Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/23234/25
Провадження № 2/638/3937/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Морозової Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,-
ВСТАНОВИВ:
20.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в особі представника Миц І.В. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача 16 489,33 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «СГ «ТАС» укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №AZEP211230533. Предметом договору страхування є страхування транспортного засобу Nissan Almera днз НОМЕР_1 . 28.11.2022 року в м. Харків, біля буд. 32 по пр. Людвіга Свободи, відбулась ДТП за участю застрахованого ТЗ Nissan Almera днз НОМЕР_1 та ТЗ Lexus днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022 року, відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП. У результаті ДТП було пошкоджено ТЗ Nissan Almera днз НОМЕР_1 . Водій пошкодженого автомобіля звернувся до позивача із заявою про настання події. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, було проведено його огляд, за результатами якого складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та ремонтну калькуляцію №20181_42 від 01.12.2022 року. Згідно ремонтної калькуляції, вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 16 489,33 грн. На підставі отриманих документів, позивачем затверджено страховий акт №22205/42/922 від 12.12.2022 року на суму 16 489,33 грн., яка була виплачена. Цивільно-правова відповідальність відповідача є незастрахованою. Таким чином відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку суброгації у розмірі 16 489,33 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи встановлено, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022 року у справі №638/7037/22, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 850,00 грн.
Зазначена постанова набрала чинності 02.01.2023 року.
Вказаною постановою судом встановлено, що 28.11.2022 року о 20 год. 08 хв. в м. Харків, біля буд. 32 по пр. Людвіга Свободи, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Lexus PX 350, державний номерний знак НОМЕР_2 , перед поворотом ліворуч на пр. Л. Свободи, не врахував дорожньої обстановки, не надав перевагу у русі транспортному засобу Nissan Almera Classic, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Таким чином, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.4 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно частини 6 статті 82 ЦПК України постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.09.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №AZEP-211230533, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Nissan Almera днз НОМЕР_1 , умовами якого визначено строки та порядок виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
29.11.2022 року власник пошкодженого транспортного засобу Nissan Almera днз НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхову подію.
05.12.2022 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.
На підставі акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 29.11.2022 року, ремонтної калькуляції №20181_42 від 01.12.2022 року та страхового акту №22205/42/922 від 12.12.2022 року та розрахунку суми страхового відшкодування, потерпілому було визначено страхове відшкодування у розмірі 16 489,33 грн.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому у розмірі 16 489,33 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.12.2022 року.
Згідно з довідкою з перевірки чинності поліса внутрішнього страхування за параметрами пошуку «Поліс» на ТЗ № НОМЕР_2 станом на 28.11.2022 року, поліс не знайдено.
Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до статті 102 Закону України «Про страхування» здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
Статтею 108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.
Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.
Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.
Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.09.2022 у справі № 727/182/21 (провадження № 61-11749св21)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.02.2022 у справі № 709/370/20 (провадження № 61-16320св20) зазначено: «різниця між виплаченою позивачу страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, зумовлена законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком -франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Тому саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Тому суд першої інстанції установивши, що розмір шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує розмір страхового відшкодування, зробив правильний висновок, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою».
У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2018 у справі №910/12500/17).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічні по суті висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 року у справі № 922/4013/17 виклав позицію, в якій вказав, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що єдиним належним доказом розміру заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди є висновок експерта про розмір збитків, у тому числі з урахуванням коефіцієнту зносу, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля, є неправильними, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Таким чином, оскільки ПАТ «СГ «ТАС» виконало свої зобов`язання за договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №AZEP-211230533 від 25.09.2022 року, виплативши страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу Nissan Almera днз НОМЕР_1 , до нозивача перейшло право вимоги до винуватця ДТП - заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
За змістом статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Оскільки відповідач є відповідальним за завдані ним внаслідок ДТП збитки, свою цивільно-правову відповідальність не застрахував та не надав інформації про наявність в нього пільгового документу, який би звільняв від відшкодування шкоди, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 16 489,33 грн.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 89 ЦПК України).
Враховуючи викладене, на підставі внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих суду доказів, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Берестейський, 65, матеріальну шкоду в порядку суброгації у розмірі 16 489 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Берестейський, 65, сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя:
Судове рішення № 139546199, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 08.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/23234/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: