Рішення № 139544664, 08.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3553/25

Номер провадження2/173/722/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 24.04.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1544-9228, підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог законодавства про електронну комерцію.

Позивач виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти та додаткові суми кредиту згідно з укладеними додатковими угодами. Відповідач отримав кредитні кошти, частково здійснював їх погашення, чим визнав існування зобов`язань, однак у подальшому належним чином умов договору не виконав, у встановлені строки кредит та проценти не повернув.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору позивач просить стягнути заборгованість станом на 22.10.2025 у загальному розмірі 36950,40 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту, процентами за користування кредитом, процентами, нарахованими відповідно до статті 625 ЦК України, та комісією, а також витрати зі сплати судового збору.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту, з урахуванням здійснених нею платежів у загальному розмірі 3842,70 грн. В іншій частині проти позову заперечувала, посилаючись на безпідставність нарахування процентів, комісії та процентів річних за ст.625 ЦК України.

Також зазначила, що сплачені відповідачем кошти неправильно зараховані позивачем на погашення процентів, комісій та інших платежів, у зв`язку з чим просила врахувати їх відповідно до черговості, встановленої ст.19 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім цього заперечувала проти нарахування процентів після закінчення строку кредитування, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

Щодо вимоги про стягнення 6750,00 грн за ст.625 ЦК України представник відповідача посилалася на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого на період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, та від сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене представник відповідача просила позов задовольнити частково, стягнувши лише доведену заборгованість за тілом кредиту з урахуванням здійснених платежів, а в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1544-9228, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами договору позивач відкрив відповідачу кредитну лінію та надав кредит у розмірі 1000,00грн строком на 365 календарних днів, до 23.04.2026, для задоволення особистих потреб позичальника. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою: 1% на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74% на день, починаючи зі 181-го дня до закінчення строку кредитування або до повного погашення кредиту, а також одноразової комісії за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту. Проценти нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожний день користування кредитом, а позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти, комісію та повернути кредит у строки, визначені договором.

Відповідно до реквізитів договору №1544-9228 від 24.04.2025 відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 1000,00 грн шляхом їх зарахування 24.04.2025 на платіжну картку №НОМЕР_1 . Номер транзакції в системі EasyPay - 1595673068.

Також Додатковою угодою від 30.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1544-9228 від 24.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 1000,00 грн шляхом їх зарахування 30.04.2025 на платіжну картку №НОМЕР_1 . Номер транзакції в системі EasyPay - 1598610475.

Крім цього Додатковою угодою від 07.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1544-9228 від 24.04.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 1000,00 грн шляхом їх зарахування 07.05.2025 на платіжну картку №НОМЕР_1 . Номер транзакції в системі EasyPay - 1602490173.

Також Додатковою угодою від 16.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1544-9228 від 24.04.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 10500,00 грн. При цьому пунктом 2.4 Додаткової угоди визначено обов`язок позичальника повернути зазначену суму протягом 365 календарних днів з моменту укладення Додаткової угоди та сплатити проценти за користування кредитом на умовах цієї Додаткової угоди. Пунктом 2.11 Додаткової угоди сторони прямо домовилися продовжити строк кредитування до 365 календарних днів з дати її укладення, у зв`язку з чим загальний строк кредитування за Договором становить 387 днів. Пунктом 2.12 визначено, що дата укладення Додаткової угоди є першим днем використання кредиту на змінених нею умовах.

На виконання умов договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 10500,00 грн шляхом їх зарахування 16.05.2025 на платіжну картку №НОМЕР_1 . Номер транзакції в системі EasyPay - 1607679069.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1544-9228 від 24.04.2025 станом на 22.10.2025 загальна сума заборгованості становить 36950,40 грн, з яких: заборгованість за кредитом 11500,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 16975,40 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України 6750,00 грн, заборгованість за комісією 1725,00 грн. Всього позичальником сплачено 3842,70 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту згідно з умовами договору №1544-9228 від 24.04.2025 та погашення заборгованості, в якій зазначено про наявність простроченої заборгованості за кредитом, процентами, комісією та нарахованими сумами за ст.625 ЦК України у загальному розмірі 36950,40грн.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні його умов з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

З наданих позивачем доказів убачається, що позивач виконав свої зобов`язання за договором та додатковими угодами до нього, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлені строки не повернула, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості за тілом кредиту, сплати належних процентів та комісії.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором про відкриття кредитної лінії та додатковими угодами до нього надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, однак відповідач обов`язку щодо їх повернення належним чином не виконала, заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас суд не погоджується з доводами позивача щодо правомірності нарахування процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, тобто за прострочення виконання зобов`язання, з огляду на таке.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема, було внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює правила звільнення позичальника від відповідальності у разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Разом із тим суд відхиляє доводи представника відповідача щодо порушення позивачем передбаченої статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговості погашення заборгованості.

Судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного сторонами договору, відповідному додатку до Договору у вигляді таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та Правилам відкриття кредитної лінії. Представник відповідача, посилаючись на неправильність розподілу сплачених коштів, не надала належного та обґрунтованого контррозрахунку, який би підтверджував наявність іншого розміру заборгованості або свідчив про порушення позивачем встановленої законом черговості погашення вимог.

За таких обставин підстав для здійснення судом іншого розподілу внесених відповідачем коштів та перерахунку заборгованості з наведених представником відповідача мотивів суд не вбачає.

Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про те, що проценти за користування кредитом могли нараховуватися виключно протягом первісного базового періоду.

Таке твердження є власним трактуванням представником відповідача умов договору та не відповідає змісту договору і укладених до нього додаткових угод.

Зокрема, останньою Додатковою угодою від 16.05.2025 сторони погодили зміну умов кредитування, зокрема продовження строку кредитування до 365 календарних днів з дати її укладення. При цьому пунктом 2.11 цієї Додаткової угоди прямо визначено, що з урахуванням продовження строку кредитування загальний строк кредитування за Договором становить 387 днів.

Відтак посилання представника відповідача на те, що проценти могли нараховуватися лише в межах первісного базового періоду, не ґрунтується на погоджених сторонами умовах договору та додаткових угод до нього.

Оскільки заборгованість визначена позивачем станом на 22.10.2025, тобто до спливу погодженого сторонами строку кредитування, підстав для висновку про нарахування процентів поза межами строку кредитування суд не вбачає.

Не заслуговують на увагу також заперечення представника відповідача щодо нарахування комісії за надання кредиту. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту, її розмір та порядок сплати, з якими відповідач була ознайомлена та погодилася під час укладення договору. Відповідач не довела недійсності відповідної умови договору, її непогодження або суперечності конкретній імперативній нормі закону.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1979,88 грн, що становить пропорційну задоволеним вимогам частину сплаченого позивачем судового збору (30200,40 / 36950,40 ? 2422,40).

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26 офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 30200 (тридцять тисяч двісті) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1979 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 88 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв