Постанова № 139542604, 07.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №3/748/910/26

Єдиний унікальний № 748/2315/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Самбур Д.О

захисника - Гурської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2026 року о 23:00 годині ОСОБА_1 в с. Гущин, Чернігівського району та області, по вул. Колективній, 58, керував транспортним засобом "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки із застосуванням приладу "Drager", результат тесту 1,59% проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

До початку судового розгляду ОСОБА_1 подані письмові пояснення, відповідно до яких він зазначив, що 18.07.2026 року він пізно ввечері їхав із с. Трисвятська Слобода до с. Жавинка через с. Гущин, оскільки підвозив туди людину. Рухався за допомогою навігатора, який у зв`язку з повітряною тривогою, що тривала на той час, працював некоректно, внаслідок чого він звернув не на той поворот. Вже було темно, і, зрозумівши, що заблукав, він припинив рух автомобіля та зупинився на узбіччі ґрунтової дороги. Це була не траса і не дорога в межах населеного пункту, а ґрунтова дорога, навколо якої знаходилися хащі. У темну пору доби зорієнтуватися, де саме він перебуває та в якому напрямку необхідно продовжувати рух, було неможливо. У зв`язку з цим я вирішив залишити автомобіль на місці та залишитися в ньому до ранку. Припинивши рух, він вимкнув двигун автомобіля. Після цього він залишався в автомобілі та нікуди більше їхати не збирався. Лише після того, як я остаточно вирішив нікуди більше не їхати, він дістав алкогольний напій, який перевозив разом із продуктами на дачу, викурив сигарету та вжив невелику кількість рому. Через певний час він почув звук автомобіля. Оскільки перебував у темному місці та хотів, щоб його побачили і зрозуміли, що йому потрібна допомога, він увімкнув фари автомобіля. Поліцейським він одразу повідомив, що заблукав, і попросив допомогти йому дістатися до дочки. При цьому він не просив дозволити йому продовжити рух автомобілем та не заявляв про намір їхати за кермом. Навпаки, він розумів, що після вживання алкоголю керувати автомобілем не можна, а тому й не збирався цього робити.При чому коли він почув, що поліцейський застосує до нього ст. 130 КУпАП за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння він одразу повідомив, що стояв, а не керував. На цьому він наполягав на протязі всього оформлення протоколу, в тому числі при оголошенні та його підписанні з зауваженням «не згоден». Проте поліцейським це ігнорувалось, його навіть не запитали коли він випив і чи керував він вже в цьому стані. При цьому, одному із поліцейських він повідомляв, що дійсно вжив алкогольні напої, але коли вже нікуди не збирався їхати.З огляду на викладене, вважає , що саме факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння належними та достатніми доказами не підтверджений.

До початку судового розгляду захисником подане письмове заперечення, яке зводиться до того, що твердження про те, що ОСОБА_1 о 23:00 керував транспортним засобом, не підтверджується наявними у матеріалах справи відеозаписами. Навпаки, з відеозаписів убачається, що на момент прибуття як працівників поліції охорони так і працівників патрульної поліції транспортний засіб перебував у нерухомому стані, будь-яких зафіксованих на відео обставин, які б підтверджували факт його керування ОСОБА_1 о 23:00, не встановлено. При цьому встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння момент проведення огляду саме по собі не підтверджує факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння о 23:00. Такий результат огляду не може автоматично свідчити про те, що стан алкогольного сп`яніння існував саме в момент керування транспортним засобом, а отже, не усуває необхідності доведення самого факту керування та перебування особи у стані сп`яніння саме під час такого керування. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Об`єктивною стороною зазначеного складу адміністративного правопорушення є керування транспортним засобом. Відповідно, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП виникає необхідність доведення одночасно двох обставин: 1) керування транспортним засобом і 2) перебування у стані алкогольного сп`яніння. Знаходження за кермом транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. В той час відеозапис об`єктивно не містить моменту, який би дозволяв встановити рух автомобіля ОСОБА_1 , або його рух та зупинку. Лише о 23:09 працівники поліції охорони виявляють автомобіль ОСОБА_1 «Тoyota Camry», який на цей момент перебуває у нерухомому стані з виключеним двигуном. Після виявлення автомобіля працівники поліції охорони спілкуються ОСОБА_1 щодо причин його перебування на території підприємства. На запитання працівників поліції ОСОБА_1 пояснює, що заблукав. В 23:12 поліція охорони дзвонить на «102» щоб приїхала патрульна поліція.Працівниками поліції не було належним чином з`ясовано та зафіксовано принципово важливі для правильного вирішення справи обставини: коли саме ОСОБА_1 припинив рух транспортного засобу, протягом якого часу автомобіль перебував у нерухомому стані до прибуття працівників поліції, а також коли саме останній вживав алкогольні напої - до чи після припинення керування транспортним засобом. Лише після того, як ОСОБА_1 припинив рух транспортного засобу та остаточно вирішив більше нікуди не їхати, що відбулося до прибуття працівників поліції охорони, він вжив алкогольний напій, який перевозив разом із продуктами. На момент вживання алкоголю транспортний засіб уже перебував у нерухомому стані, а двигун автомобіля був вимкнений. Таким чином, станом на 23:00, тобто на час, зазначений у протоколі як час вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 уже не здійснював керування транспортним засобом. Відтак твердження про те, що саме о 23:00 він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не знаходить підтвердження у відеозаписах та інших матеріалах адміністративної справи. Фари автомобіля ОСОБА_1 увімкнув коли почув наближення автомобіля, з метою позначити місце свого перебування. Зафіксовані на відеозаписі події не узгоджуються з обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме щодо факту керування ОСОБА_1 в 23:00 транспортним засобом. Отже, факт керування транспортним засобом не є доведеним, що виключає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився. Захисник Гурська О.О. підтримала подані письмові пояснення , зауваживши, що у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, в той час як о 23 год 00 працівник поліції та охоронець тільки заїхали на територію підприємства і фіксація руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відсутня в даний час ( о 23.00), так як автомобіль стояв нерухомо. Під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 вказує, що він стояв на місці, а відповідно відсутня об`єктивна сторона (факт керування транспортним засобом), що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст130 КУпАП.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З переглянутого відеозапису вбачається, що поліцейський та охоронець їдуть по дорозі і під час спілкування охоронець вказує, що бачив, що автомобіль рухався на території підприємства. Вказаний відеозапис розпочинається об 23 год 00 хв. 16 с. Об 23 год 08 хв. 21 с вони наблизилися до транспортного засобу "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_2 , в якому були увімкнені фари, а сам автомобіль перебував по лівій стороні від транспортного засобу поліцейського який наближався. Вийшовши з транспортного засобу водій, підійшов по транспортного засобу, що приїхав. Підійшовши ближче до водія поліцейський спитав чи перебуває той у стані алкогольного сп`яніння, що ОСОБА_1 відповів «Так». Об 23 год 13 хв. 40 с ОСОБА_1 виключає фари транспортного засобу. В подальшому після здійснення виклику на 102 на місце події приїздить наряд "Шкіпер-500" , якому ОСОБА_1 розповідає, що він їхав до доньки по навігатору і заблукав та показує дані, які вводив у навігатор на мобільному телефоні та зазначає, що заблукавши зупинився і стояв . Поліцейський перепитує чи вживав він алкоголь на що ОСОБА_1 відповів "Звісно". Поліцейський роз`яснює що необхідно пройти огляд на стан сп`яніння, а ОСОБА_1 просить дану ситуацію вирішити іншим чином (домовитись), на що поліцейський роз`яснив відповідальність, що передбачена за ст. 369 КК України. На пропозицію пройти огляд ОСОБА_2 погодився і огляд проводився на місці зупинки із застосуванням приладу "Drager", результат тесту 1,59% проміле. Почувши результат ОСОБА_2 його не заперечив, а почав прохати працівників поліції домовитися та увійти в його стан. Поліцейський перед складення адміністративного матеріалу роз`яснює процесуальні права та обов`язки ОСОБА_1 на що водій в черговий раз поцікавився чи можна вирішити ситуацію без оформлення адміністративного матеріалу. Після отримання негативної відповіді ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом. Поліцейський оформив адміністративний матеріал та після складення протоколу про адміністративне правопорушення надав ОСОБА_1 для підпису всі документи пов`язані зі складенням адміністративного матеріалу , в яких останній поставив відмітки "Не згоден", в той час як при проходженні огляду незгоду з результатом тесту ОСОБА_1 не висловлював.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ч. 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пройшов освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, погодившись з його результатами , не наполягав на проведенні повторного огляду в закладі охорони здоров`я. Вказані обставини вбачаються з відеозапису. Складення адміністративних матеріалів відбулося після оголошення протоколу, а тому подальшу позицію ОСОБА_1 суд не враховує.

Перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на час освідування також підтверджують письмові пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та поясненнями захисника .

Доводи про те, що ОСОБА_1 вжив алкоголь після зупинки транспортного засобу спростовуються відеозаписом на якому водій не вказував, що він вжив алкоголь після зупинки, а зазначив що перебуває в стані сп`яніння та рухався до доньки та заблукав, а відповідно вказана версія є захисною позицією з метою уникнення відповідальності .

Відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.

Доводи захисника про недоведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються дослідженими доказами у їх сукупності, так як поведінка останнього на місці вказувала на те, що він керував автомобілем, адже вказував, що їхав до доньки, а відсутність відображення факту керування до моменту зупинки транспортного засобу не може бути єдиною підставою для закриття провадження у справі. При цьому на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 не повідомляв жодної інформації про те, що не є водієм даного транспортного засобу. Отже, доводи про те, що відсутність на відеозаписі безпосередньої фіксації моменту керування виключає можливість встановлення факту керування ОСОБА_2 є необґрунтованими. Відеозапис у цій справі не є ізольованим доказом, а містить відомості, які у взаємозв`язку з іншими доказами підтверджують послідовність події та вчинення ним відповідного адміністративного правопорушення. Транспортний засіб без водія не переміщається. Включені фари автомобіля свідчать про те, що саме ОСОБА_2 перебував за кермом як водій та в будь який момент міг почати рух транспортного засобу . Окрім того сам же ОСОБА_2 надавав пояснення що їхав на транспортному засобі та заблукав , намагаючись віднайти дорогу по навігатору. Окремо слід зауважити, що обставини в яких розпочалось та відбулось спілкування поліцейських з водієм (зупинка автомобіля поліцейськими, самостійна зупинка водієм автомобіля, участь автомобіля у ДТП чи іншій події тощо) не є визначальними.

Аргумент сторони захисту відносного того, що алкоголь був вжитий після зупинки транспортного засобу , коли ОСОБА_1 не мав подальшого наміру руху, жодними доказами крім слів самого водія не підтверджується, а тому є неспроможними .

Враховуючи встановлені обставини, вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723065 від 19.07.2026 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.07.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тесту, довідкою інспектора ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 20.07.2026 року, листом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області від 20.07.2026 року та відеозаписом, які знаходяться в матеріалах справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи обставини вчиненого, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Рахунок для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, отримувач - ГУК у Чернігів. обл/Черніг.обл/ 21081300, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху, 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (код ЄДРПОУ: 37993783, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: стягнення судового збору).

Оригінал квитанції про сплату штрафу необхідно надати Чернігівському районному суду або направити поштою за адресою: м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 4.

Роз`яснити положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження або опротестування не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Костюкова