Рішення № 139542436, 07.09.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1528/26

Провадження № 2/588/818/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Сумцова Євгена Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачки Сумцов Є.С. у серпні 2025 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що позивачка дізналася про те, що відносно неї відкрито виконавче провадження № 66161495.

З метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було надіслано адвокатський запит до приватноговиконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича. На виконання вказаного запиту приватним виконавцем було надано: копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 5742,75 грн; копію виконавчого напису від 31.03.2021 за № 57030, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з позивачки, як боржниці на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 5742,75 грн; копію постанови приватного виконавця від 13.06.2025 про арешт коштів боржника; копію постанови приватного виконавця від 22.07.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Також представник позивачки зазначив, що 19.03.2018 між позивачкою та ТОВ «СС ЛОУН» було укладено договір надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 224618-А, на який послалася приватний нотаріус Головкіна Я.В. при вчиненні виконавчого напису. У той же час позивачці не відомо про існуючі кредитні чи боргові зобов`язання з розміром заборгованості у сумі 5742,75 грн перед ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». Відповідачем на адресу позивачки жодних повідомлень з розрахунками заборгованості, у тому числі з урахуванням сум коштів, спрямованих на погашення кредитної заборгованості не надходило. Позивачці не відомі підстави примусового стягнення заборгованості саме у сумі 5742,75грн та із чого складається вказана заборгованість.

Сторона позивача вважає, що відповідачем було безпідставно здійснено нарахування заборгованості у розмірі 5742,75 грн. Ця заборгованість є оспорюваною, оскільки позивачка її не визнає, жодних письмових вимог про факт існування боргу саме в сумі 9743,95 грн та його сплату від відповідача позивачці не надходило, про вчинення виконавчого напису нотаріусом позивачку попередньо не повідомляли, вимог про погашення боргу, актуальні рахунки та розрахунок заборгованості до позивачки не надходило, вказаний кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а тому у приватного нотаріуса не було підстав для вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Посилаючись на указані обставини, представник позивачки просить суд: 1) визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, вчинений 31.03.2021 та зареєстрований у реєстрі за № 57030, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 5742,75 грн таким, що не підлягає виконанню; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

Ухвалою суду від 11.08.2026 було відкрито провадження у даній справі, призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням представника позивачки витребувано у ТОВ «ФК «ПОЗИКА» та приватного нотаріуса Головкіної Я.В. докази у справі.

18.08.2025 представник відповідача Кролевець Р.І. подав відзив на позов, у якому виклав заперечення щодо заявленого розміру витрат позивачки на правничу допомогу. Зокрема представник відповідача зазначив, що підготовка заявника до звернення з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи. Дана справа є невеликої складності, є типовою з усталеною судовою практикою. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачкою не надано жодних документів. Вартість виконаних представником позивачки робіт у розмірі 4500 грн є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України, не є співмірною зі складністю справи. Тому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

07.09.2026 представник позивачки подав заяву про розподіл судових витрат разом з доказами понесених витрат, які просив стягнути з відповідача.

У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися.

Представник позивачки подав заяву в якій зазначив, що просить суд провести розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача не повідомив про причину неявки.

Треті особи не повідомили суд про причину неявки та не подали заяв по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 31.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 57030, за яким нотаріусом звернено стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 224618-А від 19.03.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», правонаступником усіх та прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-05 від 27.09.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», правонаступником усіх та прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 28/1220-01 від 28.12.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», заборгованості за період із 28.12.2020 по 10.03.2021 у розмірі 4542,75 грн, із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 1500 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 1152,75 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями 1890 грн. Також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 1200 грн. Загальна сума, що підлягає до стягнення складає 5742,75 грн (а.с. 23).

На підставі зазначеного оспорюваного виконавчого напису, зареєстрованого у реєстрі за № 57030 від 31.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком Вадимом Вікторовичем постановою від 21.07.2021 було відкрито виконавче провадження за № 66161495 (а.с. 15).

Також у межах виконавчого провадження № 66161495 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком Вадимом Вікторовичем постановою від 22.07.2021 звернено стягнення на доходи боржниці ОСОБА_1 на суму 6717,03 грн (а.с. 14).

Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадимом Вікторовичем від 13.06.2025 накладено арешт на кошти боржниці ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 6717,03 грн (а.с. 13).

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області, постановленою 27.07.206 у справі №588/1274/26 було заміно стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» у виконавчому провадженні № 66161495 з виконання виконавчого напису № 57030, вчиненого 31.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (а.с. 11-12).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону (у редакції на час вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відтак, для одержання виконавчого напису стягувач має надати нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким може здійснюватися стягнення у безспірному порядку, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Стороною відповідача, на виконання ухвали суду від 11.08.2026, надано копію кредитного договору № 224618-А від 19.03.2018, укладеного між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_2 разом із додатковими угодами до нього, проте вказаний договір та додаткові угоди не нотаріально посвідченим договором, а тому не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. Також стороною відповідача не надано доказів розміру заборгованості позивачки та її складових, що має ґрунтуватись на деталізованій виписці по рахунку боржника із даними про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За змістом оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус Головкіна Я.В. керувалася пунктом 2 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, який був доповнений постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в цій частині був визнаний нечинним та незаконним, а тому приватний нотаріус Головкіна Я.В. при вчиненні виконавчого напису 31.03.2021 не мала права керуватись цим пунктом Переліку.

За таких обставин, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що у судовому засіданні не було встановлено доказів на підтвердження факту отримання боржницею повідомлення стягувача про порушення зобов`язання. Відповідач не надав доказів на підтвердження факту надсилання позивачці вимоги про порушення зобов`язання, тобто не спростував доводи сторони позивача про те, що позивачка не отримувала такої вимоги.

Відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм права викладених у постанові від 10.11.2021 у справі № 758/14854/20, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість учинення виконавчого напису.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1064,96 (а.с. 6, 30).

Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню вся сума сплаченого судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачкою судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн, суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивачки в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правничої допомоги від 23.07.2026; додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 23.07.2026; ордер на надання правничої допомоги адвокатом Сумцовим Є.С. від 07.08.2026; акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 07.09.2026, фіскальний чек від 07.09.2026 про перерахування позивачкою адвокату Сумцову Є.С. коштів за надання правничої допомоги в розмірі 4500 грн.

Указані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 4500 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши надані представником позивачки докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений представником позивачки розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.

Згідно акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2026 адвокатом Сумцовим Є.С. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 23.07.2026 було вчинено такі дії: надано консультацію щодо спору, здійснено вивчення законодавства та судової практики, узгоджено правову позицію, підготовлено позовну заяву, на що витрачено 2 год. 30 хв., а вартість послуг склала 2500,00 грн; підготовка адвокатського запиту до державного виконавця Нордіо В.В., на що витрачено 1 год. 00 хв., а вартість послуги склала 1000 грн; підготовка заяви про розподіл судових витрат, на що витрачено 1 год. 00 хв., а вартість послуги склала 1000,00 грн.

Суд погоджується із позицією сторони відповідача та вважає, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа є незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов`язаних з оспорюванням виконавчих написів нотаріусів про стягненням кредитної заборгованості, а позовна заява складається із чотирьох аркушів, тому її складання не вимагає значного часу.

Крім того, заява про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку із необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 до суми 3000 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, вчинений 31.03.2021 та зареєстрований у реєстрі за № 57030, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 5742,75 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп., а також на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 39493634;

третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, адреса: просп. Слобожанський, буд. 93, офіс 3, м Дніпро, 49025.

Суддя О. О. Огієнко