Рішення № 139543315, 24.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2365/26 2/335/1876/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у залі суду у місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі Позивач/ТОВ «Деал Фінанс Груп») в особі представника Велікданова С. К. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом Відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 29.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем в електронній формі було укладено договір позики №75929828, за умовами якого відповідачем отримано позику розміром 6490,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів 1,99% у день.

04.01.2022 укладений договір факторингу №025-040122, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75929828.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги за договором №75929828.

Згідно з Реєстром прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 до Договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №75929828 від 09.07.2021 в розмірі заборгованості 21988,12 грн. з яких 6 490,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 498,12 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам вищезазначеного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав. Після відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості.

Тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 21988,12 грн., судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу 4 500,00 грн.

Ухвалою судді від 13.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Зачепіло З.Я. позовні вимоги не визнав, у відзиві зазначивши, що в матеріалах справи відсутні й суду не надано будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів за вищезазначеним договором позичальнику відповідно до вимог ст. 526, 1054, 1088 ЦК України. Надання копії договору та розрахунку заборгованості не підтверджує видачу кредиту. Також зазначає про те, що право вимоги за основним зобов`язанням переходить до нового кредитора не в момент «передачі» суми заборгованості в обліку первісного кредитора, не в момент передачі Кредитного договору, не в момент передачі судового рішення, яким стягнено (чи визнано) суму боргу, а в момент передачі оригіналів документів, які є доказами права вимоги.

Також представник відповідача зазначає про те, що надані позивачем розрахунки заборгованості та витяги з реєстру боржників до договору факторингу не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості. Розрахунок заборгованості не можна покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, даний розрахунок не є належним доказом суми заборгованості.

Відповідач у відзиві також вказує на те, що відсотки нараховані Позивачем у розмірі 21988,12 грн. є незаконними та не відповідають вимогам норм Закону України «Про споживче кредитування» та значно перевищують основну суму боргу.

Також, на думку Відповідача, Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останнього. Враховуючи вищевикладене, Відповідач що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Разом з відзивом на позовну заяву Відповідачем подана заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до змісту якої останній не погоджується із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу. Вважає, що представник Позивача не надав детального опису фактично виконаних адвокатом робіт та витраченого на це часу, не надав доказів про те, які дії вчинялися адвокатом по збору доказів (адвокатські звернення тощо, відповіді на них.). На думку відповідача, вартість складання позовної заяви 4500,00 грн. є завищеною, неспівмірною з складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом та обсягом наданих послуг, ціною позову та значення справи для сторін, з огляду на те, що справа є малозначною, розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження, а для складання позовної заяви використовувався шаблон, в якому лише змінено дані відповідача, реквізити договору і розмір заборгованості, а така послуга як «подання до суду позовної заяви» взагалі не є видом правничої допомоги. З огляду на вказані обґрунтування Відповідач просив зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.

14.05.2026 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника Позивача у якій останній зазначає, що посилання представника Відповідача, щодо не укладання договору позики №75929828 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики Відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору, а тому на думку Позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення укладання такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище.

Позивач вказує на те, що ним при поданні позову до нього надано належні та допустимі докази отримання Відповідачем коштів за договором позики. Окрім того, Відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором позики здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 6748,15 грн., що у свою чергу додатково підтверджує отримання відповідачем коштів за договором позики та його укладання.

Твердження представника Відповідача, стосовного того, що Позивачем не доведено право грошової вимоги за Договором позики, спростовується матеріалами справи, оскільки до позовної заяви додано докази здійснення оплати за договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 р. та за договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р.

Щодо нарахування процентів за договором позики №75929828 від 29.07.2021 Позивач зазначає, що воно здійснено з дотриманням Правил надання грошових коштів у позику, що були розміщені на сайті на момент укладання договору.

З приводу витрат на правничу допомогу Позивач вказує, що ним у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

Крім того, Позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що Відповідачем доказів на обґрунтування своїх заперечень, які викладені у відзиві на позовну заяву не надано.

З посиланням на вказані обставини Позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

08.06.2026 Відповідачем суду надані заперечення на відповідь на відзив, у яких Відповідач вказує на те, що Позивачем не доведено, що під час підписання заяви позичальника Відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, на які посилається Позивач. Відповідач вказує, що аналізуючи матеріали цивільної справи № 335/2365/26 у матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази, що підтверджують факт звернення до Позичальника про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом. Отже, позовна заява про стягнення кредитної заборгованості, подана Позивачем є поданою з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та передчасною. У запереченнях на відповідь на Відзив Відповідач просив позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою суду ід 08.06.2026 витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ «Універсал Банк», за період з 29.07.2021 року по 01.08.2021 року.

Від АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 08.06.2026 витребувані документи надійшли 02.07.2026.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені судом належним чином, попередньо суду надані письмові заяви про розгляд з їх відсутності та просили ухвалити рішення з урахуванням правових позицій, які викладені у заявах по суті.

Судом встановлено, що 29.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75929828 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу у позику 6490,00 грн строком на 30 днів, із терміном повернення 28.08.2022, зі сплатою відсотків 1,99 % за кожен день користування.

Договір укладений в електронний формі, та підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису SUmunlePq4).

Зі змісту вказаного договору випливає, що він укладався відповідачем в електронному вигляді шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та із зазначенням паспортних даних, РНОКПП відповідачки, її мобільного номеру телефону, номерів електронних платіжних засобів, на які зараховуються кредитні кошти.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як передбачено пп. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладення між позивачем та позикодавцем (до відступлення прав вимоги) 29.07.2021 договору позики №75929828, не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.

Згідно відповіді АТ «Універсал Банк» від 01.07.2026 №БТ/Е-28539 на ухвалу суду від 08.06.2026 судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 .

29.07.2021 о 10-03 год. на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було перераховано та зараховано грошові кошти у сумі 6490,00 грн., що підтверджується рухом коштів по картці, який надано АТ «Універсал Банк».

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» видав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 6490,00 грн.

Вказані встановлені судом обставини спростовують твердження Відповідача про відсутність належних і допустимих доказів отримання кредиту, у зв`язку з чим суд не приймає вказані твердження за недоведеністю.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Разом із тим, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору позики позикодавцем нараховано останньому заборгованість, які згідно з наданим розрахунком, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» складає 21988,12 грн. з них: 6490,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15498,12 грн. заборгованість за відсотками.

04.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 025-040122, відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги та сплачує Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно з пунктом 408 Реєстру прав вимог № 09/02/22 від 09.02.2022 ТОВ «Сіроко Фінанс» набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 75929828 від 29.07.2021 на загальну суму боргу 21988,12 грн. з них: 6490,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15498,12 грн. заборгованість за відсотками.

На підтвердження оплати за права вимоги до позовної заяви долучено відповідні платіжні інструкції кредитового переказу коштів ТОВ «Сіроко Фінанс».

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги та передає грошові кошти фінансування в розпорядження ТОВ «Сіроко Фінанс» за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до пункту 1689 Реєстру прав вимог № 05/12/25 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 75929828 від 29.07.2021 на загальну суму боргу 21988,12 грн. з них: 6490,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15498,12 грн. заборгованість за відсотками.

На підтвердження оплати за права вимоги до позовної заяви долучено відповідні платіжні інструкції кредитового переказу коштів ТОВ «Деал Фінанс Груп».

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором від № 75929828 від 29.07.2021 суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором. Відтак, доводи відзиву представника відповідача із посиланням на недоведеність переходу прав вимоги до позивача є необґрунтованими та суперечать вищезазначеним доказам.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), суд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

Як вбачається із змісту Договору позики, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту на 30 календарних днів становить 10364,53 грн., з яких: 6490,00 грн. - сума кредиту, 3774,53 грн. - проценти за користування кредитом.

У п. 5.2 Договору позики зазначено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Суд зазначає, що зазначені Правила не були підписані відповідачем (доказів підписання цих Правил одноразовим ідентифікатором позивачем не надано), а матеріали справи не містять підтверджень, які саме умови щодо пролонгації розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи договір позики, і чи ці Правила на момент отримання відповідачем коштів позики взагалі містили умови щодо пролонгації.

Крім того, роздруківка із сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в Правила надання грошових коштів у позику.

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Суд дійшов висновку, що оскільки договір укладений на 30 днів з 29.07.2021 р. по 28.08.2021 р., нарахування процентів після 28.08.2021 р. є неправомірним.

Поряд з цим, згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також, суд приймає до уваги, що Відповідачем здійснювалася часткова оплата за договором позики у розмірі 6748,15 грн., вказане підтверджується розрахунком заборгованості, наданий Позивачем, а також вказані обставини визнані Позивачем по тексту відповіді на відзив.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги загальну вартість кредиту в межах 30-ти денного строку кредитування, що становить 10364,53 грн., враховуючи суму оплати здійснену відповідачем у розмірі 6748,15 грн., суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 3616,38 грн.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором позики належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, станом на дату звернення до суду, становив 2662,40 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 437,88 грн.

У позовній заяві представник позивача просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази:

- копія договору № 22-08/25-ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в особі Велікданова С. К., що діє на підставі Статуту, та адвоката Ткаченко Ю. О., що діє на підставі копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2099 від 03.04.2018;

- копія витягу з акту № 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ за період з 29.12.2025 по 02.01.2026, згідно з яким позивачу надано адвокатом такі послуги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, та судовий в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді у сумі 4 500,00 грн;

- копія акту прийому-передачі справ на надання правничої допомоги, в пункті 5391 якого зазначено про надання правничої допомоги зі складання позовної заяви та представництва інтересів в суді по справі ОСОБА_1 ;

- копія платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579938009.1 від 16.01.2026 про сплату адвокату Ткаченко Ю. О. за послуги згідно з вищезазначеним договором;

- копія ордеру серія АХ № 1287256 на надання правничої допомоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», виданого Ткаченко Ю. О. для надання правничої допомоги № 22-08/25ДІЛ від 22.08.2025;

- копія свідоцтва серія ПТ № 2099 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд вважає належними і достатніми доказами на підтвердження факту надання і отримання позивачем правничої допомоги від адвоката Ткаченко Ю. О.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу подавалось з посиланням на неспівмірність витрат.

Однак, суд приходить до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, та обсяг наданих адвокатських послуг, не співмірність таких витрат Відповідачем не доведена.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог (16,40 %), суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь Позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 740,11 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики № 75929828 від 29.07.2021 в розмірі 3616 (три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 38 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» витрати по сплаті судового збору у розмірі 437,88 (чотириста тридцять сім) грн. 88 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 740 (сімсот сорок) грн. 11 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 07.09.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄДРПОУ 44280974, юридична адреса: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, 08205;

Відповідач: ОСОБА_1 Серія та номер паспорта: НОМЕР_3 РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Новасардова