Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №344/11934/26
Провадження № 2/338/1147/26
07 вересня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Решетова В.В.,
з участю секретаря Смеречук Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача Кириченко Ольги Миколаївни про залишення позову без розгляду та повернення судового збору у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 24 470 грн 15 коп. заборгованості за кредитним договором №2035056791 від 18 грудня 2020 року та пов`язаною із ним заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2035056791_CARD від 18 грудня 2020 року.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року цивільну справу за вказаним позовом передано за підсудністю до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
21 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача Кириченко О.М. подала заяву, в якій просить позов ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду, повернути позивачу судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією №850 від 10 червня 2026 року, та після набрання ухвалою законної сили здійснити відповідне електронне подання до Державної казначейської служби України.
Платіжною інструкцією АТ «А-Банк» №850 від 10 червня 2026 року підтверджено сплату ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» судового збору у сумі 2 662 грн 40 коп. за подання позову у цій справі.
Дослідивши заяву представника позивача та письмові та електронні матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду за заявою позивача є проявом принципу диспозитивності цивільного судочинства. Верховний Суд у постанові від 20 травня 2024 року у справі №202/16597/23 (провадження №61-2159св24) зазначив, що за наявності заяви позивача про залишення позову без розгляду, поданої до початку розгляду справи по суті, суд у силу пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України постановляє відповідну ухвалу, не перевіряючи мотивів реалізації позивачем цього процесуального права.
Заяву представника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» подано після відкриття провадження у справі та до початку її розгляду по суті. Відомостей про обставини, які б перешкоджали реалізації позивачем права, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, матеріали справи не містять. Тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо клопотання про повернення судового збору суд виходить з такого.
Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення сплаченої суми судового збору в разі залишення заяви або скарги без розгляду, однак прямо встановлено винятки з цього правила, зокрема коли заяву або скаргу залишено без розгляду за заявою (клопотанням) позивача.
Отже, коли позов залишається без розгляду саме за заявою позивача, сплачений ним судовий збір з Державного бюджету України не повертається. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 травня 2024 року у справі №202/16597/23, у якій касаційний суд підтвердив правильність відмови у поверненні судового збору за аналогічної процесуальної підстави залишення позову без розгляду.
Тому вимога ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про повернення 2 662 грн 40 коп. судового збору з Державного бюджету України задоволенню не підлягає. Відповідно, відсутні й підстави для здійснення електронного подання до органу Казначейства з метою такого повернення.
Разом з тим відмова у поверненні судового збору з бюджету не виключає вирішення судом питання про його розподіл між сторонами. За частиною третьою статті 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Верховний Суд, застосовуючи частину дев`яту статті 141 ЦПК України у взаємозв`язку з правилами про розподіл витрат у разі залишення позову без розгляду, у постановах від 17 грудня 2020 року у справі №758/12381/18-ц та від 06 липня 2023 року у справі №750/6669/22 звертав увагу, що саме по собі використання стороною процесуального права не є достатньою підставою для особливого розподілу судових витрат, суд має встановити конкретні дії сторони, у зв`язку з якими виник спір або були понесені витрати.
У цій справі підставою звернення ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до суду були обставини неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором. На час подання позову такі обставини підтверджувалися наявними у справі кредитним договором, банківськими розрахунками, документами про перехід права вимоги, витягом з реєстру боржників, вимогою про погашення заборгованості від 24 квітня 2026 року та доказами її направлення відповідачу. Саме невиконання грошового зобов`язання стало причиною виникнення спору та необхідності сплати позивачем судового збору при зверненні до суду.
З огляду на наведене та з метою розподілу понесених у справі судових витрат суд вважає обґрунтованим покласти сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. на відповідача на підставі частини дев`ятої статті 141 ЦПК України.
При цьому частина третя статті 142 ЦПК України не застосовується судом як самостійна підстава такого стягнення, оскільки подана представником позивача заява не містить твердження про те, що позивач не підтримує вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову. Підставою розподілу судового збору в цій ухвалі є саме частина дев`ята статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 13, 133, 141, 257, 258-261, 353, 354 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд
п о с т а н о в и в:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» Кириченко Ольги Миколаївни про залишення позову без розгляду та повернення судового збору - задовольнити частково.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у частині повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №850 від 10 червня 2026 року, та здійснення електронного подання до Державної казначейської служби України щодо його повернення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України залишення позову без розгляду не позбавляє його права після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 261 ЦПК України.
Суддя В. В. Решетов
Судове рішення № 139545661, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 07.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/11934/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: