Рішення № 139543761, 08.09.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/770/26

Провадження № 2/685/695/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

08 вересня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 28.03.2013 року між акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0346/82/0105242 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 6200 грн, в подальшому який встановлювався відповідно до ст.10 договору (п.п1.1) (максимальний розмір кредиту складає 200 000 грн), строком на 48 місяці (з 28.08.2013 по 28.08.2017) з можливістю пролонгації, (дата початку кредитування є 28.08.2013 з кінцевим терміном повного погашення кредиту (з урахуванням пролонгації договору)до 28.08.2025), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 36% річних. Відповідач зобов`язаний сплачувати 20 числа включно кожного календарного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплачувати банк обов`язків платіж у розмірі 5% від власної заборгованості перед банком, але не менше 30 грн або суму залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення наданого кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконувала своєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість. 20.02.2024 між АТ «Райффайзен банк Аваль» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-67-F. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги право вимоги за кредитним договором №010/0346/82/0105242 від 28.08.2013 укладеним між АТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до позивача. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №010/0346/82/0105242 від 28.08.201 складає 26946,68 грн, з яких: 23400 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом, 2546,68 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом.Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 26946,68 грн заборгованості за кредитом, судовий збір у розмірі 3328 грн та 7500 грн витрат на правову допомогу.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явилася, про причину неявки не повідомила, клопотань не подала.

Суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи .

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.Статтею 1054, 1049 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. У відповідності до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що 28.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0346/82/0105242, відповідно до умов якого їй було встановлено поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 6200 грн (розділ І), в подальшому який встановлювався відповідно до ст.10 договору (максимальний розмір кредиту - 200 000 грн), строком на 48 місяці (з 28.08.2013 по 28.08.2017) з можливістю пролонгації (ст.9.3 договору), (дата початку кредитування є 28.08.2013 з кінцевим терміном повного погашення кредиту (з урахуванням пролонгації договору)до 28.08.2025), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 36% річних. Відповідач зобов`язаний сплачувати 20 числа включно кожного календарного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплачувати банк обов`язків платіж у розмірі 5% від власної заборгованості перед банком, але не менше 30 грн або суму залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Зазначене підтверджується змістом власноруч підписаними відповідачкою договором, додатком 2 (умови видачі кредиту), заявою на відкриття поточного рахунка, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки та встановлення кредитного ліміту. 20.02.2024 між АТ «Райффайзен банк Аваль» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-67-F. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги право вимоги за кредитним договором №010/0346/82/0105242 від 28.08.2013 укладеним між АТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору відступлення права вимоги, платіжної інструкції, витягом з Реєстру боржників. Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки по особовим рахункам договору №010/0346/82/0105242 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №010/0346/82/0105242 від 28.08.2013 складає 26946,68 грн, з яких: 24400 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом, 2546,68 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом. Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів того, що заборгованість погашена.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач не надала доказів, що вона не отримала кредитні кошти згідно договору від 28.08.2013 року №010/0346/82/0105242 та не користувалася ними, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 26946,68 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат у на сплату судового збору та професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 02.06.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн. На підтвердження понесених витрат у розмірі 7500 грн на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано договір №26-11/2025 про надання правової допомоги від 26.11.2025, замовлення №2030 на надання юридичної допомоги №996 від 01.01.2026, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 01.06.2026, платіжну інструкцію від 02.06.2026.

Оскільки справа є малозначною та розгляд проводився у спрощеному порядку, враховуючи, що у змісті позовної заяви наявні описки щодо дати укладення кредиту та суми заборгованості за дозволеним овердрафтом, суд дійшов переконання, що розумний розмір витрат на правову допомогу становить 4000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 137, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, реквізити рахунку № НОМЕР_2 ) 26946,68 грн заборгованості за кредитним договором

№010/0346/82/0105242 від 28.08.2013,а також 3328 грн судового збору та 4000 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Головуюча