1 та її представника про відвід судді є необґрунтованою, а відтак суддя вважає за необхідне передати вказану заяву про відвід для її вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді - визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленка О.О. передати до канцелярії суду для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.

Суддя О. О. Кириленко