Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/3658/26 Провадження № 2/304/760/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 27 300,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 14 липня 2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі відповідач) та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (надалі позивач) був укладений кредитний договір № 82842171, згідно з умовами якого відповідач отримав 4 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Вдповідно до п. 1.1 кредитного договору № 82842171 від 14 липня 2024 року, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (копія довідки про ідентифікацію додається).
Позивач умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму, але відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
Згідно з п. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Сума заборгованості відповідача становить 27 300,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 4 000,00 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків 21 300,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 0 грн, прострочена заборгованість за штрафами 2 000,00 грн.
Оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, тому позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі, постановлено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подавав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Так, за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або за допомогою інформаційно-комунікаційних систем.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших даних в електронній формі та надсилаються особі, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і одноразово використовуються нею для ідентифікації та підтвердження прийняття відповідної пропозиції.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про її прийняття.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин, вчинений шляхом укладення електронного договору, підписується сторонами у порядку, визначеному цією статтею. Зокрема, електронний договір може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що 14 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 82842171, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений пунктом 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній пунктом 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіка платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки (терміни), визначені договором. Кредит надавався з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн.
Згідно з пунктом 1.3. договору кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 09 липня 2025 року.
Відповідно до п. 1.5.1. договору пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1,2 відсотків річних. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п. п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.
Згідно з пунктом 1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п. п. 2.2.2, 2.2.3 цього договору.
Пільговий період це період, який обирає позичальник у особистому кабінеті на сайті кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів.
Стандартний період це період, який починається з наступного дня після закінчення строку пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено договором.
Відповідно до п. 6.5 договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Зі змісту довідки про ідентифікацію, за підписом директора ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», вбачається, що клієнт, з яким укладено договір про споживчий кредит № 82842171 від 14.07.2024, ідентифікований ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 2quhbrue, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 14.07.2024 14:43:15, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: +3800662517043.
Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» виконано взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надано відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.
Факт перерахування коштів підтверджується інформаційною довідкою від 19 грудня 2025 року за № 3574-14393310968-19122025, наданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про підтвердження успішної оплати на платіжну картку №44411144232876, 14.07.2024 14:44, в сумі 4 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2026 року на адресу відповідача було направлено претензію, а саме ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» вимагало негайно погасити заборгованість в загальному розмірі 27 300,00 грн.
Судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором відповідачем кредитору не сплачена та становить 27 300,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 4 000,00 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків 21 300,00 грн та прострочена заборгованість за штрафами 2 000,00 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вказаних вище обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд дійшов таких висновків.
Щодо розміру нарахованих процентів за користування кредитом.
Вказаний кредитний договір було укладено 14 липня 2024 року, а тому при його укладенні мають бути застосовані норми законодавства, чинні на дату його укладення.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Зміни до цієї статті набрали чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Натомість відповідачу, всупереч наведених вище норм права нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1% в день, а саме: за пільговою процентною ставкою 1,2% в день; за стандартною процентною ставкою 1,5% в день.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Укладений 14 липня 2024 року договір про споживчий кредит № 82842171 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому позивач не мав права визначати проценту ставку у зазначених вище розмірах та розраховувати за ними заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Зазначений вище кредитний договір з відповідачем укладено 14 липня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,2% та 1,5% є нікчемною в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%.
Так, 4 000,00 грн (сума отриманого кредиту та не повернута протягом строку дії договору) х 1,00% = 40,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у кредит коштами).
Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 14 липня 2024 року (дату видачі кредиту) по 08 липня 2025 року (останній день строку кредитування), що становить в сукупності 360 днів.
Таким чином, заборгованість відповідача за несплаченими процентами за договором про споживчий кредит № 82842171 від 14 липня 2024 року, становить 14 400,00 грн. (40,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у кредит коштами) х 360 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість), яка і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позов у частині стягнення заборгованості за відсотками підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 14 400,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення простроченої заборгованості за штрафами у розмірі 2 000,00 грн суд виходить із такого.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.
Кредитний договір укладений 14 липня 2024 року, а заявлені штрафи нараховані за прострочення, що виникло під час дії воєнного стану. Тому вимога про стягнення 2 000,00 грн штрафів суперечить наведеному припису ЦК України та задоволенню не підлягає.
Крім цього, щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом установлено, що в матеріалах справи містяться копія договору, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет» про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року; копія ордера про надання правової (правничої) допомоги від 04 листопада 2025 року; копія акту № 475 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06 лютого 2026 року та копія детального опису наданих послуг до акту № 475 від 06 лютого 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року.
Згідно з копією акту № 475 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06 лютого 2026 року, підписаного позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет», підтверджено обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг і виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги у цій цивільній справі, а також їх вартість у сумі 8 000,00 грн.
Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 8 000,00 грн є не обґрунтованим та завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2 662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією.
Так, на користь позивача, як сторони у справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 1 794,44 грн, тобто пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за кредитним договором № 82842171 від 14 липня 2024 року в розмірі 18 400 (вісімнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, з яких: 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за сумою кредиту та 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за сумою відсотків.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909) судовий збір у розмірі 1 794 (одна тисяча сімсот дев`яносто чотири) гривні 44 копійки та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, 28 корпус.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано 07.09.2026.
Головуюча:Гевці В. М.
Судове рішення № 139543199, Перечинський районний суд Закарпатської області було прийнято 27.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/3658/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: